печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53554/21-к
07 жовтня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту, -
до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження №42019020000000134.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №120210000000000249 від 17.02.2021 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , будучи співорганізаторами та керівниками злочинної організації, виконуючи спільно визначену та відведену кожному роль, здійснювали безпосереднє керівництво діями учасників злочинної організації, уточнювали обов'язки кожного під час вчинення злочинів для досягнення загальної злочинної мети; особисто брали участь у підборі учасників; розробляли плани вчинення злочинів, у тому числі вживаючи заходів до не викриття злочинної діяльності злочинної організації правоохоронними органами; розподіляли ролі між учасниками; організовували та особисто приймали участь у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетамін; надавали інформацію про наявну та необхідну кількість психотропної речовини для подальшого її збуту; розподіляли кошти, отримані від реалізації психотропної речовини між співорганізаторами та учасниками створеної злочинної організації та визначали необхідну їх кількість для продовження злочинної діяльності, пов'язаної з незаконним збутом психотропної речовини.
07.09.2021 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
Під час досудового розслідування, 14.10.2020 року проведено санкціонований обшук за місцем проживання підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Так, в ході даного обшуку слідчим, серед іншого, виявлено та у подальшому вилучено мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A30s» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 ..
Після чого, при проведенні огляду вказаного мобільного телефону у месенджері «Viber» виявлено чат із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зі змісту якого виявлено наявність банківських рахунків на ім'я ОСОБА_6 відкритих в АТ КБ «Приватбанк», зокрема на одному із яких станом на 07.09.2021 були наявні грошові кошти у сумі 372462 грн. 13 коп.
Разом з тим, під час проведення досудового розслідування встановлено, що ні у ОСОБА_6 ні у його дружини ОСОБА_11 у період з 2015 року по 2021 рік відповідні доходи були відсутні, а тому на даний момент є достатні підстави вважати, що грошові кошти на банківському рахунку ОСОБА_6 отримані злочинним шляхом.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явився, про причини своєї неявки не повідомили. Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв'язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розмір у неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти наявні на рахунках відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на ім'я підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_3 ), а також на наявні на даних рахунках грошові кошти, які належать підозрюваному.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1