Справа № 308/14349/21
08 листопада 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні щодо кримінальних проступків в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021078030001293 від 26 жовтня 2021, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ужгород Закарпатської області, громадянки України, без освіти, тимчасово непрацюючу, не заміжню, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судиму, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, -
04.08.2021 ОСОБА_3 було засуджено вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, який набрав законної сили 06.09.2021. Згідно вимог статей 36, 37 Кримінально-виконавчого кодексу України ОСОБА_3 зобов'язана відбувати покарання у вигляді громадських робіт за місцем свого проживання в м. Ужгород Закарпатської області. Даний вирок направлений до Ужгородського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області для поставлення ОСОБА_3 на облік.
Після вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_3 у встановленому законом порядку 09.09.2021 року на виконання до Ужгородського РВ філії ДУ “Центр пробації” в Закарпатській області надійшло розпорядження від 07.09.2021 року та вирок від 04.08.2021 року Ужгородського міськрайонного суду відносно засудженої ОСОБА_3 .
Того ж дня, з метою постановки на облік вищевказаної громадянки працівником пробації був направлений поштовим зв'язком виклик, в якому днем явки було вказано 16.09.2021, про що свідчить корінець виклику.
16.09.2021 року засуджена ОСОБА_3 з'явилася до Ужгородського РВ філії “Центр пробації” в Закарпатській області, де була поставлена на облік, а також ознайомлена з вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2021 року та умовами відбування покарання у виді 80 ( вісімдесят) годин громадських робіт. Одночасно, вона надала анкетні дані, від неї була відібрана підписка, розписка та проведена профілактична бесіда.
Того ж дня гр. ОСОБА_3 отримала направлення № 39/12/8066-21 від 16.09.2021 року до КП “КШЕП” та повинна була приступити до відпрацювання громадських робіт з 21.09.2021 року у зв'язку з тим, що надала пояснення, в якому вказано, що має дома маленьку дитину, яка хворіє і вона не може залишити її саму. Довідку, або інше медичне заключення гр. ОСОБА_3 не надала, тому що, за її словами, до лікаря вона не зверталася.
20.09.2021 року громадянка ОСОБА_3 з'явилася до КП “КШЕП”, де згідно з розпорядженням № 98к від 20.09.2021 року була прийнята на роботу з 21.09.202Іроку. Згідно з графіком виходу на роботу засудженої ОСОБА_3 мала у вересні відробити 32 (тридцять дві) години.
24.09.2021 року офіційним повідомленням за №19 КП “КШЕП” працівника пробації повідомлено, що гр. ОСОБА_3 без поважних причин з 23.09.2021 року не з'явилася на відпрацювання громадських робіт.
24.09.2021 року працівником пробації було здійснено візит за місцем проживання гр. ОСОБА_3 з метою вияснення причин не з'явлення на роботу, але гр. ОСОБА_3 була відсутня за місцем проживання. В телефонному режимі з номера НОМЕР_1 на номер НОМЕР_2 (номер належить сусідці гр. ОСОБА_3 ) було повідомлено, що гр. ОСОБА_3 з 23.09.2021 року не з'явилася на роботу у зв'язку з тим, що її трирічна дитина хвора. Одночасно гр. ОСОБА_3 повідомила, що повернеться до відбування покарання з 27.09.2021 року.
27.09.2021 року в ході перевірки виконання судового рішення щодо особи, засудженої до покарання у виді громадських робіт працівником пробації перевіркою встановлено, що гр. ОСОБА_3 не була на робочому місці за адресою Проектна, 3, на КП “КШЕП” з невідомих причин з 23.09.2021року до 27.09.2021 року, про що складено Акт з участю уповноваженого працівника КП “КШЕП” ОСОБА_4
27.09.2021 року гр. ОСОБА_3 з метою з'ясування причин неявки на громадські роботи працівником пробації був направлений поштовим зв'язком виклик, в якому днем явки було вказано 05.10.2021 року, про що свідчить корінець виклику.
30.09.2021 року співробітником КП “КШЕП” головним інженером ОСОБА_5 представлено табель виходу на роботу особи, до якої накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт стосовно гр. ОСОБА_3 за вересень 2021 року, в якому зазначено, що гр. ОСОБА_3 всього в вересні місяці фактично відпрацювала 8 (вісім) годин. Одночасно, було надано графік виходу на роботу на жовтень місяць на період роботи з 01.10.2021 року по 19.10.2021 року у кількості 48 (сорок вісім) годин.
05.10.2021 року громадянка ОСОБА_3 до органу пробації не з'явилася, у зв'язку з чим з метою відібрання пояснення, вручення попередження вищевказаної громадянки працівником пробації 06.10.2021 року був направлений поштовим зв'язком виклик, в якому днем явки було вказано 18.10.2021 р., про що свідчить корінець виклику.
11.10.2021 року під час рейду до місця проживання гр. ОСОБА_3 на адресу АДРЕСА_1 , співробітником пробації особисто громадянці ОСОБА_3 було вручено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України, а також відібрано пояснення, що ОСОБА_3 не з'явилася на відбування громадських робіт з 23.09.2021 року по 11.10.2021 року з причини поїздки на похорон дальньої родички. Документів щодо підтвердження причини (свідоцтва про смерть) працівнику пробації пред'явлено не було. Одночасно, гр. ОСОБА_3 зобов'язалася приступити до відбування покарання з 12.10.2021 року згідно графіку.
13.10.2021 року у телефонному режимі з номеру НОМЕР_1 з працівником КП “КШЕП” ОСОБА_4 було з'ясовано, що гр. ОСОБА_6 не з'явилася на робоче місце, офіційне повідомлення про це працівник КП “КІПЕП” зобов'язався відправити найближчим часом.
Того ж дня працівником пробації було направлено офіційний запит на КП “КШЕП” за № 39/12/9906-21 з метою отримання офіційної відповіді стосовно того, чи продовжила гр. ОСОБА_3 відбування громадських робіт.
Згідно офіційної відповіді КП “КШЕП” №22 від 19.10.2021 року працівника пробації повідомлено, що гр. ОСОБА_3 з 12.10.2021 року не з'явилася на роботу для відпрацювання громадських робіт без поважних причин.
19.10.2021 року співробітником КП “КШЕП” головним інженером ОСОБА_5 представлено табель виходу на роботу особи, до якої накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт стосовно гр. ОСОБА_3 за жовтень місяць в якому зазначено, що гр. ОСОБА_3 всього в жовтні місяці фактично відпрацювала 0 (нуль) годин.
20.10.2021 року працівником пробації при візиті до місця проживання за адресою АДРЕСА_1 , було відібрано пояснення у громадянки ОСОБА_3 . Згідно цього пояснення гр. ОСОБА_3 21.09.2021 та 22.09.2021 відбувала покарання у вигляді громадських робіт на КП “КШЕП”. з 23.09.2021 року жодного разу на місце роботи згідно з графіком не з'явилася. Її було 11.10.2021 року попереджено про те, що її може бути притягнено до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 389 КК України. Станом на 20.10.2021 року ОСОБА_3 не відбула покарання у кількості 72 (сімдесят дві) години без поважних на то причин, і надалі не збирається відбувати покарання у вигляді громадських робіт.
Враховуючи викладене, а саме те, що гр. ОСОБА_3 не виконує вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2021 року та отримала попередження за неявки до КП “КШЕП” для відпрацювання 80 (вісімдесят) годин згідно з направленням № 39/12/8066-21 від 16.09.2021 року, в направленні власноручно зобов'язалася приступити в назначені направленні дні під розпис.
Гр. ОСОБА_3 було наголошено та роз'яснено про настання відповідальності, яка настає у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання, однак вона, відпрацювавши 8 (вісім) годин, вкотре не з'явилася на відпрацювання залишку - 72 (сімдесят дві) години, що вказує на те, що гр. ОСОБА_3 явно не бажає виконувати вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2021 року.
Таким чином, ОСОБА_3 діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, систематично не виконувала встановлені ст. 37 КВК України обов'язки щодо відбування призначеного їй вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2021 покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин, а саме додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених для них об'єктах і відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, зокрема, починаючи з 23.09.2021 жодного разу не з'явився до КП “КШЕП” Ужгородської міської ради для відбування покарання у вигляді громадських робіт. У подальшому ОСОБА_3 продовжувала і надалі порушувати порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, що підтверджується листами КП “КШЕП” Ужгородської міської ради від 23.09.2021 та 19.10.2021 про те, що ОСОБА_3 , не приступила до відбування громадських робіт.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 2 ст. 389 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є ухиленням засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.
Як зазначено у ч. 2, 3 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 382 КПК України суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Судом встановлено, що прокурором додано до обвинувального акту письмову заяву підозрюваної ОСОБА_3 від 28.10.2021 року, складену в присутності захисника ОСОБА_7 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку за ч. 2 ст. 389 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами за обставин викладеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою статті 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Просить застосувати до неї покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
До обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 50 КК України якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, на положення статті 65 КК України, обираючи обвинуваченій ОСОБА_3 вид і міру покарання, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, конкретні обставини кримінального провадження, дані про її особу, яка є раніше судимою, на обліку на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.
Разом з тим, санкцією ч. 2 ст. 389 КК України передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років.
Згідно з ч. 3 ст. 60 КК України арешт не застосовується до осіб віком до шістнадцяти років, вагітних жінок та до жінок, які мають дітей віком до семи років.
Згідно з ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Як встановлено судом, обвинувачена ОСОБА_3 є особою, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, а відтак, відповідно до ст. ст. 60, 61 КК України їй не може бути призначено жодне із альтернативних видів покарань визначених санкцією ч. 2 ст. 389 КК України.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року суд не вправі перейти до більш м'якого виду покарання у випадках, коли санкцією закону, за яким засуджується особа, передбачено лише такі покарання, які з огляду на її вік чи стан не можуть бути до неї застосовані. В таких випадках суд, за наявності до того підстав, відповідно до ст. 7 КПК України повинен закрити справу і звільнити особу від кримінальної відповідальності або постановити обвинувальний вирок і звільнити засудженого від покарання.
Тому суд, з урахуванням всіх обставин справи та доданих матеріалів кримінального провадження, зважаючи на відсутність підстав для закриття справи та звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, вважає за необхідне у відповідності до ч. 2 ст. 373 КПК України постановити обвинувальний вирок і звільнити ОСОБА_3 від покарання як особу, до якої не може бути застосовано жодного з видів покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 389 КК України.
Речові докази та судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 381, 382, 373, 374, 394 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та звільнити її від покарання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії стороною кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1