Житомирський апеляційний суд
Справа №278/2604/19 Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є. О.
Категорія 43 Доповідач Коломієць О. С.
22 листопада 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Шевчук А.М, Талько О.Б.
за участю секретаря
судового засідання Дяченко Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №278/2604/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання незаконним рішення та зобов'язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року, яке ухвалено суддею Грубіяном Є.О.
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила визнати незаконним та нечинним рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2019 № 34 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2019 №351 в частині виключення позивача з обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1 Озерненського гарнізону та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 поновити позивача на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у Озерненському гарнізоні при військовій частині НОМЕР_1 Збройних сил України в загальній черзі на отримання житла з 07 березня 1996 року та у списках осіб, які користуються правом позачергового отримання житлових приміщень з 02 серпня 2012 року.
В обґрунтування позову зазначила, що перебувала майже 26 років на обліку як військовослужбовець під час перебування на військовій службі, з них сім років після звільнення 08 травня 2012 року з військової служби. З надуманих підстав відповідач у 2019 році зняв її з такого обліку та позбавив права на отримання житла або компенсації за нього.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 08.01.2020 року про виправлення описки, позов задоволено. Визнано незаконним рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 05.07.2019 №34 та наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 08.07.2019 №351 в частині виключення ОСОБА_1 з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у ІНФОРМАЦІЯ_1 при військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України у загальній черзі на отримання житла з 07 березня 1996 року та у списках осіб, які користуються правом позачергового отримання житлових приміщень з 02 серпня 2012 року. Також зобов'язано військову частину НОМЕР_1 поновити ОСОБА_1 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у Озерненському гарнізоні при військовій частині НОМЕР_1 Збройних Сил України в загальній черзі на отримання житла з 07 березня 1996 року та у списках осіб, які користуються правом позачергового отримання житлових приміщень з 02 серпня 2012 року. Вирішено питання судових витрат.
В апеляційній скарзі військова частина НОМЕР_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що житлова комісія прийняла рішення про виключення позивача з квартирної черги на підставі п.2.15 Наказу Міністра Оборони України від 30.11.2011 року № 737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (чинний на час звільнення позивача зі служби), який передбачав, що у разі переміщення військовослужбовця, який перебував на обліку, по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), останній повинен бути зарахований на облік за новим місцем проходження служби із збереженням попереднього часу перебування на обліку. Разом з тим, оскільки ОСОБА_1 у 2011 році при переведенні з військової частини НОМЕР_2 (смт Озерне Житомирського району) до нового місця служби у військову частину НОМЕР_3 , яка була розташована в м. Васильків Київської області, з обліку на старому місці служби не знялася, при прибутті до нового місця служби на облік не була поставлена та проходила військову службу на новому місці більше шести місяців, тому житлова комісія та командування військової НОМЕР_1 частини правомірно, з урахуванням вимог вказаного наказу, зняли позивача з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу позивач не скористалася.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач та її представник в судове засіданні не з'явилися, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом під час розгляду справи було встановлено, що в період із 14 грудня 1987 року по 23 травня 2012 року ОСОБА_1 проходила військову службу у Збройних силах колишнього СРСР та Збройних Силах України.
11 січня 1993 року позивач була зарахована у загальну чергу на отримання житла, що підтверджується витягом з протоколу засідання житлової комісії № 1 від 11 січня 1993 року (а.с.17).
Згідно наказу командира в/ч НОМЕР_2 № 243 від 17.11.2011 ОСОБА_1 переведено до нового місця служби - в/ч НОМЕР_4 у м. Васильків Київської області (а.с.18-19).
08 травня 2012 року наказом командира повітряного командування «Центр» - заступника командувача повітряних сил ЗС України № 25-пм, ОСОБА_1 була звільнена з військової служби у відставку за віком та наказом командира військової частини НОМЕР_4 № 11 від 23.05.2012 була виключена зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення та направлена для зарахування на військовий облік до Житомирського ОМВК м. Житомира. Станом на 23.05.2012 року календарна вислуга років позивача у Збройних Силах України становить 28 років 5 місяців 9 днів (а.с.20-21).
Під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_4 на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов не перебувала, що підтверджується довідкою Київського квартирно-експлуатаційного управління №303/25-6873/228 від 13.11.2018 (а.с.22).
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , яке оформлено протоколом №19 від 02.08.2012, було вирішено залишити ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_2 з 11.01.1993, а також вирішено включити до позачергового списку осіб на отримання житла з 02 серпня 2012 року. Крім того, рішенням житлової комісії вказаної військової частини від 15.11.2017 №12 позивач переміщена у даті постановки на поліпшення житлових умов з 11.01.1993 на дату реєстрації у військовій частині в смт Озерне Житомирського району - 07.03.1996 (а.с.23,24).
В подальшому військова частини НОМЕР_2 реорганізована у військову частину НОМЕР_1 , яка є її правонаступником із розташуванням в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2019 №249/344 (а.с.27).
Згідно витягу з протоколу № 2, засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від 30.01.2018, позивача було поставлено на квартирний облік військовослужбовців вказаної військової частини в загальну чергу з 07.03.1996, в позачергову - 02.08.2012 (а.с.28).
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено протоколом №32 від 06.05.2019 та затверджене наказом командира військової частини від 06.05.2019, ОСОБА_1 включена до списку громадян, які мають право та надали згоду на отримання грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у військовій частині НОМЕР_1 Озерненського гарнізону (а.с.31).
В подальшому, відповідно до протоколу засідання житлової комісії в/ч НОМЕР_1 від №34 від 5 липня 2019 року, який затверджений наказом командира від 08.07.2019 №351, ОСОБА_1 була знята із квартирного обліку на підставі Наказу Міністра Оборони України від 30.11.2011 №737 «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями» (а.с.33,34).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і паровий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Законом України від 24 червня 2004 року № 1865-IV «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який набрав чинності 01 січня 2005 року, стаття 12 вказаного Закону викладена в новій редакції.
Так, згідно з частиною першою статті 12 цього Закону в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання приписів вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року за №1081 було затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 24 цього Порядку датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Пунктом 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Аналогічні приписи закріплені й в пункті 29 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями.
Дія пункту 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» безпосередньо пов'язується із тим, з якої саме з підстав, зазначених у частині шостій статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» військовослужбовець звільнений у запас чи у відставку.
Пунктом 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями в редакції, чинній на момент зняття позивача з обліку, передбачено, що військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
На час переведення позивача у листопаді 2011 року до нового місця служби та зарахування з 21.11.2011 до особового складу військової частини НОМЕР_4 , яка була розташована у м. Васильків Київської області, правовідносини щодо перебування на квартирному обліку для отримання житла військовослужбовцями регулювалися Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членів їх сімей житлових приміщень, затверджених Наказом Міністра Оборони від 06.10.2006 року № 577.
Так відповідно до п.3.7 вказаної Інструкції військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла. При цьому облікова справа направляється командиром (начальником) військової частини до нового місця служби військовослужбовця разом з особовою справою, а в разі розформування військової частини - до військового комісаріату.
Згодом Наказом Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року №737 була затверджена Інструкція про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка набрала чинності 06.02.2012.
Так п.2.15 вказаної Інструкції було передбачено, що військовослужбовці, які перебувають на обліку, у разі переміщення по військовій службі, пов'язаного з переїздом до іншого гарнізону (в іншу місцевість), зараховуються на облік за новим місцем проходження служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на обліку, а також у списку осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житла. При цьому перший примірник облікової справи разом з першим примірником Картки обліку направляються командиром військової частини до нового місця служби військовослужбовця з особовою справою, а в разі звільнення військовослужбовця з військової служби та розформування військової частини - до військового комісаріату.
Під час розгляду справи було встановлено, що житловою комісією в/ч НОМЕР_2 позивач за попереднім місцем служби з квартирного обліку не знімалася та командування цієї частини облікову справу до нового місця служби до в/ч НОМЕР_4 не направляло.
Однак, з урахуванням положень вказаних Інструкцій саме на командування військової частини покладено обов'язок забезпечення належного оформлення подальшого квартирного обліку військовослужбовця, який переміщується до нового місця служби з метою унеможливлення порушення житлових прав військовослужбовця. Невиконання цього обов'язку командуванням військової частини не може бути поставлено у провину позивачу і бути підставою для позбавлення її права на поліпшення житлових умов та зняття з обліку через сім років після звільнення із служби.
Статтею 47 Конституції України встановлено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Пунктом 1 частини другої статті 40 ЖК України визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення.
З урахуванням вищевикладеного, встановивши, що під час проходження військової служби та на момент звільнення позивач постійним житлом не забезпечувалася, перебувала на обліку для поліпшення житлових умов з 1996 року, вислуга років у Збройних Силах становить 28 повних років, підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов відсутні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач підлягає поновленню на обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду відповідачем не надано.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 листопада 2021 року.
Головуючий Судді