печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59983/21-к
17 листопада 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
установив:
Старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києвіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100060001562 від 07.10.2021 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вступила в змову із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою заволодіння шляхом обману коштами потерпілої ОСОБА_9 . Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, та, бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, невстановленим способом підшукали особу похилого віку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою використання безпорадного стану та реалізації свого злочинного умислу, направленого на заволодіння шахрайським шляхом, шляхом обману коштами останньої в сумі 170 000 грн. 06.1.2021 р. приблизно об 11:00 год. ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 перебували поблизу будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де побачили раніше невідомого їм ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього з метою реалізації злочинного умислу, направленого на заволодіння коштами потерпілого шахрайським шляхом, представившись працівниками банку, повідомили, що в країні проводиться грошова реформа та їм необхідно перерахувати грошові кошти осіб з метою подальшої їх заміни на купюри нового зразка, ввівши, таким чином, в оману ОСОБА_10 . Після цього ОСОБА_5 , діючи спільно з ОСОБА_8 , разом із ОСОБА_10 зайшли до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає останній разом із дружиною ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8 , маючи прямий умисел та корисливі мотиви на незаконне збагачення з метою поліпшення свого матеріального становища за рахунок потерпілої ОСОБА_9 , шахрайським шляхом, зловживаючи довірою потерпілої, яка добровільно передала всі наявні грошові кошти, а саме: 170 000 грн ОСОБА_5 та ОСОБА_8 начебто для перерахунку з метою подальшої заміни на купюри нового зразка, заволоділи вказаними коштами потерпілої ОСОБА_9 . Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , отримавши вищевказану суму, користуючись довірою потерпілої, відволікли її увагу та з місця вчинення злочину зникли, а майно обернули на свою користь та розпорядились на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 170 000 грн, що становить значний розмір. Тобто своїми умисними протиправними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене у значних розмірах, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Слідчий, обґрунтовуючи клопотання, вважає наявними підстави для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вважає наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Прокурор у судовому засіданні доводи клопотання підтримала, просила їх задовольнити.
Захисник, підозрювана у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, докази, якими воно обґрунтовується, вислухавши учасників провадження за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступних висновків.
09.11.2021 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, найбільш суворим - тримання під вартою.
За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії»). Слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі провадженні він не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, він не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого стороною обвинувачення. Так, аналіз представлених доказів зв'язують підозрювану з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення від 28.10.1994 р. у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення від 30.08.1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), отже на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. Водночас слідчий суддя не погоджується з існуванням ризиків, про які вказує сторона обвинувачення, оскільки за рішенням від 11.07.2006 р. у справі «Бойченко проти Молдови» тільки одне посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав, з яких вони вважають обґрунтованими твердження, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу. У рішенні від 01.06.2006 р. у справі «Мамедова проти Росії» Суд дійшов висновку, що посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, на що вказує Суд у рішенні у справі «Яжинський проти Польщі», отже клопотання слідчого не містить переконливого обґрунтування доводів про наявність у підозрюваної наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є непропорційним меті, яка ставиться до його застосування.
Додані до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого діяння та частково підтверджують ризики, при цьому в своїй сукупності означене не може свідчити про наявність підстав для застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу, отже слідчий суддя, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, не знайшов підстав для задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки передбачені частиною п'ятою ст. 194 КПК України.
Вивченням особи підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , має дочку ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ІНФОРМАЦІЯ_6 . Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 21, 29, 55, 129, 129-1 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Відмовити старшому слідчому слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ, Дніпропетровської обл., громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останній строком до 08 січня 2022 р., включно, залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , за виключенням надання останній невідкладної медичної допомоги.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції України з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
носити електронний засіб контролю.
Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, визначити до 08 січня 2021 р., включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрювану, обвинувачену були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді в межах строку досудового розслідування до 08 січня 2022 р., включно.
Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції України за місцем фактичного проживання підозрюваної ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути безпосереднього до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1