Дата документу 25.11.2021
Справа № 334/3403/20
Провадження № 1-кп/334/413/21
25 листопада 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Василівка, Василівського району, Запорізької області, яка не має освіти, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої:
26.11.2009 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч.3 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 76 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком 2 роки;
21.04.2010 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 72 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гри.;
28.09.2010 Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 71, 72 КК України частково приєднати покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, остаточне покарання 5 років 1 місяць позбавлення волі . Звільнила 02.07.2014 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 6 місяців;
06.04.2018 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК У країни до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнена із випробувальним строком 1 рік;
21.05.2019 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 06.04.2018 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. Звільнилася 16.08.2019 року.
обвинуваченої у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.309 КК України,
ОСОБА_4 , будучи особою раніше засудженою за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не стала та знову вчинила корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 20.06.2021, приблизно об 01:30 годині у ОСОБА_4 у зв'язку з потребою у коштах виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману. В той же день та час, з метою його реалізації ОСОБА_4 , знаходячись на пр. Металургів біля ресторану «МакДональдс», усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, шляхом зловживання довірою, під приводом необхідності здійснення телефонного дзвінка попрохала у раніше не відомої їй ОСОБА_6 , яка знаходилась біля ресторану «МакДональдс», її мобільний телефон. Остання, не підозрюючи злочинного наміру ОСОБА_4 , передала їй свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «АЗ1» 4/64Gbв корпусі синього кольору, імеі 1: НОМЕР_1 імеі 2: НОМЕР_2 , вартістю 4029 гривень. Отримавши телефон, ОСОБА_4 під приводом приватної розмови відійшла від ОСОБА_6 із вказаним мобільним телефоном та направився у двір, через дорогу, навпроти ресторану «МакДональдс», покинувши місце вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому, ОСОБА_4 розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток у розмірі 4029 гривень 00 копійок.
Крім того, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, в порушення вимог статей 25 (зберігання наркотичних засобів, психотропних засобів, психотропних речовин та прекурсорів), 27 (придбання, реалізація наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів) Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», діючи умисно, в невстановлені досудовим слідством час та місці, шляхом привласнення знайденого, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, КАНАБІС, який в подальшому, маючи злочинний намір спрямований на незаконне зберігання наркотичних засобів, стала незаконно зберігати при собі, без мети подальшого збуту.
Після чого, 27.05.2020 року ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лобановського, біля буд. 10 була зупинена працівниками поліції, які під час огляду місця події 15 годині 47 хвилин виявили та вилучили у ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, КАНАБІС, загальна маса якого склала 7,593 г, в перерахунку на висушену речовину, який остання зберігала при собі без мети подальшого збуту.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в скоєних кримінальних правопорушеннях, яке їй інкримінують, визнала у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в обвинувальних акта, що дійсно, вона взяла телефон у потерпілої для дзвінка, та відійшла з ним від потерпілої, а згодом його продала. Також пояснила, що вона найшла пакунок з травою та стала зберігати його з собою, однак була зупинена працівниками поліції. В судовому засіданні щиро розкаялася в скоєному, просила вибачення у потерпілої та завірила суд, що поверне кошти потерпілій.
Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_4 вини у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, її винуватість у скоєних злочинах підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
показами потерпілої ОСОБА_6 , яка в судовому засіданні пояснила, що вона була біля ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зустріла там незнайому їй ОСОБА_4 , яка попросила її телефон здійснити приватний дзвінок, та відійшла з ним. Коли потерпіла стала шукати ОСОБА_4 , її вже ніде не було. Також просила суд суворо не карати обвинувачену, хоча обвинувачена їй телефон не повернула.
Протоколом огляду місця події від 27.05.2020 року, відповідно до якого оглянути відкрита ділянка місцевості за адресою АДРЕСА_3 , де у ОСОБА_4 було вилучено полімерний пакет з речовиною рослинного походження.
Висновком експерта №7-1695 від 12.06.2020 року судової хімічної експертизи, відповідно до якої надана на експертизу речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору(вміст полімерного пакету) є особливо небезпечним наркотичним Засобом, обіг якого заборонено - КАНАБІСОМ, маса якого, в перерахунку на висушену речовину складає 7,593 г.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши докази по справі у сукупності при встановлених обставинах, суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях в судовому засіданні доведена повністю.
Статтею 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення, і з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.309 КК України, обвинувачена скоїла 27,05.2020 року.
01 липня 2020 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», де частину другу статті 309 КК України викладено в наступній редакції: «Ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб чи протягом року після засудження за цією статтею або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах, - караються штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років».
Станом на час ухвалення вироку у ч.2 ст.309 КК України відсутня така кваліфікуюча ознака, «як повторно», яка була однією з кваліфікуючих ознак на час скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.309 КК України 27.05.2020 року.
Таким чином, диспозиція ч. 2 ст. 309 КК України в редакції Закону №2617-VIII є такою, що поліпшує становище обвинуваченої (порівняно із цією ж диспозицією у редакції, що діяла до 01 липня 2020 року).
Згідно ч.1 ст. 5 КК України - закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи вище викладене, дії обвинуваченої необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.309 КК України на ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Згідно до ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень і кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.190КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, та за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, відношення самої обвинуваченої до вчиненого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, скоєний ОСОБА_4 злочин за ч.2 ст.185 КК України відносяться до нетяжкого злочину, а за ч.1 ст.309 КК України відноситься до проступку.
ОСОБА_4 раніше судима, має постійне місце проживання, не одружена, не має неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштована, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах, свою вину в вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях визнала у повному обсязі, в скоєному щиросердно розкаялася.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу ОСОБА_4 враховуючи її відношення до скоєного, визнання нею вини та щире каяття, враховуючи позицію потерпілої, та позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї є підстави для застосування ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо обвинувачена протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на неї обов'язки відповідно до ст.76 КК України. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.
Цивільний позов не було заявлено.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст..368-371, 373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.309 КК України, та призначити їй покарання:
за ч.2 ст.190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст..70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки..
На підставі ст..75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судової експертизи №7-1695 від 12.06.2020 у розмірі 653,60 грн.
Речові докази: спецпакет №3625832 з канабісом, маса якого, в перерахунку на висушену речовину складає 7,593 г., який передано на зберігання в камеру сховища Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, порядковий №366, в книзі обліку №972 - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1