Справа № 466/5190/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/1290/21 Доповідач: ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
19 листопада 2021 року м. Львів
Суддя Львівського апеляційного суду ОСОБА_2 , вивчивши матеріали апеляційної скарги третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року про накладення арешту на майно,
встановив:
оскарженою ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Галицької окружної прокуратури м. Львова ОСОБА_5 .
Накладено арешт на речі, які вилучено 21.09.2021 у період часу з 16:12 год. по 16:49 год. під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 07 червня 2021 року №466/5190/21 у транспортному засобі марки «Renault», моделі «Megane», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , а саме - на транспортний засіб марки «Renault», моделі «Megane», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , та ключ до даного транспортного засобу, на якому наявний логотип «Рено».
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, третя особа, щодо майна якої вирішено питання про арешт, ОСОБА_3 повторно подала апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що остання просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 вже зверталась до суду апеляційної інстанції 29.09.2021 року з аналогічною апеляційною скаргою, у якій просила скасувати скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року та відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
За наслідками апеляційного розгляду Львівським апеляційним судом було постановлено 13.10.2021 року ухвалу, згідно якої ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року, якою накладено арешт на вилучені під час обшуку речі - транспортний засіб марки «Renault», моделі «Megane», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та ключ до даного транспортного засобу на якому наявний логотип «Рено», залишено без змін, а апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, ОСОБА_3 - без задоволення. Дана ухвала набрала законної сили 13.10.2021 року, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У відповідності до ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Як зазначив ЄСПЛ у рішенні у справі «Науменко проти України» (заява № 41984/98, п. 53) правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами (рішення у справах «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, п. 40; «Осовська та інші проти України», заява № 2075/13, п. 26; «Промислово-фінансовий Консорціум «Інвестиційно-металургійний союз» проти України», заява № 10640/05, п. 52).
Відтак, кримінальним процесуальним законом в даному випадку не передбачено право на повторне оскарження ухвали слідчого судді з тих самих підстав.
Керуючись ч.4 ст. 399 КПК України,
постановив:
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою третьої особи, щодо майна якої вирішено питання про арешт, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2021 року про накладення арешту на майно.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_2