Справа № 11-кп/824/3699/2021 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 357/5058/21
Категорія КПК: ст. 539 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
16 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року, -
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року в задоволенні клопотання в.о. начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія /№35/» про застосування щодозасудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відмовлено.
Своє рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що ОСОБА_8 неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі, протягом 1996-2014 років, 4 рази був засуджений за умисні тяжкі корисливі злочини із застосуванням насильства, які вчиняв щоразу після звільнення, перебуваючи на випробуванні з іспитовим строком, а також під час умовно-дострокового звільнення. ОСОБА_8 хоч має 11 заохочень, однак 4 рази притягувася до дисциплінарної відповідальності, тричі був поміщений до ДІЗО, під час відбування покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2015, а тому своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці не довів виправлення.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_8 просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання в.о. начальника Державної установи Білоцерківська виправна колонія /№35/» та звільнити його від подальшого відбування покарання умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, засуджений вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Так, згідно даних характеристики, наданої адміністрацією установи відбування покарання, апелянт характеризується позитивно, вимог режиму не порушує, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня в установі. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, до виконання робіт по благоустрою установи відноситься з розумною ініціативою. Спальне місце та приліжкову тумбочку тримає у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Також ОСОБА_8 не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці, на профілактичному обліку в установі не перебуває.
Крім того, апелянт вказує, що вину у вчиненому злочині визнав повністю, має добрі плани та наміри на майбутнє, підтримує соціально-корисні стосунки з рідними. Звертає увагу апеляційної інстанції й на працевлаштування.
Тобто засуджений вважає, що своєю самокерованою процесуальною поведінкою, ставленням до праці довів виправлення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_8 та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідного строку покарання, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_8 засуджений вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2015 за ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.187, ст.ст. 70, 71 КК України до остаточного покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.02.2016 ОСОБА_8 зараховано строк попереднього ув'язнення з 20.10.2014 по 09.10.2015 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Засуджений ОСОБА_8 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних тяжких злочинів проти власності із застосуванням насильства. Його двічі звільняли від відбування покарання з випробуванням, однак останній, протягом іспитового строку вчинив ряд умисних насильницьких злочинів. В подальшому, відбуваючи покарання реально у виді позбавлення волі, ОСОБА_8 двічі звільняли умовно-достроково. Однак він, після застосування до нього інституту звільнення умовно-достроково продовжував скоювати тяжкі злочини. Протягом строку відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 08.09.2015 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» з 22.10.2014 ОСОБА_8 характеризується посередньо, стягнень і заохочень не має, не працевлаштований. Під час відбування покарання в Державній установі «Білоцерківська виправна колонія /№35/» з 12.11.2015 ОСОБА_8 отримав п'ять заохочень за дотримання норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, 4 рази притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення встановленого порядку відбування покарання, у тому числі 3 рази був поміщений в ДІЗО. Лише під час відбування покарання на дільниці соціальної реабілітації при Державній установі «Білоцерківська виправна колонія /№35/» з 10.10.2019 ОСОБА_8 характеризується позитивно, отримав 11 заохочень за дотримання норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, працює у виправній колонії з жовтня 2019 року, що не може свідчити про виправлення, яке засуджений довів своєю працею.
Враховуючи зазначені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав однозначно стверджувати про виправлення засудженого ОСОБА_8 , оскільки він хоч формально і відбув не менше частини покарання, призначеного судом, проте з його поведінки неможливо дійти висновку щодо виправлення останнього через схильність до вчинення тяжких злочинів з застосування насильства, вчинених після звільнення умовно-достроково, а також під час випробування з іспитовим строком. Захисником під час апеляційного розгляду надано оновлену характеристику ОСОБА_8 , згідно даних якої останній ще додатково двічі заохочений адміністрацією ДУ «Білоцерківська виправна колонія» за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці та за підсумками роботи за другий та третій квартал 2021 року. Однак, на думку колегії суддів, позитивна динаміка в поведінці ОСОБА_8 не може однозначно свідчити про його виправлення.
Тому, доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам провадження, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлена судом ухвала відносно ОСОБА_8 є законною, обгрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення поданої апеляційної скарги не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання в.о. начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія /№35/» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа № 11-кп/824/3699/2021 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 357/5058/21
Категорія КПК: ст. 539 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
16 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 червня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання в.о. начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія /№35/» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголосити 22 листопада 2021 року о 16 годині.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4