Номер провадження: 33/813/1405/21
Номер справи місцевого суду: 522/15405/21
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю.Б.
Доповідач Кравець Ю. І.
22.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді Кравця Ю.І, за участю секретарки судового засідання, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Губського Анатолія Валерійовича,розглянувши апеляційну скаргу адвоката Губського Анатолія Валерійовича на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси Свяченої Ю.Б. від 21.09.2021 року,
установив
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження.
Відповідно до постанови суду, 01.08.2021 року, приблизно о 00 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді офіціанта бару «Радіоктив» за адресою: м. Одеса, Аркадівська алея, не вдягнула захисну маску, чим порушила п.п.7 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів №1236 від 09.11.2020 року в редакції №877 від 29.06.2021 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.44-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Губський А.В. не погоджується з вказаним судовим рішенням, та вважає його винесеним з грубим порушенням норм процесуального права та з невірно застосованими нормами матеріального права, оскільки єдиним доказом вини ОСОБА_1 є протокол про адміністративне правопорушення, у якому не зазначено який саме нормативний акти порушила ОСОБА_1 , адже зазначена Постанова Кабінету Міністрів України №1236 від 09.11.2020 року не існує. Також захисник вважає, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 перебувала без засобів індивідуального захисту саме під час проведення масового заходу, як це передбачено п.п.7 п.2.2 Постанови Кабінету Міністрів №1236 від 09.12.2020 року. Крім того адвокат Губський А.В. звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання, а тому не відноситься до суб'єктів заборони, які визначені Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року.
Враховуючи вищезазначене, адвокат Губський А.В. просить постанову скасувати, провадження по справі закрити, на підставі п.1.ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Губського А.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов таких висновків.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до приписів ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони.
Однак, суддя районного суду не дотримався вищевказаних норм закону та дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Відповідно до приписів ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Мотивуючи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, суд першої інстанції послався на те, що вона на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працювала на посаді офіціанта бару «Радіоктив» та зробив висновок, що перебування на посаді офіціанту бару є масовим заходом.
Апеляційний суд вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції.
За приписами ст. 44 - 3 КУпАП, порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 763977 від 01.08.2021 року, ОСОБА_1 інкримінується скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, а саме:01.08.2021 року, приблизно о 00 год. 20 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді офіціанта бару «Радіоктив» за адресою: м. Одеса, Аркадівська алея, не вдягнула захисну маску, чим порушила п.п.7 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів №1236 від 09.11.2020 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів №877 від 29.06.2021 року (а.с.1).
Зазначеною нормою передбачено, що з 17.06.2021 року на території України встановлюється «зелений» рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Разом з тим, масові заходи - це заходи громадсько-політичного, релігійного, спортивного, культурно-видовищного характеру за участю значної кількості громадян, що проводяться з нагоди відзначення офіційних (державних), професійних, релігійних свят, пам'ятних дат, а також з ініціативи політичних партій, рухів, громадських об'єднань, релігійних конфесій, громад, окремих громадян, спортивних організацій, закладів культури тощо.
На переконання апеляційного суду, перебування на посаді офіціанту бару не може вважатись проведенням масових заходів у розумінні п.п.7 п.2-2 Постанови Кабінету Міністрів №1236 від 09.11.2020 року в редакції Постанови Кабінету Міністрів №877 від 29.06.2021 року без наявності належних та допустимих доказів того, що у цей час у даному закладі проводились такі масові заходи.
Разом з тим, матеріали справи не містять таких доказів, а тому апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 суб'єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення у розумінні приписів ст.44-3 КУпАП.
Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину.
Апеляційний суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об'єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неправильно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 - 3 КУпАП.
При цьому, апеляційний суд враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження по справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, оскільки під час апеляційного перегляду в діях ОСОБА_1 встановлено відсутність як об'єктивної так і суб'єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Губського Анатолія Валерійовича - задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 21.09.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з дня її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І.Кравець