печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7462/21-ц
17 червня 2021 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Вовк С. В.,
за участі секретаря судових засідань Брачуні О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-2762-1/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.35/316/07-НВС від 11 червня 2007 року,
У лютому 2021 року до суду надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони стягувача у вказаній справі на підставі укладеного 23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» договору № 2306/К про відступлення прав вимоги.
Згідно з частиною третьою ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За приписами частини першої статті 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено розділом VI ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі від 08 грудня 2010 року позовні вимоги ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.35/316/07-НВС від 11 червня 2007 задоволено.
20 травня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, зазначеними в додатку № 1 до вказаного договору.
23 вересня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 2306/К про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 49.35/316/07-НВС від 11 червня 2007 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-2762-1/10 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).
Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).
Відповідно до пункту частини першої ст. 512 Цивільного кодексу України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.
У відповідності зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 Цивільного кодексу України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об'єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 Цивільного кодексу України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 Цивільного кодексу України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов'язання на боці кредитора.
Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні з виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 08 грудня 2010 року у цивільній справі № 2-2762-1/10 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а відтак суд приходить до висновку про недоцільність повторної заміни сторони виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви та заміни сторони стягувача його правонаступником.
Керуючись ст.ст. 1-20, 352, 353, 442, 446 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2-2762-1/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 49.35/316/07-НВС від 11 червня 2007 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя С. В. Вовк