Справа №:755/15217/20
"22" листопада 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.
при секретарі Локотковій І.С.
за участю сторін
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення судово-психологічної експертизи,
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Козівська селищна рада про визначення місця проживання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Козівська селищна рада про визначення місця проживання дитини.
В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом подав до суду клопотання про призначення судово-психологічної експертизи для з'ясування обстави , щ мають значення для справи, а саме про визначення особистої прихильності дітні до кожного з батьків та причини такої ситуації.
В судовому засіданні відповідач за первісним позовом підтримав клопотання про призначення експертизи.
В судовому засіданні представник позивача заперечує щодо призначення експертизи оскільки дитина висловила думку про те, що вона не бажає бачитись з батьком, в судовому засіданні дитина висловить свою думку щодо того з ким з батьків вона бажає проживати. Призначення експертизи є недоцільним та затягне розгляд справи.
Суд, заслухавши клопотання представника відповідача, думку представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
За правилами ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.
Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Як роз'яснено у п.п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернути увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Так, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. ( ст.1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Згідно із вимогами статті 12 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існує спір з приводу визначення місця проживання малолітніх дітей.
Отже, виходячи із предмету спору та враховуючи те, що під час вирішення питання щодо визначення місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення; дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння; дитини має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості, суд вважає, що для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
За таких обставин та враховуючи предмет спору, на виконання вимог ст. 12 ЦПК України, суд вважає за доцільне призначити у справі судово-психологічну експертизу.
Згідно із ч. 4 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно з ч. 5 ст. 103 ЦПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року №53/5 із змінами та доповненнями передбачено, що психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви у поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки. Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей тощо.
За змістом принципу 6 Декларації про права дитини, ч. 1 ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення; дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння; дитини має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Згідно правової позиції, висловленої в Постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 524/8761/16-ц, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR V. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Разом з тим при формуванні питань суд керується Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (Додатку 2 до Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 у редакції Наказу від 20.12.2012 № 1950/5), та з урахуванням предмета доказування у даній справі вважає за доцільне поставити перед експертами такі питання:
1. Визначити прихильності дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кожного з батьків з урахуванням її віку та психічного розвитку?
2. Чи вплине зміна місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (передача цієї дитини на проживання від матері до батька) на її психологічний стан?
3. Чи є наявним психологічний вплив з боку матері - ОСОБА_4 та батька ОСОБА_2 на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно приймати рішення та висловлювати власну думку щодо визначення свого місця проживання з одним із батьків та щодо прихильності дитини до одного із батьків?
4. Які відриті та які приховані побажання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо місця проживання з кожним із батьків?
5. Чи здатен кожен із батьків дитини: мати й батько за своїми індивідуально-психологічними властивостями створити оптимальні умови для розвитку та виховання дитини, дбайливо ставитись як до матеріальних, так і до емоційних потреб дитини? Якщо так, тоді хто з батьків здатен створити більш сприятливі умови для розвитку дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Щодо інших питань, які представник відповідача просить поставити на роз'яснення судовому експерту, суд, з урахуванням обставин справи та виходячи з предмету позову, вважає, що задоволені судом питання, які вказані вище, поглинають за своїм змістом решту питань, що вказані у клопотанні представником відповідача, а тому вважає за необхідне поставити запитання перед експертом саме в редакції, що зазначені в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали.
Виходячи із наведеного вище, суд приходить до висновку, що у іншій частині поданого клопотання слід відмовити.
Вирішуючи питання про призначення судово-психологічної експертизи, з урахуванням положень ст.9 Закону України «Про судову експертизу», суд доручає проведення даного виду експертизи експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини 1 ст. 252 ЦПК України на час призначення експертизи.
З урахуванням викладеного, провадження у справі на час проведення експертизи слід зупинити.
Відповідно до ч. 3, 4 ст.139 ЦПК України експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Зважаючи на те, що клопотання про проведення судово-психологічної експертизи заявлено відповідачем, витрати на проведення експертного дослідження за ухвалою суду покладаються за відповідача.
Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Виходячи із наведеного вище, суд вважає за необхідне попередити позивача та відповідача про наслідки ухилення від участі у експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.103, 104, 108, 109, 139 ЦПК України, суд,-
Клопотання представника відповідача про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити частково.
Призначити судово-психологічної експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На розгляд експертів поставити наступні питання:
1. Визначити прихильності дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до кожного з батьків з урахуванням її віку та психічного розвитку?
2. Чи вплине зміна місця проживання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (передача цієї дитини на проживання від матері до батька) на її психологічний стан?
3. Чи є наявним психологічний вплив з боку матері - ОСОБА_4 та батька ОСОБА_2 на дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , самостійно приймати рішення та висловлювати власну думку щодо визначення свого місця проживання з одним із батьків та щодо прихильності дитини до одного із батьків?
4. Які відриті та які приховані побажання дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо місця проживання з кожним із батьків?
5. Чи здатен кожен із батьків дитини: мати й батько за своїми індивідуально-психологічними властивостями створити оптимальні умови для розвитку та виховання дитини, дбайливо ставитись як до матеріальних, так і до емоційних потреб дитини? Якщо так, тоді хто з батьків здатен створити більш сприятливі умови для розвитку дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 384, 385 КК України.
Оплату за проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).
В розпорядження експертів надати цивільну справу №755/15217/20.
Провадження у справі зупинити до проведення судово-психологічної експертизи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 25.11.2021 року.
Суддя Н.О.Яровенко