печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25979/20-ц
Категорія 43
30 вересня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Соколова О.М.,
при секретарі - Проскурні А.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу 757/25979/20-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: «Моторне (транспортне) страхове бюро України» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: «Моторне (транспортне) страхове бюро України», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2020 року о 16:00 год. в с. Н.Бесань по вул. Шевченка, 16 а на а/д Київ - Суми - Юнаківка громадянин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення на перехресті вул. Шевченка, 16 а та вул. Базарна з автомобілем д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався на зустріч, після чого автомобіль Seat Cordoba д.н.з. НОМЕР_2 зіткнувся з автомобілем Opel Astra д.н.з. НОМЕР_3 , який стоян на виїзді з вул. Базарна. При ДТП автомобілі отримали механічна пошкодження.
Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.. 124 КУпАП.
Постановою Березанського міськрайонного суду Київської області по справі № 356/218/20 від 13.05.2020 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Рішення набрало законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу марки Seat Cordoba державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане центром ДАІ 7402.
На момент скоєння ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована по договору обов'язкового страхування ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» серії № АО1014188, що підтверджується інформацією про перевірку полісу з сайту МТСБУ.
07.04.2018 року позивач повідомила страхову компанію АТ «СГ «ТАС», де застрахований транспортний засіб позивача та повідомила письмово відповідачів про проведення огляду пошкоджень автомобіля позивача на необхідність направити представника для проведення огляду (дефектування), складання протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу.
09.04.2020 оцінювач (експерт) ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт», здійснив огляд та зафіксував пошкодження на фото, склав протокол огляду трансортного засобу.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № С20-79 від 14.04.2020 р. визначено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Seat Cordoba держ.№ НОМЕР_2 внаслідок ДТП 03.04.2020. складає 81877,13 грн.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №С20-79 від 14.04.2020, позивач власними коштами сплатила грошову суму у розмірі 2500,00 грн.за проведення автотоварознавчого дослідження.
У зв'язку з настанням страхового випадку, та після набрання постаною Березанського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020 року, позивач звернулась до ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» з повідомленням із заявою про виплату страхового відшкодування від 16.06.2020 року, з додатками цінним листом з описом вкладення.
Таким чином, внаслідок ДТП позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 84377,13 грн.
Позивач також посилається на те, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , які призвели до зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, позивачу, окрім матеріальної шкоди, завдано також й моральну шкоду. Адже, вона зазнала сильного нервового стресу. Також, позивачка є молодою мамою, та раптова зміна ритму життя та фактична втрата транспортного засобу, позбавили її можливості вести нормальний спосіб життя, що призводить до нервових переживань. Тому, позивач просить стягнути з з відповідачів моральну шкоду, яку оцінила у 8437,00 грн.
Станом на день звернення із позовом до суду ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» не здійснила страхові виплати.
На підставі викладеного, позивач згідно позовних вимог просив солідарно стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» на користь позивача ОСОБА_1 завдані збитки, матеріальну шкоду у розмірі 84377, 13 грн та моральну шкоду у розмірі 8437, 00 грн. Окрім того, позивач стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 8437, 00 грн., та судові витрати покласти на відповідачів.
В судове засідання позивач та її представник не з'явились, до суду представник ОСОБА_3 подав заяву, згідно якої він підтримав позовні вимоги у повному обсязі, а також просив справу розглянути у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином,відзив на позовну заяву до суду не надав.
Представники ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялисьналежним чином.
Представник третьої особи МТСБУ направив до суду пояснення по суті спору, та вказав про втрату ТДВ «СК «КИЇВ РЕ» статусу асоційованого члена та припинення членства в МТСБУ з 01 серпня 2019 року у зв'язку із наявністю заборгованості по сплаті внесків та відрахувань до фондів МТСБУ.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 03.04.2020 року о 16-00 год. в с. Н. Басань по вул. Шевченка, 16 а на а/д Київ - Суми - Юнаківка гр. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_5 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення на перехресті вул. Шевченка, 16 а та вул. Базарна з автомобілем SEAT Cordoba, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався назустріч, після чого автомобіль SEAT Cordoba, зіткнувся з автомобілем Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_6 , який стояв на виїзді з вул. Базарна. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Березанського міськрайонного суду Київської області по справі № 356/218/20 від 13.05.2020р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. Дана постанова не оскаржувалась у апеляційному порядку.
Позивач ОСОБА_1 , є власником транспортного засобу марки Seat Cordoba державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 видане центром ДАІ 7402.
На момент скоєння ДТП цивільна-правова відповідальність ОСОБА_2 як власника наземного транспортного засобу марки Toyota Corolla, державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована по договору обов'язкового страхування ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» серії № АО1014188, що підтверджується інформацією про перевірку полісу з сайту МТСБУ.
07.04.2018 року позивач, згідно з вимогами ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за встановленою формою повідомила страхову компанію АТ «СГ «ТАС», де застрахований транспортний засіб позивача, про дорожньо-траспортну пригоду, та надала відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу, контактний телефон та свою адресу.
Також, позивач письмово повідомила відповідачів про проведення 09.04.2020 року огляду пошкоджень автомобіля позивача та необхідність направити представника для проведення огляду (дефектування), складання протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу.
09.04.2020 оцінювач (експерт) ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт» Горобець В.В., за участі представника позивача , гр.. ОСОБА_2 та відсутності представника ТДВ «Київ Ре», здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу на предмет виявлення пошкоджень, зафіксував пошкодження на фото, слав протокол огляду транспортного засобу від 09.04.2020.
Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку вих. № С20-79 від 14.04.2020 р. визначено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Seat Cordoba держ.№ НОМЕР_2 внаслідок ДТП 03.04.2020, складає 81877,13 грн.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №С20-79 від 14.04.2020, позивач власними коштами сплатила грошову суму у розмірі 2500,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.
Таким чином, внаслідок ДТП позивачу завдано матеріальну шкоду у розмірі 84377, 13 грн.
У зв'язку з настанням страхового випадку, та після набрання постаною Березанського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2020 року законної сили, позивач звернулась до ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» з повідомленням із заявою про виплату страхового відшкодування від 16.06.2020 року, з додатками цінним листом з описом вкладення.
Станом на день звернення із позовом до суду ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» не здійснила страхові виплати.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Так, положеннями ч. 1 ст.1166 ЦК України визначено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортних засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом. Таке страхування здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені у договорі страхування.
З огляду на вищенаведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам у наслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
Власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, зокрема й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала цю шкоду, у загальному порядку.
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року (справа №755/18006/15-ц), яка визначила, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правої відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Страхова компанія, як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі пункту 22.1 статті 22 Закону здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, а різницю між реальними збитками і виплатою у межах ліміту відповідальності страховика на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
У постанові Верховного суду від 19.09.2018р. у справі № 753/21177/16-ц зроблено висновок, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (з відповідним змінами). У разі вирішення питання про відшкодування реальних збитків, належними доказами можуть бути платіжні документи та інші документи, які підтверджують факт понесення таких витрат і пов'язаність витрат з усуненням заподіяної шкоди.
Таким чином, є два різні способи визначення розміру шкоди, на відшкодування якої має право потерпіла особа: коли розмір шкоди визначається спеціалістом (експертом) у звіті (висновку про оцінку, тощо) розрахунковим методом, інший спосіб: коли відшкодовуються реальні збитки, тобто дійсні витрати, понесені потерпілим на відновлення пошкодженого майна за кожним з цих способів існують різні види доказування.
Суд зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 (заподіювача шкоди) була застрахована, то за договором страхування його страховик є тою особою, яка зобов'язана відшкодувати збитки замість заподіювача шкоди, в межах ліміту за полісом, а також в межах, встановлених спеціальним законом про страхування відповідальності.
Відповідно до ст.ст.28,29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
На підставі викладеного, суд вважає, що необхідно стягнути саме з ТДВ «Страхова компанія «Київ РЕ» завдані збитки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме матеріальну шкоду за пошкодження автотранспортного засобу у розмірі 84377 гривень 13 копійок.
Окрім цього, позивач просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму моральної шкоди у розмірі 8437 грн 00 коп. Мотивуючи вимоги тим, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 , які призвели до зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, їй завдано моральну шкоду, внаслідок чого вона зазнала сильного нервового стресу. Також, позивачка є молодою мамою, та раптова зміна ритму життя та фактична втрата транспортного засобу, позбавили її можливості вести нормальний спосіб життя, що призводить до нервових переживань.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Проте, позивач жодним чином не підтверджує факт заподіяння їй моральних, фізичних або психологічних страждань, а також не доводить, за яких обставин або якими саме діями вони заподіяні, а тому в частині відшкодування моральної шкоди слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається що позивачем були понесені судові витрати що складаються із судового збору в розмірі 2945,78 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд в порядку ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ».
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постанова Пленуму ВCСУ України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст. ст. 23, 979, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: «Моторне (транспортне) страхове бюро України» про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Стахова компанія «Київ Ре» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 84377 (вісімдесят чотири тисячі триста сімдесят сім) гривень 13 копійок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ РЕ» 2945 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 75 копійок витрати з оплати судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_8 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре»; код ЄДРПОУ: 33442139; місцезнаходження: акд. Ані Барбюса, буд. 13-Б, м. Київ, 03680;
Третя особа: «Моторне (транспортне) страхове бюро України»; код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: Русанівський більвар, буд. 8, м. Київ, 02154.
Повний текст рішення складено 30.09.2021року.
Суддя О.М. Соколов