17 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_4
скаржника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня2021 року,
Вказаним рішенням суду залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що зі змісту заяви ОСОБА_5 від 13 вересня 2021 року про злочин, не можливо становити наявності фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у скарзі, а тому відсутні підстави вважати наявною бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді скасувати та зобов'язати Шевченківський районний суд м. Києва повторно розглянути його скаргу на бездіяльність керівника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, в порядку визначеному ст.ст. 306-307 КПК України.
Так, ОСОБА_5 вказує, що заява, подана ним 13 вересня 2021 року до СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, є заявою про злочин, оскільки містить всі відомості про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 212, ст. 212-1 КК України, а відтак були всі підстави для внесення по ній відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак начальник СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві цього не зробив, у зв'язку з чим ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року про залишення без задоволення його скарги, ОСОБА_5 вважає незаконною і необґрунтованою, оскільки слідчий суддя розглянув вказану скаргу з порушеннями вимог кримінального процесуального закону, зокрема без участі сторін та матеріалів за його заявою про злочин, що дає підстави вважати про однобічність і неповноту судового розгляду, а відтак постановлене судом рішення є незаконним та підлягає скасуванню.
Одночасно ОСОБА_5 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, зазначаючи, що він не був присутнім в судовому засіданні, а копію ухвали отримав 25 жовтня 2021 року у зв'язку з чим просить визнати причину пропуску строку поважною.
Прокурор, будучи належним чином повідомлений про дату розгляду справи, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, що відповідно до положень діючого Кримінального процесуального кодексу України не перешкоджає апеляційному розгляду справи за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши надані суду матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи ті обставини, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року була постановлена без участі сторін, а копію вказаного рішення суду ОСОБА_5 отримав 25 жовтня 2021 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с. 20), колегія суддів, виходячи з положень ст. 395 КПК України, погоджується з доводами ОСОБА_5 про поважність причин пропуску строку на оскарження ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим він підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_5 про незаконність і необґрунтованість постановленого судом рішення, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 13 вересня 2021 року до СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 було подано заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1 КК України.
27 вересня 2021 року ОСОБА_5 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень.
Ухвалою від 30 вересня 2021 року слідчий суддя залишив вказану скаргу без задоволення, обґрунтувавши своє рішення тим, що зі змісту заяви ОСОБА_5 від 13 вересня 2021 року про злочин не можливо становити наявності фактичних даних, які б свідчили про можливість внесення відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, про які зазначається у скарзі, а тому відсутні підстави вважати наявною бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що у заяві ОСОБА_5 від 13 вересня 2021 року очевидних фактів та відомостей, які б свідчили про наявність кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 212, ч. 2 ст. 212-1 КК України, і які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР не має, тому немає підстав вважати, що начальником СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві була допущена бездіяльність, про яку зазначає ОСОБА_5 .
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо відсутності підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 про однобічність і неповноту судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин справи та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Що стосується посилань апелянта на ті обставини, що судом було розглянуто скаргу за його відсутності, то в матеріалах судового провадження наявна заява ОСОБА_5 про проведення судового засідання за його відсутності.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
поновити ОСОБА_5 строк на оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2021 рокупро залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність начальника СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________ __________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3