Справа № 462/6572/21
22 листопада 2021 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,
ЛКП «Залізничнетеплоенерго» звернулося до суду із позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2020 р. у розмірі 14016,76 грн. та судові витрати в сумі 2270,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ЛКП «Залізничнетеплоенерго» є виробником та виконавцем послуг з постачання теплової енергії в гарячій воді, які надаються в томі числі і відповідачам. Тарифи з опалення та гарячого водопостачання ЛКП «Залізничнетеплоенерго» для населення встановлюються постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Відповідачі є співвласниками та зареєстровані у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 і у повному обсязі отримують послуги з постачання теплової енергії, які надає ЛКП «Залізничнетеплоенерго». Факт надання теплоносія до будинку підтверджується актами. Площа квартири відповідачів включена до всієї опалювальної площі будинку, на яку подається навантаження. Будинок відповідачів обладнаний лічильником опалення і щомісячно ЛКП «Залізничнетеплоенерго» отримує показники використаної теплової енергії. Договір між відповідачами і позивачем про надання послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання не укладено, проте зобов'язання сторін виникають із закону. Плату за спожиті послуги споживачі зобов'язані вносити не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак відповідачі не виконують покладені на них обов'язки, зокрема за період з 01.03.2018 р. по 31.08.2020 р. допустили заборгованість за надані їм послуги, а тому ЛКП «Залізничнетеплоенерго» зверталося із заявою до Залізничного районного суду м. Львова про видачу судового наказу щодо стягнення із відповідачів заборгованості за послуги з теплової енергії, який було видано, однак ухвалою суду від 30.12.2020 р. скасовано. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21.09.2021 року відкрито провадження у справі розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику сторін/. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву, роз'яснено ст. 178, 193 ЦПК України.
Відповідачі отримали поштове відправлення 18.10.2021 року, однак у встановлений судом строк відзив на позов не подали, поважних причин такого не вказали.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , де і зареєстровані, що стверджується копією довідки №599 з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації /а.с.10/.
Як вбачається із долученої до матеріалів справи відомості про нарахування оплати за послуги за центральне опалення відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допустили виникнення заборгованості за період з березня 2018 р. по серпень 2020 р. у вказаній квартирі у розмірі 14016,76 грн., з урахуванням часткової проплати відповідачів, яка здійснена у серпні 2019 року /а.с.11/.
Факт надання теплоносія до будинку АДРЕСА_3 підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів, складеними у період з 2018 по 2020 р. /а.с.12-25/.
Як вбачається із матеріалів справи, 02.12.2020 р. Залізничним районним судом м. Львова було видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ЛКП «Залізничнетеплоенерго» заборгованості в сумі 14016 грн. 76 коп. за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року та 210,20 грн. судового збору, однак ухвалою суду від 30.12.2020 року судовий наказ було скасовано.
У відповідності до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому законом порядку тарифами.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 64, 67, 68 ЖК України та п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», Постанови КМ України від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Відтак, у даному випадку, ЛКП «Залізничнетеплоенерго» є виробником та виконавцем послуг з надання теплової енергії населенню, є юридичною особою, господарюючим суб'єктом, згідно його статуту має на меті отримання прибутку, а серед видів його діяльності, зазначених у статуті та у відомостях, що містяться в ЄДРПОУ, є надання теплової енергії усім категорії споживачів.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.03.2017 р. №342 ЛКП «Залізничнетеплоенерго» переоформлено ліцензії АВ № 597442 на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, АВ № 597443 на право провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, АВ № 597444 на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, видані ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на безстрокові /а.с. 40-41/.
Однак, як встановлено судом, відповідачі отримавши послуги з постачання теплової енергії, від виконання обов'язку по оплаті наданих послуг ухилилися та допустили утворення заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Згідно до ч. 1, 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. З пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Згідно п.1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Пунктом 3 ч.2 ст. 21 Закону визначено, що виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення відповідачів, як споживачів від оплати послуг у повному обсязі.
Така позиція суду узгоджується з висновком Верховного суду України викладеним у постанові від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13, про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Крім цього, як ствердив позивач, ЛКП «Залізничнетеплоенерго» було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг за централізованого опалення в газеті «Високий Замок» від 01.07.2014 № 92 (5156).
Доказів того, що позивач неналежним чином чи не в повному обсязі надає відповідачам послуги з постачання теплової енергії відповідачами суду не надано, так як і не надано доказів відмови відповідачів від отримання вказаних послуг, які постачає позивач.
Відтак, незалежно від наявності укладеного договору між сторонами, законодавством передбачено обов'язок відповідачів здійснити оплату послуг, які вони фактично отримали.
Відповідачі не надали суду жодних доказів на спростування позовних вимог, як і не представили суду свого розрахунку щодо оплати за отримані послуги.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі отримали за спірний період послуги з постачання теплової енергії та мали обов'язок оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів, а тому, оскільки відповідачами допущено утворення заборгованості у загальному розмірі 14016,76 грн. за період з 01 березня 2018 р. по 31 серпня 2020 р., тому позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути порівно понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору при поданні позову до суду у розмірі 2270,00 гривень.
Керуючись ст. 67 ЖК України, ст. 1, 7, 9, 12, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд
позовну заяву Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 / та ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 /, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» /ЄДРПОУ 20784943, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а/ заборгованості по оплаті за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2018 року по 31.08.2020 року в розмірі 14016 /чотирнадцять тисяч шістнадцять/ гривень 76 копійок.
Стягнути порівно із ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 / та ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 /, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» /ЄДРПОУ 20784943, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. С.Петлюри, 4а/ понесені судові витрати в розмірі 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в порядку ч.2 ст. 354 ЦПК України.
Текст судового рішення складено 22.11.2021 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.