Номер провадження 22-ц/821/1948/21Головуючий по 1 інстанції
Справа №691/1530/19 Категорія: Черненко В. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
25 листопада 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі:
суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря Любченко Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року, ухвалене в складі судді Черненка В.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу, повний текст рішення складено 09 вересня 2021 року, -
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу.
Позовна заява обґрунтована тим, що 04 лютого 2011 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 була укладена угода № 347198 та підписано Додатки №1 та №2, які є невід'ємними частинами Угоди.
Предметом угоди є надання послуг системи Авто так спрямованих на придбання автомобіля Chery M11 базової комплектації.
Дана угода укладена в рамках системи надання послуг з придбання автомобілів «Авто Так», яка полягає у створенні групи покупців, що бажають придбати товар високої вартості, та через механізми, встановлені Угодою, забезпечують придбання кожним учасником автомобіля шляхом сплати його вартості та вартості наданих послуг щомісячними внесками протягом декількох років.
20 вересня 2012 року ОСОБА_1 , на виконання умов Угоди, отримав у власність автомобіль Chery M11, кузов № НОМЕР_1 , 2012 року випуску, і зареєстрував його на своє ім'я (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
Відповідно до умов Угоди (ст. 5 Угоди, п.п. 2.3 ст. 2 Розділу ІІ Додатку № 2 до Угоди), відповідач зобов'язався оплатити 100 % вартості автомобіля та вартість наданих послуг шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків.
Починаючи з грудня 2015 року ОСОБА_1 припинив сплачувати щомісячні внески передбачені Угодою.
Заборгованість ОСОБА_1 за Угодою, у грошовому еквіваленті складає: по сплаті чистих внесків: 316230,00 грн. х 18,3499% = 58027 гривень 89 копійок; по сплаті внесків в оплату послуг (316230,00 грн. х 0,38% + 20% ПДВ) х 22 = 31724 гривні, а всього 89751 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну) гривню 89 копійок.
06 вересня 2012 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО», як кредитором, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як поручителями, було укладено договір поруки, за яким вони зобов'язалися відповідати перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за Угодою. Строк дії договору поруки до 28 лютого 2024 року. Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні солідарно відповідати перед позивачем за невиконання зобов'язань ОСОБА_1 за Угодою.
На підставі викладеного товариство просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» заборгованість за Угодою № 347198 від 04 лютого 2011 року в розмірі 89751 (вісімдесят дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят одну) гривню 89 копійок.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», заборгованість у розмірі 40796 гривень 31 копійка.
В іншій частині позивних вимог відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що взяті за договором зобов'язання відповідач ОСОБА_1 в повному обсязі не виконував внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 89751.89 гривень. Однак враховуючи, що за умовами договору відповідач зобов'язався вносити щомісячні платежі до 15 числа кожного місяця і перестав виконувати вказане зобов'язання з грудня 2015 року, позивач знав про порушення свого права з 16 грудня 2015 року, а тому по частині вимог, з грудня 2015 року по листопад 2016 року, пропустив строк позовної давності, про що було заявлено стороною у справі.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» заборгованості, суд першої інстанції зіслався на те, що позивач пред'явив вимоги до поручителів більш ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов'язання, визначеної періодичним платежем, а це є листопад 2017 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що застосування судом строків позовної давності є необґрунтованим, оскільки загальна кількість повних внесків визначена у Додатку №1 до Угоди та становить 120 повних внесків (120 місяців або 10 років). Угоду укладено 04 лютого 2011 року, тобто термін дії Угоди до 30 лютого 2021 року. ТОВ «АВТО ПРОСТО» звернулося до суду із позовом у грудні 2019 року, тобто в межах строку дії Угоди.
06 вересня 2012 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО», як кредитором, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як поручителями, було укладено договір поруки, за яким останні зобов'язувались відповідати перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за Угодою. Строк дії договору поруки до 28 лютого 2024 року. Вважає відмову суду у задоволенні позовних вимог позивача звернених до поручителів в зв'язку з пропуском шестимісячного строку для звернення до поручителів із вимогою щодо кожного окремого платежу необґрунтованою, оскільки строк дії договору поруки визначено до 28 лютого 2024 року.
ОСОБА_1 подав відзив, який обґрунтований тим, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив наявні у справі докази та надав належну оцінку обставинам справи, прийшовши до законного та правомірного рішення щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Судом вірно встановлено, що по частині позовних вимог до боржника позивач пропустив строк позовної давності, а до поручителів строк визначений законом пред'явлення вимоги.
На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори.(п.1 ч.2 ст.11 ЦК України)
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 лютого 2011 року між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 була укладена Угода №347198 (далі - Угода) та підписані, зокрема, Додатки №1, №2 та №3, які є невід'ємними частинами Угоди. Предметом угоди є надання послуг системи АвтоТак спрямованих на придбання автомобіля Chery М11 базової комплектації.
Відповідно до Додатку № 1 та п. 2.3 ст. 2 Додатку №2 відповідач ОСОБА_1 зобов'язався повністю оплатити 120 щомісячних повних внесків, за рахунок яких погасити 100% поточної вартості автомобіля, оплатити послуги ТОВ «Авто Просто» та сплатити інші платежі, передбачені Угодою.
Згідно п.2.1 Додатку №2 до Угоди, поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється ТОВ «Авто Просто» виробником та/або імпортером та/або дистриб'ютором.
Відповідно до п. 8.2 ст. 8 Додатку № 2, учасник, якому надано право на отримання автомобіля, має право одержати автомобіль у зазначений термін, якщо він на момент такого одержання належно виконує свої зобов'язання та попередньо виконав зобов'язання, передбачені в підпунктах 8.2.1.1 - 8.2.1.6 пункту 8.2.1, які є окремими для кожного випадку, зокрема, підписав додаток № 3, в якому відображено стан розрахунків учасника за угодою на момент одержання права на отримання автомобіля (підпункт 8.2.1.6).
Згідно п.9.1 Додатку №2, якщо протягом строку дії угоди постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти або продавати марку та/або модель автомобіля, зазначених в Додатку №1 до Угоди, ТОВ «Авто Просто» зобов'язується здійснити заміну шляхом застосування поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових повного внеску для всіх учасників групи і така нова марка та/або модель буде передаватися учасникам, які не отримали попередню марку/модель.
Таким чином, підписавши Угоду та додаток № 2 до неї, відповідач ОСОБА_1 погодився щомісячно сплачувати повні внески, складові яких розраховуються з поточної ціни автомобіля, яка визначається на останній робочий день кожного місяця, і може бути змінена, зокрема, у разі припинення продажу відповідної моделі і прийняття за основу розрахунку іншої моделі.
Така система оплати повністю узгоджується з правовою природою угоди про надання послуг з придбання товарів у групах, якою передбачається для учасника можливість отримати у власність обраний ним автомобіль до виплати його повної вартості за рахунок коштів, сплачених іншими учасниками групи, які не отримали автомобілі, проте мають потенційне право на це. Придбання автомобіля за такою угодою відбувається за його дійсною вартістю на момент купівлі, яка в силу ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля, виданого іншим учасникам раніше. За таких обставин сторонами не визначається остаточний обсяг грошового зобов'язання, так як сума щомісячних внесків та інших платежів залежить від ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця.
29.08.2012 року, відповідач та позивач підписали Додаток № 3 до Угоди, згідно з яким на день його підписання, загальна сума грошових зобов'язань учасника становила 159 400,50 гривень; сплачено учасником на день підписання Додатку - 76 695,89 гривень; сума заборгованості учасника на день підписання цього Додатку складає 82 704,61 гривні.
Згідно п.3 зазначеного Додатку, сума заборгованості за Угодою має бути погашена в повному обсязі згідно з графіком внесків учасника. Відповідно до положень ст.ст. 2, 3 Додатку № 2 до Угоди, сума заборгованості може бути змінена в разі зміни поточної ціни автомобіля.
Тобто, вказана в додатку № 3 загальна сума грошового зобов'язання і сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем не є остаточними і можуть змінюватися у разі зміни поточної вартості автомобіля.
20 вересня 2012 року, ОСОБА_1 , на виконання умов Угоди, отримав у власність автомобіль Chery М11, кузов № НОМЕР_1 , 2012 року випуску, і зареєстрував його на своє ім'я (реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
Листом №619 від 26 грудня 2013 року ТОВ «СІ ЕЙ АВТОМОТІВ» (дистриб'ютор автомобіля Chery M1l) повідомив ТОВ «АВТО ПРОСТО» про припинення виробництва вказаного автомобіля.
В зв'язку з наведеним, позивач у грудні 2013 року, здійснив заміну автомобіля Chery М11 на автомобіль ЗA3 Vida, що відповідало вимогам п. 9.1 ст. 9 Додатку №2 до Угоди.
Оскільки продаж автомобіля марки Chery M11 було припинено, тому застосування при розрахунку платежів поточної ціни іншої марки автомобіля, зокрема ЗA3 Vida, було обґрунтованим і повністю відповідало умовам укладеної сторонами Угоди, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, які після припинення продажу автомобіля Chery M1l претендували на отримання автомобіля іншої марки.
Відповідач до грудня 2015 року проводив платежі за Угодою на загальну суму 178019,56 гривень, проте, в подальшому перестав вносити кошти, оскільки вважає, що повністю сплатив вартість придбаного автомобіля, яка, на його думку, була зафіксована в додатку №3 до Угоди та становила 159400,50 гривень.
Відповідно до частини 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 26 липня 2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі встановлено, що починаючи з грудня 2015 року ОСОБА_1 припинив сплату передбачених договором щомісячних внесків. Сплативши на вказаний період 81.65 % поточної ціни автомобіля та 98 внесків. Тому несплаченою залишилось 18.35% вартості автомобіля та 22 внески.
Виходячи з того, що за умовами договору ОСОБА_1 зобов'язаний був такі внески сплачувати щомісячно, його зобов'язання, щодо їх сплати , мали бути виконані в період з грудня 2015 року по вересень 2017 року.
Згідно ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч.1 ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст.253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Оскільки за умовами договору ОСОБА_1 , зобов'язаний був сплачувати щомісячні платежі, то і позовна давність рахуються з часу несплати кожного платежу.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 16 грудня 2019 року, тому трирічний строк позовної давності почався з 16 грудня 2016 року.
Відповідно в межах зазначеного строку сума боргу складає 40796.31 гривень.
В іншій частині борг не підлягає задоволенню в зв'язку з пропуском строку позовної давності про застосування якого було заявлено відповідачем.(ч.ч.3,4 ст.267 ЦК України)
В цій частині судом першої інстанції вірні були зроблені висновки та встановлені відповідні правовідносини, а доводи апеляційної скарги не спростовують їх.
Разом з тим, частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
06.09.2012 року року між ТОВ «АВТО ПРОСТО», як кредитором, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як поручителями, було укладено договір поруки, за яким останні зобов'язувалися відповідати перед кредитором у разі невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за Угодою.
Частиною 4 статті 559 ЦК України, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
В п.4.4 укладеного договору поруки встановлено строк дії договору до 28 лютого 2024 року.
Вказаний у даному пункті строк відповідає поняттю строку визначеному в статті 252 ЦК України.
Тому на час подачі позову , позивачем строк пред'явлення вимоги до поручителів не пропущений.
Частинами 1,2 статті 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином заборгованість яка виникла за укладеним договором, в межах строку позовної давності, підлягає до солідарного стягнення з боржника та поручителів.
Суд першої інстанції в повній мірі обставини справи не врахував, а тому рішення суду підлягає до скасування та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» задовольнити частково, а рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення яким:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» борг в сумі 40796 гривень 31 копійку.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» судові витрати пропорційно задоволеним вимогам по 545 гривень 56 копійок з кожного.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлений 25 листопада 2021 року.
Судді