Кримінальне провадження №629/3836/21
Номер провадження 1-кп/629/351/21
24 листопада 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №12021220380000244 від 22.02.2021 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чорноглазово, Павлоградського району, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, пенсіонер, вдова, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,-
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, -
21.02.2021 року близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 , перебуваючи у квартирі за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , де між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на грунті попередньо виниклих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_5 схопив ОСОБА_4 за комір куртки, в яку вона була одягнена та почав придушувати.
Після чого, ОСОБА_4 вдалось звільнитись від ОСОБА_5 та останній, припинивши вказані дії, повернувся до ОСОБА_4 спиною.
В подальшому, ОСОБА_5 , з мотиву неприязних відносин, з метою помсти, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а саме смерті ОСОБА_5 , хоча повинна була і могла їх передбачити, двома руками, штовхнула ОСОБА_5 в спину, внаслідок чого останній впав на міжкімнатні двері оснащені склом.
В результаті вказаних дій ОСОБА_5 отримав важку черепно-мозкову травму: забійна рана скроневої ділянки (3,5х0,1 см) із синцем навколо неї (5х4,5 см), крововиливом в м?які покрови голови в лівій скроневій ділянці (9х8 см), крововиливом в скроневій м?яз зліва (7х6,5 см), синець в правій виличній ділянці (2х1,5 см), крововилив в білонну оболонку лівого ока у внутрішнього кута (1х0,7 см), субдуральну гематому і субарахноїдальний крововилив лівої півкулі головного мозку, забій головного мозку важкого ступеня; закриті прямі переломи 8-го та 9-го ребер зправа по передній паховій лінії; поверхневі різані рани на тильній поверхні правої кисті в області проекції 4,5 п?ясних кісток (0,9х0,1 см і 1,1х0,1 см).
Причиною смерті ОСОБА_5 став набряк - набряканя головного мозку, зумовлене важкою черепно-мозковою травмою з крововиливом під оболонки головного мозку і забоєм головного мозку важкого ступеню.
Обвинувачена ОСОБА_4 винною себе визнала та пояснила у судовому засіданні, що дійсно скоїла кримінальне правопорушення при зазначених обставинах. Щиросердно розкаюється у скоєному нею злочині.
Враховуючи пояснення обвинуваченої, а також те, що вона не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості її позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом
обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу, матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів при цьому інші учасники процесу проти цього не заперечували.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 119 КК України, тобто вбивство, вчинене через необережність.
Суд вважає обґрунтованою таку кваліфікацію дій обвинуваченої та такою, що знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченої або її виправдання, суд не вбачає.
Призначаючи покарання обвинуваченій, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачена ОСОБА_4 скоїла нетяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона не судима, з середньою освітою, пенсіонер, вдова, на обліку у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
Згідно досудової доповіді Лозівського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 20.09.2021 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення є середній, ризик небезпеки для суспільства - високий.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , судом не встановлені.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обтяжуючих обставин, даних про особу обвинуваченої, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченої до вчиненого, суд вважає можливим призначити обвинуваченій покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 119 КК України і приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов'язків, які сприятимуть її виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нового кримінального правопорушення.
Підстав до застосування до обвинуваченої ОСОБА_4 , ст.ст. 69, 69-1 КК України у суду немає, так як суд застосовує до неї покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 , не обирався.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Судових витрат по справі не має.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти
уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Заходи забезпечення кримінального провадження не обирати.
Речові докази по справі:
-чоловічу рубашку синього кольору в світлу клітинку, просочену червоною рідиною;
-чоловічі штани синього кольору з білими полосами, які просочені червоною рідиною, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, згідно квитанції № 20/443 - знищити.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1