Єдиний унікальний № 317/3209/21 Головуючий в 1 інст. Нікітін В.В.
Провадження № 33/807/770/21 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
12 листопада 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Запорізького апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення, за участі ОСОБА_1 , захисника - адвоката Плужника М.В., за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Плужника М.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 7 жовтня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000, 00 гривень, без позбавлення прав керування транспортними засобами, стягнуто судовий збір, -
Згідно постанови суду першої інстанції, встановлено, що 11 вересня 2021 року о 19 годині 16 хвилин ОСОБА_1 в Запорізькому районі с. Веселянка по вул. Центральна, 75, керував скутером ВАЙПЕР б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння білків очей). Від огляду на місці зупинки за допомогою «Драгер» та від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився.
В апеляційній скарзі сторона захисту, вважає постанову суду першої інстанції незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів скарги зазначає, що з відеоматеріалів вбачається, що ОСОБА_1 керував скутером, однак працівники поліції останньому не пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. На вказаному відеозаписі видно, що на вулиці темніє.
Інший відеозапис, який нібито підтверджує, що ОСОБА_1 під час спілкування відмовився від огляду, не містять в собі ні часу, ні дати його створення. Також на відеозаписі видно, що на вулиці день.
Вказує, що другий відеозапис був зроблений в інших день та пору доби.
Захист вважає, що судом безпідставно взято до уваги, як доказ, відеозапис, на якому ОСОБА_1 відмовляється від огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з нього неможливо встановити, коли він був знятий, тому у суду не було підстав оцінювати його, як такий, що має відношення до подій, що відбулися за участю ОСОБА_1 , а саме 11.09.2021 року о 19 годині 16 хвилин.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 пояснив, що вказаного правопорушення не вчиняв. Приблизно 17 годинні 00 хвилин він сидів з родичем на лавці біля школи. Рядом стояв припаркований мопед. Працівники поліції під'їхали та почали запитувати про мопед та хто його власником. Вимагали документи, але ОСОБА_1 відмовився надавати, оскільки мопед був припаркований та не здійснював рух. Через деякий час, працівники поліції посадили його до машини та сказали відповідали, що вони скажуть. Після вказаний подій, ОСОБА_1 поїхав додому, де приблизно о 19 годині його зупинили працівники поліції та запитали його адресу проживання.
У судовому засіданні захисник Плужник М.В. зазначив, що суд першої інстанції не надав належної оцінки відеозаписам, якими наочно показано, що справа, відносно ОСОБА_1 була створена штучно.
Вислухавши учасників справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно ст. 251 КУпАП закріплено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Як передбачено ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий розгляд справи та встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
У практиці Європейського суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеср проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та ін.), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державною в особі уповноважених на те посадових осіб, а тому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов'язана доводити свою винуватість.
Аналогічна правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції в повній мірі не дотримався, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи не з'ясував та не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи, в тому числі, і протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого ОСОБА_1 був помилково визнаний винним і притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення порушення п. 2.5 ПДР України.
В основу обвинувачення суд формально відніс протокол про адміністративне правопорушення, довідку з бази «Адмінпрактика», відеозапис події.
Разом з тим, апеляційний суд при перегляді вказаної справи дійшов до висновку, що вказані докази, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення, ані окремо, ані в сукупності не свідчать на наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні порушення п. 2.5 ПДР України та інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає надані пояснення ОСОБА_1 під час перегляду справи такими, які заслуговують на увагу, оскільки вони узгоджуються з матеріалами справи.
Переглядаючи відеозаписи встановлено, що перший відеозапис було зроблено у вечірній час у темну пору доби. На вказаному записі вбачається зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
На другом відеозаписі встановлено, що ОСОБА_1 в автомобілі працівників поліції відмовляється від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Піддаючи аналізу відеозаписи, апеляційний суд дійшов до висновку, що вони є різними в часовому проміжку, оскільки перший відеозапис було здійснено у вечорі, а іншій в день, що ставить під сумнів допустимість такого доказу.
Крім того, другий відеозапис на якому показано, що ОСОБА_1 від огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, не має обов'язків реквізитів, а саме дати, часу здійснення такого запису та найменування спеціального технічного засобу.
Виходячи з цього, суд дійшов до висновку, що в матеріалах відсутні допустимі, повні і прямі докази, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, після чого був зупинений працівниками поліції та відмовився проходити огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про відсутність об'єктивної сторони інкримінованого правопорушення.
Наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими здобутих по справі доказів в розумінні вимог ст. 251 КУпАП.
Вищевказані порушення, суд першої інстанції залишив поза увагою, чим не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП за змістом яких орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, не перевірив чи виконано поліцейськими вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП, передчасно постановив рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява N 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 288 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована. Згідно ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Плужника М.В., задовольнити.
Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 7 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати.
Провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 317/3209/21