справа № 757/17240/20-ц
головуючий у суді І інстанції Матійчук Г.О.
провадження № 22-ц/824/9501/2021
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
29 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Суханової Є.М.,
за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, -
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва (надалі по тексту - комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень), ПАТ «НАСК «Оранта», у якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача комунального підприємства по утриманню зелених насаджень 95 473 грн 66 коп. та солідарно з обох відповідачів 100 000 грн., а також судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 червня 2019 року на офіційній парковці магазину «Спортмастер» по бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві на його автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 впало дерево.
Згідно з висновків експертизи № 1702 від 10 липня 2019 року розмір матеріального збитку, у зв'язку з цією подією, становить 195 473 грн 66 коп.
Зазначив, що згідно з відповіді Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», дерева, які ростуть вздовж проїжджої частини бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві, обліковуються на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень.
Згідно з відповіді комунального підприємства по утриманню зелених насаджень цивільна відповідальність останнього застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта», згідно з умов договору від 15 травня 2019 року передбачено страхування відповідальності перед третіми особами у межах 100 000 грн.
У зв'язку з його зверненням до правоохоронних органів відкрито кримінальне провадження № 12019100060003655 від 27 серпня 2019 року.
Позивач вважає, що подія відбулась у зв'язку з неналежним доглядом комунального підприємства за деревами.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів тому, що вказана подія мала місце саме 28 червня 2019 року і саме за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 28 (частина якої перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень). Крім того, позивачем не надано доказів належності йому постраждалого автомобіля. Будь-яких інших доказів настання спірної події 28 червня 2019 року, яка б була офіційно зафіксована, позивач не надав. Слушним суд першої інстанції вважав твердження відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» про невчасне повідомлення позивачем страховика про страхову подію. Позивач, отримавши від комунального підприємства відомості про добровільне страхування перед третіми особами, та копію самого договору страхування від 15 травня 2019 року № 1323467 мав право протягом двох робочих днів (з дня отримання договору) звернутись до страховика з відповідною заявою. Проте зробив це лише у лютому 2020 року.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, безпідставним, передчасним, ухваленим без з'ясування всіх обставин, при неповноті встановлення обставин, які мають значення для справи, з огляду на таке.
Всі пояснення щодо обставин друкарської помилки та місця і часу події могли бути встановлені в судовому засіданні з викликом сторін, а наявність друкарської помилки у Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань є очевидною.
При цьому, жодна із сторін не заперечує того, що 28 червня 2019 року на належний позивачу автомобіль впало дерево, в матеріалах справи взагалі відсутні заперечення сторін по суті події. Передбачений договором обов'язок про повідомлення страховика про страховий випадок стосуються обов'язку комунального підприємства по утриманню зелених насаджень, а не позивача, який не є стороною цього договору страхування. Водночас, матеріалами справи підтверджується заподіяння шкоди автомобілю Позивача та розмір цієї шкоди.
ПАТ «НАСК «Оранта» подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити рішення Печерського районного суду міста Києва без змін (а.с. 146-148).
Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень також подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити рішення Печерського районного суду міста Києва без змін (а.с. 154-158).
Колегія апеляційного суду, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Звертаючись з позовом, позивач вказував, що 28 червня 2019 року на офіційній парковці магазину «Спортмастер» по бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві на його автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 впало дерево.
Дослідивши подані на підтвердження вказаних обставин докази в їх сукупності, колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не доведеності вказаних обставин позивачем з огляду на таке.
Із наданої позивачем копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) вбачається, що на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва про зобов'язання внести в ЄРДР матеріалів заяви ОСОБА_1 з приводу пошкодження автомобіля Mitsubishi Grandis 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яке відбулось 28 червня 2019 року за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 28 у місті Києві внаслідок падіння гілок дерева, порушено кримінальне провадження №12019100060003655 (а.с. 37).
З урахуванням того, що в матеріалах справи містяться фотографії з місця події, з яких вбачається, що автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4, з реєстраційним номером НОМЕР_1 знаходиться на офіційній парковці магазину «Спортмастер» по бульвару Лесі Українки, 28, на вказаний автомобіль впало дерево, фрагменти якого лежать на автомобілі та біля автомобіля, пошкодження вказаного автомобіля сталося внаслідок падіння дерева (а.с. 11-17), колегія апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що витяг з ЄРДР є не належним доказом з огляду на відмінність реєстраційного номера автомобіля, про який йдеться в позові з тим, який вказаний у витягу з ЄРДР.
До аварійно-диспечерської служби управління міської станції захисту зелених насаджень КО «Київзеленбуд» 28 червня 2019 року надійшло звернення про аварійне дерево вдовж проїзної частини по бульвару Лесі Українки, 28, у місті Києві, про що здійснено запис у відповідному журналі за №108. На підставі вище зазначеного звернення 28 червня 2019 року за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 28 була направлена аварійна бригада, яка проводила роботи з усунення наслідків падіння дерева.
Вказані обставини підтверджуються Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» у відповіді №226-5891 від 03 грудня 2019 року на запит Печерського УП ГУНП у м. Києві (а.с. 40).
З огляду на це, колегія апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів тому, що вказана подія мала місце саме 28 червня 2019 року і саме за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 28.
Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
З огляду на положення частини 1 статті 82 ЦПК України, та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 належить позивачу (а.с. 118).
Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду встановила, що 28 червня 2019 року на офіційній парковці магазину «Спортмастер» по бульвар Лесі Українки, 28 у місті Києві на автомобіль Mitsubishi Grandis 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, впало дерево, внаслідок чого вказаний автомобіль було пошкоджено.
Згідно з висновку експертного дослідження № 1702 від 10 липня 2019 року розмір матеріального збитку, у зв'язку з цією подією, становить 195 473 грн 66 коп. (а.с. 18- 36).
При цьому, колегія апеляційного суду враховує, що будь яких заперечень та зауважень щодо вказаного висновку експертного дослідження сторонами у справі як до суду першої так і апеляційної інстанції не заявлялось.
Згідно з частиною 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України, згідно з якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналіз змісту наведених норм свідчить про те, що за загальним правилом шкода відшкодовується за наявності складу цивільного правопорушення, елементами якого є: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вину завдавача шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду (пункт 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»). Боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 1166 ЦК України).
Відповідно до частини 1 пункту 7 статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06 вересня 2005 року № 2807-IV передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до пункту 2 статті 2 цього закону благоустрій населених пунктів передбачає організацію належного утримання та раціонального використання об'єктів природоохоронного та іншого призначення.
Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.
Згідно з частиною 7 статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.
Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (надалі по тексту - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Згідно з підпунктом 7 пункту «а» частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частинами 1, 2 статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до відання виконавчого комітету міської ради належать власні повноваження організації благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях є елементами (частинами) об'єктів благоустрою (пункт 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об'єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території.
Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.
Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за № 105 від 10 квітня 2006 року (далі Правил) балансоутримувач - спеціально уповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень, а саме: комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва.
Дерева, які ростуть вздовж проїжджої частини бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та обліковуються на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, що визнається відповідачем та підтверджується листом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» №01-09-1600 від 27 листопада 2019 року (а.с. 42).
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, установлена презумпція вини заподіювача шкоди, саме він повинен довести, що шкоду завдано не з його вини.
Відповідно до пункту 9.1.12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10 квітня 2006 року дерево визнається аварійним, якщо воно несе загрозу життю пішоходів, транспортних засобів, знаходиться у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, ураганів, інших стихійних явищ, має гнилу серцевину стовбура.
Розділ 9 вказаних Правил передбачає, що виробничий процес утримання об'єктів зеленого господарства включає, зокрема, догляд за ними, а також видалення окремих дерев; видалення аварійних дерев.
Догляд за об'єктами благоустрою зеленого господарства, зокрема, включає проведення щорічних обстежень під час яких потрібно виявляти аварійні дерева, тобто дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередачі, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі (розділ 9 Правил).
З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють загальні, часткові та позачергові огляди. Періодичність часткових оглядів визначає балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження (розділ 12 Правил).
Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду вважає, що комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, що є відповідальним за дерева, які ростуть вздовж проїжджої частини бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві.
А отже, саме на комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва покладено обов'язок по зрізанню сухостійних та аварійних дерев, а також догляд, що включає різні види обрізання дерев і формування крони, щоб уникнути їх обламування.
Заперечуючи проти позову, комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва вказувало, що дерева, які росли вдовж проїзної частини бульвару Лесі України, 28 у місті Києві, були зламані та повалені внаслідок небезпечних природних явищ у вигляді активного атмосферного фронту, що проходив у зазначений час територією міста Києва та Київської області, який зумовив грози, дощі та штормовий вітер.
Згідно з інформації Українського гідрометеорологічного центру 27 червня 2019 року та 28 червня 2019 року через територію Києва та Київської області проходили активні атмосферні фронти, які зумовили грози, зливові дощі та штормовий вітер до 28м/с.
Таким чином, комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень вважало, що відсутні ознаки його протиправної поведінки (вини) у завдані шкоди автомобілю позивача, що в свою чергу вказує на відсутність обов'язку відповідача відшкодовувати шкоду, яка є наслідком небезпечного природного явища (а.с. 57-58).
Разом з тим, комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень не надало жодних доказів на підтвердження виконання своїх обов'язків по збереженню зелених насаджень і належного догляду за ними, зокрема, щодо проведення щорічних обстежень дерев, які ростуть вздовж проїжджої частини бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо того, що вказане дерево, що впало на автомобіль позивача, було в здоровому стані, зокрема, не містило тріщин, дупел, всихання чи інших ознак відмирання дерева.
Підсумовуючи вище викладене, колегія апеляційного суду вважає, що комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень не довело належними та допустимими доказами належне виконання своїх обов'язків по збереженню дерев, які ростуть вздовж проїжджої частини бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві та належному догляду за ними.
Відповідно до листа Українського гідрометеорологічного центру від 18 листопада 2019 року № 01-20/1276, 28 червня 2019 року через територію Києва та Київської області проходив атмосферний фронт, який зумовив дощі та штормовий вітер.
За оперативними даними метеорологічної станції Київ (пр-т Науки, 37) 28 червня 2019 року вночі опадів не було, вдень невеликий дощ, кількість опадів 0,9 мм; з 07 год. 45 хв. до 17 год. 07 хв. та з 22 год. 32 хв. до 22 год. 55 хв. пориви вітру 12 м/с; з 17 год. 07 хв. до 20 год. 25 хв. штормовий вітер 15 м/с.
За оперативними даними авіаційної станції Київ (аеропорт «Жуляни») з 13 год. 26 хв. до 17 год. 28 хв. штормовий вітер 15 м/с.
З урахуванням особливостей рельєфу та забудови швидкість вітру в окремих районах могла бути більшою.
Згідно з Настанови з метеорологічного прогнозування вітер швидкістю 15-24 м/с вважається небезпечним метеорологічним явищем (І рівень небезпечності), вітер швидкістю 25 м/с та більше - вважається стихійним метеорологічним явищем (ІІ рівень небезпечності) (а.с. 41).
Враховуючи, що вказана подія сталася 28 червня 2019 року з 17 год. 05 хв. до 17 год. 10 хв., а із наявних у справі фотознімків видно, що дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, хоча і має ознаки має цілком здорової рослини, однак під час падіння розчахнулося навпіл, а не було вирвано з корінням, колегія апеляційного суду встановила, що відсутні підстави однозначно вважати, що падіння дерева на автомобіль позивача і його пошкодження сталося саме внаслідок непереборної сили: небезпечних гiдрометеорологiчних явищ, - вітру 15 м/с протягом 3 хв. - з 17 год. 07 хв. до 17 год. 10 хв., а не внаслідок не належного виконання відповідачем своїх обов'язків по збереженню дерев, які ростуть вздовж проїжджої частини бульвару Лесі Українки, 28 у місті Києві та належному догляду за ними.
З огляду на викладене, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що саме комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень є відповідальною особою за стан дерев, які росли вдовж проїзної частини бульвару Лесі України, 28 у місті Києві, яке повинно відшкодувати завдану майнову шкоду позивачу як власнику транспортного засобу, визначену відповідно до експертного дослідження, оскільки наявні протиправна винна поведінка комунального підприємства по утриманню зелених насаджень та причинний зв'язок між цією поведінкою і заподіянням шкоди позивачу внаслідок падіння дерева.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільна відповідальність комунального підприємства по утриманню зелених насаджень застрахована у ПАТ «НАСК «Оранта» відповідно до умов договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами від 15 травня 2019 року (а.с. 43-51).
Відповідно до умов п. 1.1., предметом цього договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його обов'язком відповідно до законодавства України відшкодувати третім особам пряму шкоду за ненавмисне заподіяння якої відповідальність несе страхувальник.
Дослідивши умови договору страхування (розділ 2 договору), колегія апеляційного суду встановила, що цивільно-правова відповідальність, пов'язана із заподіянням шкоди майну третьої осіб внаслідок не належного виконання відповідачем своїх обов'язків по збереженню дерев та належному догляду за ними не охоплюється, не є застрахованою за цим договором.
З огляду на це, відшкодування завданої позивачу шкоди підлягає безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а не страховиком, тому у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» слід відмовити.
Відповідно до статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За змістом пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю І та ІІ груп.
Отже, при подачі позову ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору.
Оскільки за цими вимогами позивач звільнений від сплати судового збору, то відповідно до положень частини 9 статті 10, частин 1, 6 статті 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва в дохід держави.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 04 січня 2021 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на користь ОСОБА_1 суму коштів у розмірі 195 473 грн 66 коп.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 11 954 грн.
Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва на користь держави судовий збір у розмірі 2 931 грн за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
У задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - відмовити.
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Інформація про боржника: Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Печерського району міста Києва, код ЄДРПОУ: 033597, м. Київ, Залізничне Шосе, 61.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 19 листопада 2021 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Д.Р. Гаращенко
Є.М. Суханова