Справа №: 307/2504/21
Провадження № 3/307/1171/21
23 листопада 2021 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Сас Л.Р., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Телегазія В.І., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого,
встановила:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, складеного поліцейським СРПП № 2 Тячівського РВП ГУН Юришинцем В.В., ОСОБА_1 15 липня 2021 року о 00 год. 30 хв. на вул. Озерній в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Audi A4 », номерний знак НОМЕР_1 , порушив пункт 2.9 «а» Правил дорожнього руху, а саме, керував вказаним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватим себе не визнав та пояснив, що 15 липня 2021 року він знаходився на вул. Озерній в смт. Солотвино Тячівського району, де його зупинили працівники поліції та пояснили, що йому потрібно проїхати з ними до Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області для дачі пояснень з приводу того, що він забрав у когось гроші. На місці його зупинки по вул. Озерній йому ніхто не пропонував пройти огляд з використанням спеціальних технічних засобів на стан сп'яніння.
Через декілька хвилин до них під'їхали інші працівники поліції і вони всі разом поїхали у відділ поліції, він їхав за кермом свого автомобіля, позаду працівників поліції. Крім нього та працівників поліції, на місці зупинки автомобіля будь-яких інших осіб не було, зокрема, тих свідків, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення. У нього в автомобілі знаходилася пляшка горілки і після того, як вони всі прибули до Тячівського РВП, він припаркував свій автомобіль та перед заходом до поліції зробив декілька ковтків горілки, після чого зайшов до відділення. У подальшому, в приміщенні поліції, під час з"ясування обставин, які стали підставою для його затримання, працівники поліції йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Оскільки, він вживав алкогольні напої вже після того, як поставив автомобіль біля РВП, перед заходом у відділення, тому він погодився пройти такий огляд в службовому кабінеті. Однак, під час проведення огляду на стан сп'яніння в кабінеті, крім працівників поліції, свідків не було, так само їх не було і під час складання протоколу. Також, він був затриманий за підозрою про вчинення злочину, про що був складений протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, та був залучений захисник адвокат. Однак, захисник не був залучений під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу.
Дослідивши матеріали справи, слід дійти висновку про закриття вказаної справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення керуючись таким.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. п. «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а справа підлягає закриттю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 15 липня 2021 року о 00 год. 30 хв. на вул. Озерній в смт. Солотвино Тячівського району Закарпатської області, порушив п. 2.9 «а» ПДР, а саме, керував автомобілем марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився із застосуванням приладу «Драгер» ( а. с. 1, 2).
Згідно ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За правилами ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Згідно п. 1, 2, 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 цей Порядок визначає процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під
впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість
реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану,
установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Також, згідно п. 5 вказаного Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2), форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС.
У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Однак, в порушення вказаних вимог до протоколу про адміністративне правопорушення долучено лише роздруківку, але не долучено акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та відсутні відомості про вручення акта ОСОБА_1 , що ставить під сумнів проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та оформлення його результатів, оскільки такий порушено.
Частиною п'ятою статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що в ніч на 15 липня 2021 року проводилася операція «перехоплення» у зв'язку із надходженням повідомлення про вчинення злочину. Він і його напарник у той час перебували на чергуванні та знаходилися у присілку «Ліщина». Працівники карного розшуку зателефонували та здійснили їх виклик в смт. Солотвино, де у той час ними на вул. Озерній було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 .
На місці зупинки ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння не проходив, від керування транспортним засобом відсторонений не був, а своїм транспортним засобом, вслід за працівниками карного розшуку проїхав до Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області.
У той час як він був в службовому кабінеті працівників карного розшуку, від ОСОБА_1 було чути запах алкоголю, на що йому було запропоновано пройти огляд, на що він погодився.
Після чого було доставлено прилад «Драгер», який був в іншого наряду поліції, за допомогою якого ОСОБА_1 у приміщенні службового кабінету пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння та було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та складено протокол про адміністративне правопорушення. Свідки проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння були в приміщенні кабінету, а під час складання протоколу їх не було, вказаний протокол вони підписали вже після його складання. Також від свідків було відібрано письмові пояснення.
Із роздруківки цифрового показника спеціального технічного засобу "Драгер" №6810 від 15.07.2021, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, під час огляду виявлено 0,56 проміле ( а. с. 2).
Однак, із дослідженого під час судового розгляду відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп'яніння у приміщенні кабінету, а не на місці його зупинки по вул. Озерній в смт. Солотвино (а. с. 7).
Із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 видно, що 15 липня 2021 року він о 1 год. був запрошений працівниками поліції в якості свідка при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 і в його присутності вказаний водій відмовився від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ( а.с. 3).
Також, із письмових пояснень свідка ОСОБА_4 видно, що він дав аналогічні пояснення про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ( а. с. 4).
Тобто, вказані пояснення свідків суперечать матеріалам справи, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп"яніння, а пройшов такий за допомогою приладу "Драгер".
Із рапорту поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Юришинця В. видно, що ним було відсторонено від керування автомобілем марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , так як транспортний засіб був поставлений на узбіччя та не перешкоджав рух іншим учасникам дорожнього руху ( а. с. 5).
Вказаний рапорт суд оцінює критично, оскільки свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що від керування транспортним засобом ОСОБА_1 на місці його зупинки в смт. Солотвино, ніхто не відсторонював, він самостійно вказаним транспортним засобом прибув до відділення поліції.
Інших належних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили той факт, що ОСОБА_1 о 00 год. 30 хв. 15 липня 2021 року по вул. Озерній в смт. Солотвино, керував автомобілем марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Також, у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно п. 1) ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 278, 283, 284 КУпАП,
постановила:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Л.Р. Сас