Справа № 265/2197/21
Провадження № 2-п/265/36/21
24 листопада 2021 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Дрьомовій О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 7 червня 2021 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитого не облікованого обсягу природного газу, -
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 7 червня 2021 року, ухваленим за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитого не облікованого обсягу природного газу, заявлені позовні вимоги судом були задоволені в повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» вартість не облікованого обсягу природного газу в сумі 32878,55 грн. та витрат з оплати судового збору в сумі 2270 грн.
9 листопада 2021 року до суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 , адвоката Воєвутко К. В., про перегляд заочного рішення суду від 7 червня 2021 року, обґрунтована тим, що заочне рішення від 7 червня 2021 року було отримано відповідачем 20 жовтня 2021 року в суді, тому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення ним не був пропущений. Зазначав, що відповідач не з'явився у судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення, та не повідомив про причини своєї неявки, бо взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про дату його проведення. Так він лише в жовтні 2021 року дізнався, що на нього накладені арешти державним виконавцем в рамках виконавчого провадження за оскаржуваним рішенням. Заперечуючи проти вимог відповідача, вказував, що актом № 08/371-20 від 18 вересня 2020 року було встановлено відсутність пошкодження пломб на лічильнику відповідача, тому він не мав можливості втрутитись в роботу облікового механізму лічильника, бо місце встановлення лічильника було опломбовано разом з патрубками та перехідниками, тобто самостійно без пошкодження пломб зняти лічильник було б неможливо. Це підтверджується фактом повірки лічильника, відповідно до якої не встановлено будь-яких механічних пошкодження та втручання у пломбу повірника та лічильник, що підтверджує наявність цілісності патрубків та пломб. Таким чином, не пошкодивши пломби, зняти лічильник чи втрутитись в його роботу чи іншим способом здійснити переобладнання лічильника для фіксації зменшених обсягів спожитого газу не можливо. В судовому порядку позивачем також не було доведено встановлення магніту та застосування відповідачем його для зменшення обсягів газу під час роботи лічильника. Потертості, на які посилається позивач не підтверджують, що вони утворились від магніту. Позивачем у розрахунках об'ємів не облікованого газу не зазначено формули, за якими розраховано такі об'єми не облікованого газу. При розрахунку об'єму не облікованого газу не було взято до уваги наявність платежів відповідача. За таких обставин позивачем не доведено факт втручання в роботу лічильника за допомогою певних пристроїв для зменшення споживання газу. На підставі зазначеного просив суд переглянути заочне рішення від 7 червня 2021 року по справі № 265/2197/21, яке просив скасувати, призначивши до розгляду за правилами загального позовного провадження та поновивши йому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 7 червня 2021 року.
У судове засідання ані заявник, ОСОБА_1 , ані його представник, адвокат Воєвутко К. В., не з'явились, будучи повідомленими своєчасно та належним чином про час та місце розгляду справи.
При цьому від адвоката Воєвутко К. В. надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд справи через зайнятість у іншому процесі.
Представник зацікавленої особи, ОСОБА_2 , подав заяву суду з проханням розгляд справи провести за його відсутності, заперечуючи при цьому проти задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 7 червня 2021 року.
За ч. 2 ст. 128 ЦПК суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
На підставі ч. 1 ст. 287 ЦПК заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином суд зазначає, що явка учасників справи, повідомлених про дату, час і місце засідання, на розгляд заяви про перегляд заочного рішення не обов'язкова, тому неявка ОСОБА_1 та його представника, а також представника ПАТ «Маріупольгаз» у судове засідання по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 7 червня 2021 року не перешкоджає розгляду такої заяви судом незалежно від причин неявки учасників процесу.
Такі положення пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Аналогічна правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 22 травня 2019 року по справі № 310/12817/13.
Отже, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, розглянуши заяву ОСОБА_1 за відсутності учасників процесу, суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 7 червня 2021 року не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 284 ЦПК заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. При цьому учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 (двадцяти) днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 подав заяву про скасування заочного рішення 9 листопада 2021 року, тобто протягом 20 днів з дня його отримання в суді ОСОБА_1 , що сталось 20 жовтня 2021 року по справі № 265/2197/21, то вказане свідчить про можливість поновити відповідачу пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення від 7 червня 2021 року.
На підставі ч. 1 ст. 288 ЦПК заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За ч. 3 ст. 287 ЦПК у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Суд за матеріалами справи встановив, що ОСОБА_1 був повідомленим за зареєстрованим місцем його проживання про час та місце розгляду справи, що був призначений судом на 21 квітня 2021 року об 13-00 год. та на 7 червня 2021 року об 9-00 год. належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, за якою днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В той же час суд вказує, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, що призначався судом, за місцем своєї реєстрації кореспонденцію із суду не отримував, оскільки конверти з судовими викликами та з копією судового рішення по справі повертались до суду через відсутність адреса, що свідчить про те, що він фактично не був обізнаний про розгляд такої справи.
З огляду на викладене вмотивування, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , будучи формально належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, фактично був позбавлений можливості прийняти участь у судовому засіданні та реалізувати надані йому законом процесуальні права, в тому числі щодо подання відзиву на позов.
Отже, суд встановив, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання на розгляд справи з поважних причин.
Щодо доводів відповідача в частині незгоди із позовною заявою ПАТ «Маріупольгаз», то суд виходить з наступного.
Правовідносини між сторонами, як оператором газорозподільної системи та споживачем відповідно, щодо постачання природного газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - кодекс ГРС), «Правилами безпеки систем газопостачання України», затвердженими наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості 15 травня 2015 року № 285, «Правилами постачання природного газу», затвердженими постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.
Судом було встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії по АДРЕСА_1 , оскільки є його власником на підставі договору купівлі-продажу від 11 листопада 2015 року, який на підставі заяви-приєднання від 30 вересня 2020 року прийняв умови Типового договору розподілу природного газу (для побутового споживача), в якій було зазначено прилад обліку газу Самгаз № 5626427.
Відповідно до акту № 08/371-20 від 17 вересня 2020 року представниками позивача у буд. АДРЕСА_1 за участі споживача ОСОБА_1 виявлено порушення конструкції лічильника газу, в тому числі несправність лічильного механізму, на повзунку провідної осі камерного механізму виявлено металевий прилад, який реагує на магнітне поле, внаслідок чого зупиняє роботу лічильного механізму. Були зафіксовані показання лічильника. Призначено проведення експертизи лічильника на 18 вересня 2020 року та за актом від 17 вересня 2020 року було демонтовано такий лічильник «Самгаз Джі 4 № 5677371», замість якого було встановлено обмінний лічильник «Самгаз Джі - 4» № 5626427. Також призначено розгляд акту комісією оператора ГРМ на 30 вересня 2020 року. В акті № 08/371-20 про виявлене порушення та про демонтаж лічильника газу ОСОБА_1 розписався без зауважень.
При цьому суд зазначає, що акт № 08/371-20 від 17 вересня 2020 року є доказом порушення Кодексу ГРС, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2020 року по справі № 910/17955/17.
За актом експертизи лічильника від 18 вересня 2020 року за участі відповідача та за допомогою відео фіксації було представниками комісії Оператора ГРМ проведено дослідження лічильника «Самгаз Джі - 4» № 5677371, внаслідок якого виявлено на задній стінці корпусу лічильника потертості від контактування корпусу з магнітом, а також надано висновок про несанкціоноване втручання у роботу лічильника газу, виконане прихованим шляхом, оскільки було виявлено чужорідне металеве тіло на кришці камерного механізму, внаслідок чого лічильний механізм реагує на дію магнітного поля, зупиняється і витрата природного газу лічильником не обліковується.
Вказане підтверджено відео фіксацією процедури проведення експертного дослідження лічильника відповідача «Самгаз Джі - 4» № 5677371, долученою представником позивача.
На підставі протоколу від 30 вересня 2020 року розгляду комісії з розгляду актів про порушення ПАТ «Маріупольгаз» вбачається, що у присутності ОСОБА_1 представники оператора ГРМ дійшли висновку, що у зв'язку з виявленим порушенням, а саме: несанкціоноване втручання в конструкцію лічильника газу, бо виявлено чужорідне металеве тіло на кришці камерного механізму, внаслідок чого лічильний механізм реагує на дію магнітного поля, зупиняється і витрата природного газу лічильником не обліковується, та на підставі акту про порушення від 17 вересня 2020 року № 08/371-20, акту-протоколу про направлення ЗВТ на експертизу від 17 вересня 2020 року, акту експертизи лічильника від 18 вересня 2020 року, інформації про ціну природного газу, - слід задовольнити акт про порушення від 17 вересня 2020 р. № 08/371-20 та за п. п. 3, п. 1, Гл. 2 розділу XI Кодексу ГРС порушення кваліфікувати як несанкціоноване втручання в ЗВТ прихованим шляхом, тому відповідно до абз. 3, п. 1, Гл. 3, розділу XI Кодексу ГРС провести донарахування не облікованих об'ємів природного газу за період з 17 вересня 2019 року по 17 вересня 2020 року в розмірі 5496,21 м3, що підлягає оплаті ПАТ «Маріупольгаз» - 5391,39 м3 на суму - 32878,55 грн. та підлягає оплаті діючому постачальнику, ПАТ «Азовгаз», - 104,82 м3.
Вказане також підтверджується актом-розрахунком не облікованих об'ємі природного газу від 30 вересня 2020 року по АДРЕСА_1 за період з 17 вересня 2019 року по 17 вересня 2020 року, що дорівнює 5496,21 м3 та підлягає оплаті ПАТ «Маріупольгаз» в обсязі 5391,39 м3 на суму 32878,55 грн., а також інформацією за особовим рахунком по АДРЕСА_1 та ціною закупівлі природного газу.
При цьому відповідач надав суду додатково паспорт лічильника газу Самгаз № 5677371, що був встановлений по АДРЕСА_1 , який було згодом демонтовано 17 вересня 2020 року, де мається відмітка метрологічної служби ПАТ «Маріупольгаз» про проведення повірки лічильника газу 16 травня 2016 року.
Також ним було долучено акт монтажу засобу вимірювальної техніки від 22 липня 2016 року щодо монтажу лічильника Самгаз-Джі-4 № 5677371 по АДРЕСА_1 , який було опломбовано 22 липня 2016 року пломбою № С25448281.
Натомість, суд зауважує, що встановлення лічильника газу Самгаз № 5677371 по АДРЕСА_1 , який було повірено 16 травня 2016 року та опломбовано 22 липня 2016 року пломбою № С25448281 не впливає на правильність висновків суду, викладених у рішенні від 7 червня 2021 року.
В цьому сенсі суд зазначає, що в главі 5 розділу ХІ Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) на місці його виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення в присутності споживача/несанкціонованого споживача, який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
За змістом п. 6 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС в разі проведення експертизи лічильника газу в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення на експертизу.
Згідно із п. 8 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Так за п. 11 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При цьому суд зазначає, що внаслідок складання акта-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу через несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку не враховується об'єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення.
Отже, суд відкидає посилання відповідача на те, що слід було при обрахунку 30 вересня 2020 року донарахованого ОСОБА_1 об'єму природного газу враховувати фактично сплачені ним кошти за спожитий за цей період газ.
Згідно із п. 12 п. 7 глави 5 Розділу XI Кодексу ГРС вартість не облікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
За положеннями п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо ж несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.
Таким чином суд не приймає позицію відповідача, що представниками позивача не було визначено формулу, за якою проводилось нарахування ОСОБА_1 не облікованого об'єму природного газу за річний період.
Відповідно до п. 12 розділу 5 глави XI Кодексу ГРС якщо об'єм та/або вартість не облікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватись споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за не облікований (донарахований) об'єм природного газу не вважається простроченою.
Суд при цьому вказує, що рішення комісії позивача від 30 вересня 2020 року, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не було оскаржено відповідачем відповідно до положень п. 12 розділу 5 глави XI Кодексу ГРС, що є способом захисту прав та інтересів відповідача в разі незгоди із ним, що підтверджується правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 січня 2020 року по справі № 910/17955/17.
Таким чином заборгованість ОСОБА_1 в сумі 32878,55 грн. за не облікований (донарахований) об'єм природного газу наразі вважається простроченою.
За п. 4 глави 1 Розділу І Кодексу ГРС наведені визначення мають наступні значення:
повірка лічильника газу - встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку;
несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу;
приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється не обліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ;
несанкціонований відбір природного газу - відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу.
Отже, за наведених визначень та положень Кодексу ГРС вбачається, що наявність несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується зумовлює несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи.
Суд зауважує, що підставами для покладення на споживача газу відповідальності за несанкціоноване втручання в роботу газорозподільної системи, є сукупність складових, які полягають, по-перше, у наявності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), а, по-друге, у не облікованому використанні природного газу внаслідок того, що витрати природного газу таким комерційним вузлом обліку не обліковуються.
Аналогічна за змістом правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17.
Суд звертає увагу на те, що головним критерієм здійснення прихованого заходу є наслідки у вигляді не облікованого використання порушником природного газу.
Таким чином на підставі досліджених судом доказів та встановлених обставин по справі вбачається, що способом втручання споживача у роботу лічильника газу Самгаз-Джі-4 № 5677371 відбулось завдяки прилаштуванню стороннього металевого предмету, який реагує на магнітне поле, внаслідок чого використовуючи магніт здійснювався поза обліковий відбір газу постачальника, свідченням чого є пошкодження на корпусі такого лічильника у вигляді потертості на зовнішній частині лічильна поруч із стороннім металевим предметом, вмонтованим у лічильний механізм приладу обліку, що підтверджує використання магніту для зупинення обліку використання газу споживачем по АДРЕСА_1 , що було продемонстровано відповідачу на експертизі такого лічильника 18 вересня 2020 року.
Додатково суд вказує, що за п. 1 Глави 5 Розділу Х Кодексу ГРС комерційний вузол обліку (комерційний ВОГ) та його складові мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника. Місця пломбування та реквізити пломб заводу-виробника, а також місця пломбування пломбами органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, вказуються в технічній документації (паспорті) на кожний ЗВТ або протоколі повірки, якщо така мала місце перед чи під час експлуатації ЗВТ.
Згідно із п. 4 Глави 6 Розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.
З аналізу наведених норм вбачається, що саме ОСОБА_1 , як споживач природного газу, несе відповідальність за збереження і цілісність вузла обліку природного газу, лічильника газу Самгаз-Джі-4 № 5677371, навіть у тому разі, якщо несанкціоновані заходи, були здійснені не споживачем, а іншою особою, внаслідок яких здійснюється не обліковане використання природного газу.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 18 травня 2021 року по справі № 902/417/20.
Суд також зауважує, що споживач природного газу може самостійно придбати лічильник газу будь-якого виробника, який в подальшому надати на перевірку газорозподільному підприємству, а відтак, втручання в роботу ЗВТ (зміна його конструкції) може відбутися перед його встановленням на об'єкті споживача.
При цьому слід зазначити, що до завдань періодичної повірки лічильників газу не входить перевірка на виявлення несанкціонованого втручання в роботу лічильників газу, яке здійсненне шляхом прихованих заходів.
Таким чином суд не приймає доводи ОСОБА_1 в частині того, що втручання в роботу лічильника газу було не можливе без пошкодження пломб та корпусу лічильника газу, що мали змогу виявити під час перевірок працівників відповідача, оскільки виявлення факту несанкціонованого втручання в роботу лічильників газу, яке здійсненне шляхом прихованих заходів, є завданням саме експертизи лічильників газу.
Отже, несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу позивача було здійснено шляхом прихованих заходів, оскільки це виявилось можливим встановити лише під час проведення експертизи приладу обліку газу шляхом його демонтажу.
При цьому судом було встановлено, що наявність стороннього металевого предмету у лічильному механізмі лічильника газу, потертості від його використання на корпусі приладу обліку ззовні, достеменно свідчать про фактичне використання такого предмету для мінімізації обліку споживання газу.
На підставі наведеного вмотивування суд вважає недоведеними посилання відповідача на те, що не було можливо технічно здійснити демонтаж лічильника газу по АДРЕСА_1 без пошкодження пломб, розташованих та патрубках приладу обліку, оскільки експертна комісія 18 вересня 2020 року встановила несанкціоноване втручання в роботу такого лічильника газу, що було підтверджено рішенням позивача від 20 вересня 2020 року за наслідком розгляду акту про порушення від 17 вересня 2020 року.
На підставі переліченого судом був правомірно доведений факт несанкціонованого втручання споживача в роботу лічильника газу, внаслідок чого витрата природного газу не обліковувалась, що призводило до його несанкціонованого відбору.
Таким чином нарахування не облікованих об'ємів природного газу споживачу представниками ПАТ «Маріупольгаз» на підставі протоколу комісії від 30 вересня 2020 року було проведено відповідно до чинного законодавства, тому ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за допущене порушення Кодексу ГРС, як власник буд. АДРЕСА_1 .
Отже, суд зазначає, що доказів, які б спростовували обставини, викладені в акті № 08/371-20 від 17 вересня 2020 року, в експертизі лічильника від 18 вересня 2020 року та у протоколі засідання комісії від 30 вересня 2020 року, відповідачем суду не було надано. Тому докази, на які посилався представник ОСОБА_1 , обґрунтовуючи необхідність перегляду заочного рішення суду від 7 червня 2021 року, не мають згідно із ч. 1 ст. 288 ЦПК істотного значення для правильного вирішення справи по суті.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 288 ЦПК, дійшов висновку про необхідність залишити без задоволення заяву про перегляд заочного рішення суду представника ОСОБА_1 , оскільки посилання відповідача на обставини, які він вважав такими, що впливатимуть на необхідність перегляду заочного рішення, не знайшли свого підтвердження під час вирішення відповідної заяви.
Керуючись ст. 287, 288 ЦПК, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 7 червня 2021 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості спожитого не облікованого обсягу природного газу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення суду від 7 червня 2021 року може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 листопада 2021 року.
Суддя