Єдиний унікальний № 310/5687/21 Головуючий в 1 інст. Білоусова О.М.
Провадження № 33/807/767/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч.1 ст. 173-2 КУпАП
9 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 вересня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 170,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 гривень.
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що відповідно до протоколу серії ВАБ № 027353 від 23 червня 2021 року, 23.06.2021 року о 18 годині 58 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , влаштував сварку із своєю матір'ю ОСОБА_2 , висловлювався в її бік нецензурною лайкою, принижуючи її честь та гідність, погрожував фізичною розправою, а саме порізати ножем на шматки, чим змусив її перейматися за своє здоров'я та життя, вдарив її кулаком в плече від чого вона впала. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, відповідно до протоколу серії ВАБ № 027354 від 24 червня 2021 року, 24.06.2021 року о 06 годині 00 хвилин за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 стосовно якого 23.06.2021 року винесено терміновий заборонний припис серії АА № 154064 про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи і заборона в будь-який спосіб контактувати з нею, не виконав його і прийшов до домоволодіння, де мешкає ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, відповідно до протоколу серії ВАБ № 027356 від 5 липня 2021 року, 27.06.2021 року о 20 годині 19 хвилин ОСОБА_1 , стосовно якого 23.06.2021 року винесено терміновий заборонний припис серії АА № 154064 про зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи та заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, не виконав його, чим вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції відносно нього скасувати та закрити адміністративне провадження.
В обґрунтування своєї скарги вказує, що його сварки з матір'ю спричинені систематичним вживанням алкогольних напоїв його матір'ю ОСОБА_2 на протязі 30 років. Також причиною стало те, що мати викинула на сміття його їжу.
Він вимушений проживати разом з матір'ю та вітчимом, який також систематично вживає алкогольні напої. Вважає, що його мати навмисно звернулась до поліції, оскільки бажає, щоб він повернуся за грати. Зазначає, що його дуже часто провокують на сварки, розуміє що він не правий в реагуванні на ці провокації.
Перевіривши матеріали адміністративної справи та розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що остання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
В судове засідання апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 не з'явився, будь-яких клопотань про перенесення засідання до суду не надав, тому у відповідності до вимог ч. 6 ст.294 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 173-2 КУпАП, насильство в сім'ї - це умисне вчинення будь-яких дій фізичного чи психологічного характеру, у тому числі застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесні ушкодження, погрози або образи, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до протоколу серії ВАБ № 027353 від 23 червня 2021 року, 23.06.2021 року о 18 годині 58 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , влаштував сварку із своєю матір'ю ОСОБА_2 , висловлювався в її бік нецензурною лайкою, принижуючи її честь та гідність, погрожував фізичною розправою, а саме порізати ножем на шматки, чим змусив її перейматися за своє здоров'я та життя, вдарив її кулаком в плече від чого вона впала. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с.24).
Вказане підтверджується рядом допустимих і узгоджених між собою доказів, а саме: 1) протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) (а.с.27), згідно якого ОСОБА_2 звернулась до поліції з приводу того, що її син ОСОБА_1 влаштував сварку, висловлювався в її бік нецензурною лайковою, погрожував порізати на частини. ОСОБА_2 боїться бути вдома, коли її син поруч; 2) письмовими пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що її син ОСОБА_1 кричить на неї, нецензурно висловлюється в її бік, погрожує фізичною розправою. Здійснював дії фізичного напрямку проти неї (а.с.28); 3) письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою, нецензурно висловлювався в її бік; 4) громадською характеристикою (а.с.30), в якій вказано, що відносно ОСОБА_1 неодноразово надходили заяви і скарги від жителів села, сусідів про порушення норм громадського порядку; 5) терміновим заборонним приписом (а.с.31), яким встановлено відносно ОСОБА_1 заходи: зобов'язання залишити місце проживання постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Враховуючи вказане та піддаючи аналізу матеріалам справи, апеляційний суд вважає, що ОСОБА_1 23 червня 2021 року вчинив дії за які передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Щодо епізодів вчинення адміністративних правопорушень за 24 червня 2021 року, 27 червня 2021 року, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновками місцевого суду про порушення ОСОБА_1 термінованого заборонного припису.
Надаючи оцінку доказам за цими епізодами, а саме письмовими поясненнями постраждалої особи, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , суд вважає, що ОСОБА_1 в супереч встановленим обмеженням та нехтуючи вимогами закону, порушив терміновий заборонний припис, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд відхиляє повністю доводи апеляційної скарги, оскільки вони є лише припущеннями апелянта та сформованою позицією для уникнення справедливого покарання за скоєнні протиправні діяння.
Будь-яких доказів того, що відносно нього матір вчиняє протиправні діяння під час розгляду справи не було надано, а матеріали справи не містять таких.
Навпаки з матеріалів справи вбачається, що саме ОСОБА_1 здійснював дії, які кваліфікуються, як домашнє насильство відносно своєї матері.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 173-2 КУпАП є розповсюдженою формою порушення прав людини. Особливістю такого насильства є те, що воно вчиняється одним з близьких осіб та яке має циклічний і наростаючий характер, що може проявитися в інших суспільно небезпечних формах.
Суд вважає, що позитивним обов'язком держави є належне реагування на такі випадки для запобігання більш небезпечних діянь, які вчиняються в родині.
Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд урахувавши системний характер вчинення насильства, особи правопорушника, який не працює, негативної громадської характеристики від органів місцевого самоврядування, пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу, є тим стягненням, що відповідно до ст. 23 КУпАП, буде сприяти запобіганню вчинення ним нових правопорушень і розумінням на психологічному рівні, рівня тяжкості скоєного протиправного діяння, відносно рідної матері.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 вересня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 310/5687/21