Справа № 456/2992/20 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.
Провадження № 22-ц/811/952/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
04 листопада 2021 року м.Львів
Справа №456/2992/20
Провадження № 22ц/811/952/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого- Приколоти Т.І.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області, ухвалене у м.Стрию 4 лютого 2021 року у складі судді Саса С.С., у справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи: Стрийського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про встановлення факту, що має юридичне значення,-
встановив:
5 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася з цією заявою. Просила встановити факт неправильності актового запису про шлюб №12 від 15 червня 1968 року, складеного Виконавчим комітетом Подорожненської сільської ради Стрийського району Львівської області на щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає, що у цьому записі вказано запис у графі прізвище, ім'я по батькові нареченої - ОСОБА_4 , замість вірного ОСОБА_4 , у графі національність внесено запис - «українка» замість вірного «полька». Просить внести зміни до цього актового запису щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 : замість ОСОБА_4 , у графі національність вказати «полька» замість «українка». В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим Стрийським бюро РАЦС 29 грудня 1947 року, актовий запис №18. У цьому свідоцтві вказано батьком дитини - ОСОБА_5 , національність «українець», мати дитини - ОСОБА_6 , національність «полька», місце народження: с. Лани Соколів Стрийського району Дрогобицької області. Вказує, що 15 червня 1968 року між нею (заявником) та ОСОБА_2 укладено шлюб. Після укладення шлюбу прізвище « ОСОБА_7 » змінено на « ОСОБА_8 » та помилково внесено запис у графі прізвище, ім'я по батькові нареченої ОСОБА_4 , замість вірного ОСОБА_4 , у графі національність допущено помилку та внесено запис «українка» замість вірного «полька». Зазначає, що за національністю її ( ОСОБА_1 ) дід та баба були поляками, тому їх діти, в тому числі і її мати - ОСОБА_6 (дівоче Круль) були хрещені у римо-католицькому храмі та виховувались у католицьких традиціях. У архівній довідці №Т-52 від 17 листопада 2009 року, виданій Центральним державним історичним архівом, вказано, що у фонді 618 «Римо-католицька митрополича консисторія м.Львів» у метричній книзі римо-католицької парафії с.Соколів Стрийського повіту Станіславівського воєводства з записами про народження за 1892-1830 роки виявлено запис: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хрещена ІНФОРМАЦІЯ_3 в будинку АДРЕСА_1 , римо-католицького віросповідання. Батько: ОСОБА_10 , син ОСОБА_11 та Лукашевської Агати. Мати: ОСОБА_12 , дівоче прізвище ОСОБА_13 , донька ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . З свідоцтва хрещення № 169 її ( ОСОБА_1 ) матері ОСОБА_9 , вбачається, що запис перекладено з латинської мови та зазначено місце здійснення запису: Держава Галичина: Польща Архієпархія Львівська, повіт Стрий, парохія Соколів. Згідно архівної довідки від 26 листопада 2012 року №Т-16, виданої Центральним державним історичним архівом, де вказано, що у фонді 618 «Римо-католицька митрополича консисторія, м. Львів», у метричній книзі римо-католицької парафії с.Соколів Стрийського повіту, Станіславського воєводства з записами про одруження за 1866-1933 роки виявлено інформацію про укладення шлюбу 23 листопада 1920 року с.Соколів будинок №1 між ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , римо-католицького віросповідання та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , римо-католицького віросповідання. Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян № 00011225559 між ОСОБА_17 та ОСОБА_5 укладено шлюб 27 лютого 1947 року Виконавчим комітетом Подорожненської сільської ради Стрийського району Львівської області та після реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_18 » змінено на « ОСОБА_7 », національність нареченої вказано «українка», що не відповідає дійсності. Стверджує, що ці документи підтверджують приналежність її (заявника), матері, баби, діда до польського походження. Просить задовольнити заяву.
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні заяви.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 . Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви, посилаючись на її доводи.
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явилася, заяви про відкладення розгляду справи не подали.
3 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_19 подав клопотання про відкладення розгляду справи через його хворобу та долучив до цієї заяви медичну довідку, у якій не зазначено кому таку довідку видано. Заявник ОСОБА_1 не зявилася, про причини неявки суду не повідомила.
Суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки заявника та її представника в судове засідання та ухвалив проводити розгляд справи у учасників справи.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про національні меншини в Україні», громадяни України, які належать до національних меншин, мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.
З відповіді Стрийського районного відділу ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 13 березня 2020 року № 133/21.31-06-23 вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін в актовий запис про народження №18 від 29 листопада 1947 року, складений по селу Лани Соколівські Стрийського району Львівської області на ОСОБА_4 , а саме: виправити національність матері з «українка» на «полька», та в актовий запис про шлюб №12 від 15 червня 1968 року, складений Виконавчим комітетом Подорожненської сільської ради Стрийського району Львівської області на ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про зміну в графі національність нареченої з «українка» на «полька», у зв'язку з тим, що зміна національності не входить до компетенції Відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00011225559 від 18 жовтня 2012 року вбачається, що 18 жовтня 2012 року ОСОБА_17 , національність «українка» зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 «українець», прізвище дружини змінено на ОСОБА_20 .
Згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , виданого с. Л-Соколівські Стрийського району Дрогобицької області, вбачається, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є батько ОСОБА_5 , національність «українець» та мати ОСОБА_6 , національність «полька».
З свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_2 від 15 червня 1968 року вбачається, що заявник зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».
Відповідно до архівної довідки № Т-61 від 26 жовтня 2012 року, виданої Центральним Державним історичним архівом України м.Львів вбачається, що в фонді 618 «римо-католицька митрополича консисторія, м.Львів» метричній книзі римо-католицької парафії с.Соколів Стрийського повіту Станіславівського воєводства з записами про одруження за 1866-1933 виявлено: шлюб 23 листопада 1920 року в АДРЕСА_1 . Наречений: ОСОБА_21 , син ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , римо-католицького віросповідання. Наречена: ОСОБА_9 , донька ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 , римо-католицького віросповідання.
У архівній довідці № Т-52 від 17 листопада 2009 року, виданій Центральним Державним історичним архівом України м.Львів зазначено, що в фонді 618 «римо-католицька митрополича консисторія, м.Львів» метричній книзі римо-католицької парафії с.Соколів Стрийського повіту Станіславівського воєводства з записами про народження за 1892-1930 виявлено: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хрещена ІНФОРМАЦІЯ_3 у будинку 31, римо-католицького віросповідання. Батько: ОСОБА_10 , син ОСОБА_26 та ОСОБА_27 . Мати: ОСОБА_12 , дівоче ОСОБА_13 , донька ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Відповідно постанови Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ щодо встановлення неправильності запису в актах громадського стану» від 7 липня 1995 року № 12 питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, зокрема, щодо доповнення відомостей про національність та громадянство батьків, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень, тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.
Встановлення факту національності не тягне для заявника правових наслідків, що підтверджується відсутністю у заяві вказівки на конкретне наслідкове значення.
На підставі Указу Президента України № 70/99 від 27 січня 1999 року втратив чинність Указ Президента від 31 грудня 1991 року «Про порядок зміни громадянами України національності» і з того часу в законодавстві України відсутні норми, які передбачають настання певних юридичних наслідків, або набуття немайнових чи майнових прав в залежності від національності особи.
У заяві не зазначено та до неї не надано заявником доказів, які б підтверджували, що встановлення факту своєї національності породжує для заявника правові наслідки, які передбачені іноземним законодавством.
У статті 24 Конституції України закріплено рівність громадян та відсутність будь-яких привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
На території України факт належності особи до будь-якої національності не тягне за собою юридичних наслідків.
Згідно із ст. 11 Конституції України держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій, культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.
Відповідно до ст. 300 ЦК України фізична особа має право на індивідуальність, на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно із ст. 13 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни, які належать до національних меншин, вільні у виборі обсягу і форм здійснення прав, що надаються їм чинним законодавством, і реалізують їх особисто, а також через відповідні державні органи та громадські об'єднання.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни, які належать до національних меншин, національні громадські об'єднання мають право у встановленому в Україні порядку вільно встановлювати і підтримувати зв'язки з особами своєї національності та їх громадськими об'єднаннями за межами України, одержувати від них допомогу для задоволення мовних, культурних, духовних потреб, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що в даному випадку право на індивідуальність, передбачене ст. 300 ЦК України, не порушене, оскільки не зазначення в документах заявника національності «полька» не перешкоджає заявнику дотримуватися польських звичаїв, традицій, культури та виявляти почуття національного самоусвідомлення.
Належність особи до певної національності залежить від її вільного волевиявлення і для реалізації особою своїх прав у цій сфері не потребує встановлення цього факту судовим рішенням, а не зазначення в документах заявника національності полька не перешкоджає заявниці відновлювати та зберігати етнічні походження її роду, відвідувати її родичів у Польщі, а також можливість користуватися пільгами, які гарантуються особам польського походження.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви на підставі аналізу наявних у справі доказів та встановлених обставин.
Колегія суддів вважає, що з висновками суду першої інстанції належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 4 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено і підписано 4 листопада 2021 року.
Головуючий
Судді