Справа № 308/12216/21
16 листопада 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Малюк В.М.,
при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю.,
з участю заявниці - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою про видачу обмежувального припису щодо ОСОБА_2 .
В обґрунтування, заявник посилається на те, що 02.07.2021 року рішенням суду, розірвано шлюб між нею та ОСОБА_2 . Сторони проживають окремо. Так, більше 10 років їх сімейне життя не ладиться, а стосунки постійно погіршуються. Починаючи з 2018 року, вона з дітьми, разом з ОСОБА_2 не проживає. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на життя, на шлюб та сім'ю. На фоні постійних незгод в родині почали виникати сварки, які переростали в серйозний конфлікт, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, він погрожував, та на даний час продовжує погрожувати їй, переслідувати її з дітьми, батьками, погрожувати фізичною розправою, а також відібранням та викраденням дітей.
З боку ОСОБА_2 постійно відчувається психологічний тиск, на її адресу та адресу членів її родини, постійно надходять погрози вбивством.
Також, заявниця вказує, що в 2019, 2020, 2021 р.р., з вищевикладених підстав вона зверталася до відділу поліції.
Крім того, агресивна поведінка ОСОБА_2 почала турбувати сусідів. На даний час вона, турбується за своє життя та життя своїх синів, родини, тому вимушена переховуватися від чоловіка та всіляко уникати спілкування з ним.
З посиланням на викладене, ОСОБА_1 просить суд: видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , на строк 6 (шести) місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: перебування в місцях перебування ОСОБА_1 (1982 р.н.); ОСОБА_2 (2011 р.н.); ОСОБА_2 ( 2018 р.н.), за адресою : АДРЕСА_1 , а також наближення до ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до 50 м. до місця перебування, навчання ЗОШ, садочка, роботи, місця реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .. Крім того, особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_4 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заінтересованою особою ОСОБА_2 було подано заперечення на заяву про видачу обмежувального припису, мотивуючи його тим, що дану заяву було подано до суду після того, як він у серпні 2021 р. звернувся до служби у справах дітей Ужгородської міської ради з заявою про перевірку та контроль умов проживання його дітей у родині тещі ОСОБА_5 , підготування висновку щодо визначення способів участі у вихованні його синів, а також визначення порядку його спілкування з синами. Так, наведене свідчить про наявність спору між батьками у вихованні дітей. Вказує, що заявник не наводить доказів домашнього насильства, письмові свідчення осіб містять перекручені факти. Просить у задоволенні заяви відмовити.
ОСОБА_1 в судовому засіданні, заявлені вимоги підтримала повністю та просила їх задоволити.
У судовому засіданні заінтересована особа - ОСОБА_2 заперечив проти задоволення поданої заяви, оскільки заперечує що веде себе агресивно та здійснює погрози. Просив відмовити у видачі обмежувального припису.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, допитавши свідків та педагога, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
За правилами розділу IV глави 13 ЦПК України розгляд справ про видачу і продовження обмежувального припису провадиться в порядку окремого провадження, а ст. 294 цього Кодексу встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.07.2021 року № 308/12617/20 шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , розірвано.
Відповідно до Свідоцтва про народження (Повторно) ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що 11.03.2011 складено відповідний актовий запис № 294, батьки: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_1 , місце державної реєстрації: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ужгороду реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, свідоцтво серія НОМЕР_1 , дата видачі 16.10.2013.
Відповідно до Свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 , про що 20.07.2018 складено відповідний актовий запис № 826, батьки: батько - ОСОБА_4 та мати - ОСОБА_1 , місце державної реєстрації: Ужгородський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Закарпатській області, свідоцтво серія НОМЕР_2 , дата видачі 20.07.2018.
Діти проживають разом з мамою ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , умови проживання задовільні, діти забезпечені всім необхідним, стосунки між ними традиційні, довірливі, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 22.02.2021.
Як встановлено в судовому засіданні, заявниця ОСОБА_1 разом з її неповнолітніми дітьми: ОСОБА_2 , 2011 р.н. та ОСОБА_2 , 2018 р.н., зазнає психологічного насильства з боку ОСОБА_2 .
Як стверджує ОСОБА_1 , остання разом з своїми дітьми, бояться ОСОБА_2 .
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються у цьому Законі, зокрема:
дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі постраждала дитина), особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону);
домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону);
кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону);
обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону);
особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п. 8 ч. 1 ст. 3 Закону);
психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно п. 3, 6, 7, 8 ч.1, ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини мають батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно з ч. ч. 2 - 4 ст. 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є обєктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби звязку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Згідно ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України«Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Судом встановлено, що 21.04.2020 р. ОСОБА_1 звернулась до Начальника Ужгородського МВП, з заявою, з якої вбачається, що після скандалу ОСОБА_2 вигнав її з дітьми з будинку де вони проживали, вів себе неадекватно, погрожував їм. Після цього вона повернулась з дітьми до батьків, її син захворів, однак жодних речей з собою вона не встигла зібрати, зокрема і теплих, потрібних для дітей. На жодні заклики ОСОБА_2 не реагує, погрожує їй та дітям, сам безпосередньо вживає наркотичні речовини та алкоголь. Просила допомогти їй забрати речі та своє майно.
17.07.2020 р. ОСОБА_1 звернулася до Начальника служби у справах дітей Ужгородської державної адміністрації в Закарпатській області з заявою про надання правової допомоги та вирішення проблем, оскільки вона залишилась одна з двома дітьми. Вказує, що син боїться батька ОСОБА_2 , боїться гуляти на вулиці, оскільки батько прийде та викраде його. ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає.
21.07.2020 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до Начальника служби у справах дітей Ужгородської державної адміністрації у Закарпатській області, в якій виклала обставини справи та просила захистити дітей.
Служба у справах дітей надала відповідь ОСОБА_1 від 23.07.2020 за № 01-22/953, якою розглянувши її звернення, повідомляє, що служба звернулась до ГУНП в Закарпатській області з проханням розглянути звернення ОСОБА_1 від 21.07.2020 р. та інформує, що вона може звернутись до суду з позовною заявою до чоловіка про позбавлення його батьківських прав.
17.02.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до начальника Ужгородського ВДВС Південно - західного міжрегіонального управління міністерства юстиції з заявою, з проханням розібратись в ситуації, що склалася, зі змісту якої вбачається, що вона не отримує аліменти на утримання дітей у повній мірі, а виконавець зарахував ОСОБА_2 чеки по оплаті коштів з яких не вбачається, що це кошти на оплату аліментів, що в результаті призвело до зменшення розміру боргу платника аліментів. Таким чином, вона не отримала кошти від нього на утримання дітей (аліменти).
19.02.2021 р. ОСОБА_5 звернулась з заявою до начальника Ужгородського МВП в Закарпатській області, згідно якої просить вжити заходів до ОСОБА_2 , оскільки за адресою його проживання залишились речі її доньки ОСОБА_1 та її з ОСОБА_2 синів. Ці речі, заявниця забезпечила своїй доньці та онукам для належного влаштування побуту та життя, однак її зять поміняв замки на будинку та чинить перешкоди у поверненні майна, яке необхідне зокрема для розвитку дітей, погрожує та лається, не надаючи жодної підтримки.
22.02.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Начальника служби у справах дітей Ужгородської міської ради з заявою та просила провести профілактичну бесіду з ОСОБА_2 , щодо залучення його до виховання дітей.
22.02.2021 р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до начальника Ужгородського МВП в Закарпатській області та просила вирішити питання щодо її власного майна, яке знаходиться в домі ОСОБА_2 .. У заяві вказала, що з боку колишнього чоловіка мають місце постійні знущання фізичного та психологічного характеру над нею та над дітьми.
20.08.2021 р. ОСОБА_5 звернулась із заявою на адресу начальника Ужгородського відділу поліції, у якій просить застосувати заходи до ОСОБА_2 , колишнього чоловіка ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 без попередження, під'їхав у двір їх будинку, підійшов до воріт садочку, де був його син та вчепившись в решітку почав кричати. Забравши дитину з садку, ОСОБА_2 перекрив їй прохід, почав нецензурно кричати, погрожував розправою та казав, що забере дитину. Враховуючи зауваження оточуючих, ОСОБА_5 вдалось зайти в під'їзд будинку. Після цього, було викликано працівників поліції. Дитина боїться свого батька, боїться виходити у двір, йти до садку, до школи. Просила прийняти міри до ОСОБА_2 .
Відповідно до психолого - педагогічної характеристики на дитину ОСОБА_4 від 16.04.2021р. за №64, дитина охайна та вихована, йде на контакт, прив'язана до матері. Вихованням дитини займається мама, яка бере активну участь у житті групи, цікавиться досягненнями сина. За період перебування дитини в садочку, батька жодного разу вони не бачили, відомості про нього відсутні.
За підписом директора школи ОСОБА_6 та класного керівника ОСОБА_7 також надано характеристику, відповідно до якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учень 4-в класу, має добрий загальний розвиток, навчається у міру своїх сил, має навчальні досягнення високого та достатнього рівня, тощо. Зокрема також вказано, що коли з ним у сім'ї проживав батько, ОСОБА_8 був неврівноваженим, надмірно збудженим, часто порушував дисципліну. Відсутність батька в сім'ї позитивно впливала на емоційний стан учня. Учень став більш спокійнішим, уважнішим на уроках.
Свідок ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_2 веде себе агресивно відносно його колишньої дружини та дітей, застосовує психологічне насильство, погрожує фізичною розправою, здійснює психологічний тиск, принижує їх.
Суд також враховує пояснення педагога ОСОБА_10 , наданих в судовому засіданні, з яких слідує, що дитина - ОСОБА_8 , боїться батька, що негативно впливає на психічне здоров'я дитини. Був випадок, коли вона на прохання ОСОБА_8 , проводила останнього до зупинки, оскільки дитина казала : «… що тато може його забрати».
Крім цього, як слідує з пояснень ОСОБА_3 , такий в судовому засіданні, в присутності педагога, класного керівника, а також обох батьків, пояснив : « за час спільного проживання, батько відносився до нього негативно, бив, кричав. Він боїться тата, оскільки останній може його забрати. Про це він розповідав класному керівнику. Влітку тато йому погрожував, що буде з ним розбиратися в суді. Тато до мами відноситься погано, по телефону висловлюється нецензурно, погрожує».
Відтак систематичні випадки насильницьких дій заінтересованої особи щодо заявника впродовж останніх декількох місяців, систематичне жорстоке поводження з заявником при дитині та сторонніх особах, приниження честі та гідності заявника, свідчать про те, що станом на сьогодні існує реальна загроза життю та здоров'ю заявника та загроза психічному здоров'ю дітей. Заявник постійно переживає за своє життя та здоров'я, а також дітей, а заінтересована особа систематично продовжує свої неправомірні дії, чим завдає заявнику та дітям постійних душевних страждань.
Така поведінка ОСОБА_2 свідчить про те, що життя і здоров'я заявника, а також здоров'я дітей, зокрема, психічне, перебувають під постійною загрозою.
З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності домашнього насильства, а саме у даному випадку психологічного та фізичного насильства, що вчинив ОСОБА_2 щодо своєї дружини ОСОБА_1 та їх синів, оцінюючи при цьому вірогідність продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, суд вважає, що з метою захисту прав та інтересів заявниці та дітей вимоги заявника слід задовольнити.
Поряд з цим, при вирішення питання на який саме період слід видати обмежувальний припис, суд вважає, що період тривалістю в один місяць буде достатнім для врегулювання конфліктної ситуації та зняття між сторонами напруги, що в подальшому не позбавляє заявника, у разі необхідності, звернутися до суду із заявою про продовження встановлених обмежень.
За таких обставин, подана ОСОБА_1 заява підлягає до часткового задоволення.
Згідно з ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 3, 24, 26, 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. ст. 258, 264, 265, 268, 273, 352, 350-1 - 350-8, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_4 , про видачу обмежувального припису - задоволити частково.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановити наступний захід обмеження прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та покласти на нього наступні обов'язки:
заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання: ОСОБА_1 (1982 р.н.), ОСОБА_3 (2011 р.н.) та ОСОБА_4 (2018 р.н.) за адресою АДРЕСА_1 ,
заборонити ОСОБА_2 наближатись на відстань 50 метрів до місця перебування, навчання, садочка, роботи : ОСОБА_1 (1982 р.н.), ОСОБА_3 (2011 р.н.) та ОСОБА_4 (2018 р.н.),
заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборонити ОСОБА_2 вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб,
Обмежувальний припис видати строком на 1 (один) місяць.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 25.11.2021 року.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.М.Малюк