печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55542/20-ц
22 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Вовк С. В.,
при секретарі судових засідань - Брачун О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ГетманГлобал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
І. Позиція сторін у справі.
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача суму відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 13 870, 00 грн та судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
В обґрунтування позову вказано, що транспортний засіб Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) належав ТОВ «ГетманГлобал», яке передало його позивачеві в управління за договором управління майном № 01/4 від 01 квітня 2020 року, для надання його у прокат третім особам. 30 квітня 2020 року у м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька (буд. 3), сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), який був переданий у короткостроковий прокат відповідачу, та автомобіля Ford (реєстраційний номер НОМЕР_2 ). Так відповідач при перестроюванні не надав перевагу, допустивши зіткнення з транспортним засобом Ford (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), що рухався у попутному напрямку, по тій смузі, на яку мав намір перестроїтися відповідач. Транспортний засіб Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) отримав механічні пошкодження. Відповідно до рахунку № 0190/04/05/20 від 04 травня 2020 року, розмір завданих збитків, що є вартістю відновлювального ремонту автомобіля Skoda Fabia (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), складає 15 370, 00 грн. Грошова сума у розмірі 1 500, 00 грн була списана з рахунку відповідача відповідно до пункту 4.14 публічної оферти.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.
14 грудня 2020 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
14 січня 2021 року на судовий запит, поданий у відповідності до частини шостої статті 187 ЦПК України, надійшла відповідь щодо відомостей про адресу зареєстрованого у передбаченому законом місця проживання відповідача.
15 січня 2021 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
05 квітня 2021 року від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
20 вересня 2021 року ухвалою відмовлено у задоволенні заяви відповідача про зміну порядку розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини справи.
01 квітня 2020 року ТОВ «ГетманГлобал» [установник] та ФОП ОСОБА_1 [управитель] укладено договір управління майном № 01/4 від 01 квітня 2020 року, відповідно до якого установник передав, а управитель прийняв автомобіль «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), для користування та розпоряджання майном на власний розсуд, передавати автомобіль, що є предметом договору управляння у прокат третім особам - фізичним та юридичним резидентам та нерезидентам України.
ОСОБА_2 скористався послугами, які надає ФОП ОСОБА_1 , шляхом приєднання до договору публічної оферти через мобільний додаток Getmanсar і прийняв на себе права та обов'язки користувача / наймача.
Відповідно до пункту 20.2.1 публічної оферти, у разі заподіяння шкоди (пошкодження) каршерінговому (прокатному) автомобілю у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини наймача або обопільної вини наймача і іншого (інших) учасника (ів) дорожньо-транспортного руху та / або відсутності винної особи, та належного оформлення випадку пошкодження в поліції, страховій компанії, інших компетентних органах, наймач виплачує наймодавцю, суму франшизи, але не менше 20 000, 00 грн, якщо інше не передбачено умовами тарифу, зменшення відповідальності та /або не спричинило додаткові витрати наймодавця.
30 квітня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода у м. Києві по вул. Набережно-Хрещатицька (буд. 3), у якій транспортний засіб «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) отримав пошкодження при зіткненні з автомобілем «Ford» (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), що рухався у попутньому напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватися.
Відповідно до рахунку № 0190/04/05/20 від 04 травня 2020 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становить 15 370, 00 грн.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 10 липня 2020 року у справі № 758/5415/20 провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП щодо події 30 квітня 2020 року закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
У відповідності до положень ст. 61 Основного Закону України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Статтею 55 Конституції України проголошено право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами частини першої статті 787 Цивільного кодексу України, за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк (у редакції чинній станом на 30 квітня 2020 року)
Відповідно до частини другої статті 787 Цивільного кодексу України, договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом. Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.
Згідно з частиною третьою вказаної статті Кодексу, договір прокату є публічним договором.
За частиною першою статті 789 Цивільного кодексу України, плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.
Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо), відповідно до частини першої статті 633 Цивільного кодексу України.
За частиною другою, третьою статті 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 633 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними, як передбачено частиною шостою статті 633 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Таким чином суд приходить до висновку, що сторонами було укладено публічний договір приєднання про прокат рухомої речі - транспортного засобу «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), який належав ТОВ «ГетманГлобал» і був переданий власником в управління ФОП ОСОБА_1 за договором управління майном № 01/4 від 01 квітня 2020 року.
Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей публічний договір оферти про прокат автомобіля (каршерінг), який доданий до позовної заяви, є саме тим договором, пропозицію укласти який прийняв відповідач, що саме з цими умовами він ознайомився і погодився з ними.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (наймодавця), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила прокату.
Обґрунтовуючи розмір суми, яку позивач просить стягнути з відповідача, він вказав рахунок № 0190/04/05/20 від 04 травня 2020 року, відповідно до якого оплачувалися слюсарні та інші дрібні роботи (двері), рихтувальні роботи (двері, поріг, крило), малярні роботи (двері, боковина, поріг) та вартість витратних матеріалів. Актом виконаних робіт № 0190/04/05/20 від 12 травня 2020 року підтверджується виконання робіт згідно з рахунком.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що транспортний засіб «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) потребував саме таких відновлювальних робіт внаслідок отриманих пошкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30 квітня 2020 року при зіткненні з автомобілем «Ford» (реєстраційний номер НОМЕР_3 ).
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позивачем не доказано суду належними доказами, що публічний договір оферти про прокат автомобіля (каршерінг), який доданий до позовної заяви і містить пункт 20.2.1 публічної оферти у вищевказаній редакції, є саме тим договором, пропозицію укласти який прийняв відповідач, що саме з цими умовами він ознайомився і погодився з ними, а також, що автомобіль «Skoda Fabia» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) потребував саме тих відновлювальних робіт внаслідок отриманих пошкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 30 квітня 2020 року при зіткненні з автомобілем «Ford» (реєстраційний номер НОМЕР_3 ), які були оплачені згідно з рахунком № 0190/04/05/20 від 04 травня 2020 року і виконані за актом від 12 травня 2020 року.
V. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись
ст.ст. 3, 8, 21, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,
ст.ст. 1-22, 633, 634, 787, 789 Цивільного кодексу України,
ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетман Глобал» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Суддя С. В. Вовк