Дата документу 23.11.2021 Справа № 554/10914/21
Провадження № 3/554/2661/2021
Іменем України
24 листопада 2021 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Коновалівка, Машівського району, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, заміжньої, освіта середня, пенсіонерки, РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості щодо особи ініціатором складення протоколу не надані,
Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 134521 від 09 листопада 2021 року (далі - Протокол), складеного ДОП Полтавського РУП старшим лейтенантом поліції Литвином О. А., 09 листопада 2021 року, о 10 год 30 хв, ОСОБА_1 , на УКТ м. Полтава, здійснювала роздрібну торгівлю тютюну без наявності відповідної ліцензії, а саме - реалізувала тютюн по ціні 20 грн за одну склянку, вагою 200 грам, ОСОБА_2 .
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення
Дії ОСОБА_1 ініціатором складення протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно до якої, провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення
В судове засідання порушниця, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, в зв'язку з чим суд розглянув справу за її відсутності.
Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів
Дослідивши Протокол та матеріали додані до нього, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення інкримінованого їй правопорушення та необхідності закриття справи, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 280 КУпАП, зокрема, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст. ст. 9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Тобто, здійснення господарської діяльності передбачає вчинення систематичних дій, спрямованих на досягнення певного результату.
Однак, Протокол має суттєві недоліки у ньому, зокрема, суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 164 КУпАП, диспозиція якої є бланкетною, оскільки не розкрито зміст порушення норми закону, а лише констатовано факт вчинення такого порушення та зроблено посилання на норму, що є недопустимим, так як порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З огляду на викладене, обов'язковою ознакою підприємницької діяльності є отримання прибутку.
Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик (п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року).
А отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності доходу. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Однак, в Протоколі по суті йдеться про одиничний випадок продажу, що не свідчить про наявність в діях ОСОБА_1 , як продавця та підприємця, здійснення господарської діяльності з огляду на поняття такої.
При цьому, навіть щодо вказаного випадку продажу відсутні однозначні докази такого продажу, не було здійснено та оформлено належним чином контрольної закупки , а також в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що проданий товар є саме тютюном, а не якимось травами чи рослинами, які ОСОБА_1 вирощує.
Суд зазначає про те, що для визначення належності проданого товару саме до тютюнових виробів, продаж яких підлягає ліцензуванню, необхідні спеціальні знання, визначення товару саме таким особою, яка виявила можливе правопорушення та склала відповідний протокол, недостатньо. Однак, при підготовці матеріалів справи до судового розгляду жодного експертного дослідження призначено та проведено не було.
Натомість, визнання факту торгівлі самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності з огляду на принцип презумпції невинуватості, не позбавляє особу, яка виявила можливе правопорушення та склала відповідний протокол, обов'язку доводити наявність всіх ознак складу правопорушення та винуватості особи в його вчиненні відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП.
Крім того, у Протоколі не розкрито, які саме правові норми було порушено ОСОБА_1 , враховуючи те, що ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», на яку наявне посилання, містить низку частин, абзаців та різних за змістом правових норм, відповідно.
Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення ініціатором складення протоколу не надано і посилання на них в самому Протоколі не наведено, а тому констатація факту вчинення нею адміністративного правопорушення в Протоколі є припущенням, яке на доказах не ґрунтується.
Наведене свідчить, що в діяннях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу інкримінованого їй правопорушення, що виключає відповідальність особи, так як відсутній його склад в цілому.
Наданий же до Протоколу відеозапис суд не може брати його до уваги як належний та допустимий доказ у справі, оскільки посилання на такий відеозапис у самому Протоколі взагалі відсутнє.
Крім того, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою.
Водночас суд позбавлений можливості належним чином дослідити Протокол, оскільки він заповнений неохайно та нерозбірливим почерком. Зазначені недоліки перешкоджають розгляду по суті цієї справи про адміністративне правопорушення та їх неможливо усунути при її розгляді.
У Протоколі також не зазначено місце вчинення правопорушення, а лише невідома суду абревіатура "УКТ", що є недопустимим під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Будь-яких інших доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП матеріали справи не містять. При цьому, також не долучено і доказів того, що ОСОБА_1 не має ліцензії на зайняття господарською діяльністю по торгівлі тютюновими виробами.
Сам Протокол без підтвердження його іншими належними і допустимими доказами здійснення систематичної господарської діяльності з відповідними порушеннями, не можуть бути достатніми доказами наявності в її діях складу даного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Вилучене відповідно до протоколу огляду від 09 листопада 2021 року майно - повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Г. Савченко