Дата документу 18.11.2021
Справа № 937/10004/21
3/937/3234/21
Справа № 937/10819/21
3/937/3538/21
«18» листопада 2021 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий,
- за ч.3 ст.130 КУпАП,
18 жовтня 2021 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_1 в м. Мелітополі по вул. О. Невського, 23 керував автомобілем SKODA SUPER «B», н/з НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння згідно висновку медичної експертизи № 882 від 18.10.2021, чим порушив вимоги п.2.9А ПДР України. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Крім того, 08 листопада 2021 року о 09 год. 55 хв. ОСОБА_1 в м. Мелітополі по вул. Інтеркультурна керував автомобілем SKODA SUPER «B», н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (розширені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження огляду в медичному закладі з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Від керування автомобілем відсторонений.
В судове засідання, призначене на 18.11.2021 о 10.00 годині, ОСОБА_1 не з'явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать його особисті підписи в протоколах про адміністративні правопорушення, в яких його було повідомлено, що розгляд справи відбудеться в Мелітопольському міськрайонному суді 18.11.2021 о 10.00 годині.
Також, на номер телефону, вказаний у протоколах про адміністративні правопорушення як номер, що належить ОСОБА_1 , судом було направлено СМС-повідомлення про виклик до суду на 18.11.2021 на 10.00 год. для розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 КУпАП. Згідно довідки про доставку СМС ОСОБА_1 22.10.2021 о 08.48 год. отримав на мобільний телефон дане повідомлення.
Крім того як вбачається з матеріалів справи, а саме з протоколів про адміністративні правопорушення серії ААБ № 253864 від 18.10.2021 та серії ААБ № 317163 від 08.11.2021, ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
В поясненнях, що містяться в протоколі серії ААБ № 253864 від 18.10.2021, ОСОБА_1 вказав, що керував транспортним засобом, перед цим випив пігулку від голови, назви якої не пам'ятає.
В поясненнях, що містяться в протоколі серії ААБ № 317163 від 08.11.2021, ОСОБА_1 вказав, що напередодні вживав наркотики, керував автомобілем SKODA, до наркології їхати відмовляється, від керування транспортним засобом відсторонений.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 знав про складення протоколів про адміністративні правопорушення, а отже й про судове провадження відносно нього, однак ним не цікавився, жодних заходів, направлених на обізнаність щодо стану відомого йому судового провадження не вчиняв, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відносно нього в суді, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань не направляв, а отже не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та не виконував належним чином процесуальні обов'язки, у зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 253864 від 18.10.2021; рапортом поліцейського ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області від 18.10.2021; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.10.2021; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 882 від 18.10.2021, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння внаслідок вживання канабіноідів, амфетаміну та метамфетаміну; відеозаписом від 18.10.2021; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 317163 від 08.11.2021; рапортом поліцейського ВРПП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області від 08.11.2021; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; письмовими поясненнями правопорушника, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення від 08.11.2021, де він визнає, що вживав наркотичні засоби, після чого керував автомобілем; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.11.2021; відеозаписом від 08.11.2021.
11 травня 2021 року ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
17 серпня 2021 року ОСОБА_1 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Таким чином, у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 130 КУпАП, згідно якої передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції або за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність об'єднання в одне провадження адміністративних матеріалів № 937/10004/21 (провадження № 3/937/3234/21) та № 937/10819/21 (провадження № 3/937/3538/21) у відношенні ОСОБА_1 в одне провадження з присвоєнням єдиного номеру № 937/10004/21 (провадження № 3/937/3234/21) та розглядати вказані справи одночасно.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самими правопорушником, такі і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Крім того, відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на характер вчинених правопорушень та суспільну небезпечність вчиненого, а також той факт, що керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння є грубим порушенням та має підвищену суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, який неодноразово притягується до адміністративної відповідальності за дії, які мають ознаки ст. 130 КУпАП, що свідчить про те, що правопорушник не усвідомлює протиправність своєї поведінки, продовжує вчинювати аналогічні адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, інші обставини справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання в межах санкції статті у вигляді адміністративного арешту з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, згідно довідок, виданих начальником сектору адміністративної практики Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області Овчинниковою Н. та протоколів про адміністративні правопорушення серії ААБ № 253864 від 18.10.2021 та серії ААБ № 317163 від 08.11.2021 автомобіль SKODA SUPER «B», н/з НОМЕР_1 , не зареєстрований за ОСОБА_1 , а тому суд позбавлений можливості застосувати конфіскацію транспортного засобу.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2021 року, згідно Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч.3 ст. 130, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Об'єднати адміністративні матеріали № 937/10004/21 (провадження № 3/937/3234/21) та № 937/10819/21 (провадження № 3/937/3538/21) у відношенні ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП в одне провадження з присвоєнням єдиного унікального номеру - № 937/10004/21 (провадження № 3/937/3234/21).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді адміністративного арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 /десять/ років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києва /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - «Судовий збір»).
Строк пред'явлення постанови до виконання до 18 лютого 2022 року.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна