Номер провадження 3/243/3888/2021
Номер справи 243/9885/21
23 листопада 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головучого - судді Агеєвої О.В.,
за участю:
- секретаря судового засідання - Чуйко Д.М.,
- захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката - Прокопцева С.В.,
розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області Департаменту патрульної поліції у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
На адресу суду надійшов Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №519428 від 09 вересня 2021 року, складеного поліцейським взводу 1 роти №1 БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим сержантом поліції Симоненко О.О., 09 вересня 2021 року о 16 годині 40 хвилин, в м. Слов'янську по вулиці Свободи біля будинку № 34, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем ВАЗ 21113, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозйомка проводилась технічним засобом персональний відео реєстратор Body cam ХА 02176, ХА02205, ХА02275, відеореєстратор, від керування усунутий.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст.6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченні цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Прокопцев С.В. просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КупАП, оскільки матеріали адміністративної справи та надані суду матеріали не містять доказів, що автомобілем ВАЗ 21113 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , керував саме ОСОБА_2 , що виключає його відповідальність як правопорушника.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що саме він 09 вересня 2021 року о 16 годині 40 хвилин керував автомобілем ВАЗ 21113 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 сидів на задньому пасажирському сидінні цього автомобіля. Вони разом їздили за тортом в магазин, після чого повернулися у двір будинку АДРЕСА_2 , вийшли з автомобіля, він та ОСОБА_4 з тортом пішли до квартири, а ОСОБА_2 залишився біля під'їзду. Через деякий час вийшли з будинку та побачили, що з ОСОБА_2 розмовляють поліцейські та почали складати протокол відносно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що саме він знаходився за кермом зазначеного транспортного засобу, а ОСОБА_2 не керував транспортним засобом, перебував на задньому сидінні, тому відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Свідок ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_3 .
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя, дослідивши надані пояснення захисту, пояснення свідків, письмові матеріали справи, у тому числі відеозаписи, надані разом з адміністративними матеріалами, прийшла до наступного.
Відповідно до частини 5 розділу ІІ, частини 2 розділу ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Так, з долученого до адміністративного матеріалу відеодиску вбачається, що відеозапис починається з того, що по автодорозі іде автомобіль ВАЗ 21113 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . Потім відеозапис уривається і починається інший відеоролик вже біля будинку №34 по вул. Свободи, де поліцейські ведуть розмову з ОСОБА_2 . Працівники поліції запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер», на що він відмовився та став пояснювати, що він не керував транспортним засобом. Також дані пояснення працівнику поліції виказували і інші особи, які перебували біля ОСОБА_2 , однак їх пояснення працівники не приймали та постійно пропонували їм відійти. Після чого склали адміністративний протоком.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст.9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в тій частині, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки за кермом автомобіля був саме ОСОБА_3 та його не зупиняли працівники поліції, а підійшли до нього, коли вони вже приїхали до будинку АДРЕСА_2 та зайшли вже до квартири, оскільки такі пояснення свідків є послідовними, такими, що не суперечать один одному та підтверджені відеозаписом, наданим працівниками поліції. Крім того свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були запрошені у якості свідків для фіксування відмови ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння та не можуть підтвердити хто саме керував автомобілем.
Суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_7 , долучені поліцейськими до матеріалів про адміністративне правопорушення, в яких він зазначає, що бачив, що саме ОСОБА_2 виходив з автомобіля з місця водія та перебував у стані алкогольного сп'яніння, оскільки цей свідок не заявлений в Протоколі про адміністративне правопорушення, серія ДПР 18 № 519428 від 09 вересня 2021 року та він не має медичної чи будь якої іншої освіти, яка б давала йому можливість визначити стан сп'яніння ОСОБА_2 .
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в Протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв'язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства РФ така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв'язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.
У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується). Суд зауважує, що рішення у справі «Карелін проти Росії» набрало законної сили.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що обставини, які викладені у Протоколі серії ДПР18 № 519428 від 09 вересня 2021 року не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в даному протоколі зазначено, що 09 вересня 2021 року о 16 годині 40 хвилин, в м. Слов'янську по вулиці Свободи біля будинку № 34, водій ОСОБА_2 , керував автомобілем ВАЗ 21113 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та в судовому засіданні не доведено, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та дана обставина спростовується наданими суду доказами, а саме відеоматеріалами та поясненнями свідків, які суд прийняв до уваги, як належний доказ по справі, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 1, 9, 23, 34, 221, 249, 251, 252, 276, 277, 279, 280, 284 КпАП України, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, суддя,-
Відмовити в притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП - закрити.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Постанову складено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва