Справа № 308/3648/19
24 листопада 2021 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Данко В.Й.,
при секретарі судового засідання Павлюх Л.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Холмківської територіальної громади про встановлення факту спільного проживання спадкоємця із спадкоємцем та визнання прав і обов'язків забудовника в порядку спадкування,-
ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Холмківської сільської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права власності у порядку спадкування.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3 , який після смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На момент його смерті він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті батька, оскільки починаючи з 2007 року та на момент його смерті проживав без реєстрації в будинку разом з батьком. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 04.08.2008 року, яке набрало законної сили, за батьком ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно збудований житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . За життя, батьком не було складено заповіт, а інші особи із заявами про прийняття спадщини не звертались.
Таким чином просить встановити факт їхнього спільного проживання та визнання права власності у порядку спадкування.
В ході розгляду справи, представником позивача було змінено другу позовну вимогу, а саме: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , права та обов'язки забудовника, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 163,4 кв.м., з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання на його ім'я документів, що посвідчують право власності.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги визнала повністю, просила їх задовольнити.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, оглянувши заяви сторін, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_2 .
Згідно Свідоцтва про смерть НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , у віці 44 роки.
Після смерті батька відкрилась спадщина, в тому числі на спадковий, не завершений будівництвом, житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно, рішення Ужгородського міськрайонного суду від 04.08.2008 року за батьком позивача, ОСОБА_3 визнано право власності на самочинно збудований житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дане рішення набуло законної сили 14.08.2008 року.
За життя померлим ОСОБА_3 не був складений заповіт, а інші особи із заявами про прийняття спадщини за ним не звертались, що підтверджується листом №140 від 02.03.2018 виданим державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори Т.М.Мешко. (а.с.9).
Родинний зв'язок між померлим батьком ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження останнього Серії НОМЕР_2 , за актовим записом №57 (а.с.7).
За змістом ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як випливає із п. 3. 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт постійного проживання позивача ОСОБА_4 разом своїм батьком ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявними в матеріалами справи заявами ОСОБА_5 від 26.03.2019 р., ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 25.03.2019 р.(а.с.10-13).
Окрім того, за змістом частин першої і другої статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після завершення будівництва нерухомого майна, прийняття його до експлуатації, державної реєстрації права власності.
Згідно роз'яснень, викладених у листі Міністерства юстиції України №19-32/319 від 21.02.2005, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (тобто на момент смерті), і що не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Відповідно ст. 1261 ЦК України, позивач ОСОБА_1 , як син померлого ОСОБА_3 , має право на спадкування за законом у першу чергу.
Отже, до складу спадщини після померлого ОСОБА_3 входять права та обов'язки забудовника щодо здачі та прийняття до експлуатації нерухомого майна, державної реєстрації права власності та отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
З урахуванням відсутності інших спадкоємців, права і обов'язки забудовника, які мав ОСОБА_3 на спірний житловий будинок, має бути визнано за його спадкоємцем - ОСОБА_1 .
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визнання за позивачем прав та обов'язків забудовника в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що є належним способом захисту прав позивача. Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись 12, 13, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 331, 1216, 1218, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 5, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Встановити факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ), який є спадкоємцем першої черги, із спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , права та обов'язки забудовника, щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 163,4 кв.м. з правом здачі будинку в експлуатацію та отримання на своє ім'я документів, що посвідчують право власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.Й.Данко