Справа № 640/32768/20
23 листопада 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Беспалова О. О., суддів: суддів: Парінова А. Б., Грибан І. О., перевіривши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2021 р. позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з таким рішенням, апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року залишено без задоволення клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження заявлене разом із апеляційною скаргою.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог ст. 295 КАС України, було пропущено строк на апеляційне оскарження.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява апелянта, про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування доводів вказаного клопотання апелянт посилається на те, що про ухвалення спірного рішення суду йому стало відомо лише в 29.06.2021 року, при ознайомленні нового адвоката з матеріалами адміністративної справи.
Апелянт зазначає, що лише із зміною захисника він зміг звернутись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
За наведених обставин, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та просить суд його поновити.
Вирішуючи клопотання позивача про визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як вбачається зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається необізнаність про ухвалення судом спірно рішення через неналежне виконання адвокатом своїх обов'язків.
Поряд із цим, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Скаржник повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Слід зауважити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
З огляду на вищевикладене, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача, як на поважність причин пропуску строку, на те, що про винесення спірного рішення він дізнався лише в квітні 2021 року та зміг оскаржити його до суду апеляційної інстанції тільки після укладення договору з іншим адвокатом.
Матеріалами справи підтверджено, що копію ухвали суду від 26.05.2021 року отримано представником позивача Набрусько Я.В. ще 08.06.2021, натомість доказів, що вказаним уповноваженим представником не повідомлено позивача про ухвалення рішення та/або доказів неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за договором про надання правової допомоги суду не надано.
Також апелянтом не надано доказів повідомлення суду першої інстанції про припинення представництва адвокатом Набрусько Я.В. його інтересів, чи не направлення поштової кореспонденції на офіційну електронну адресу вказану представником позивача.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що спірну ухвалу постановлено судом першої інстанції 26.05.2021 року в судовому засіданні, за участі в такому засіданні уповноваженого представника позивача. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали, повідомлено учасників справи про строки складання повного тексту та порядок оскарження.
Доводи позивача про те, що саме адвокат пропустив строки звернення з апеляційною скаргою, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивач, як зацікавлена особа зобов'язаний цікавитись про результати розгляду справи за його позовом. Слід зауважити, що апелянтом не надано доказів неналежного виконання адвокатом свої обов'язків.
Як уже було зазначено, з метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
На думку колегії суддів, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на те, що:
- у поданій заяві не зазначено жодних обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, і в жодному разі не дають право особі у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення;
- обставини, на які посилається позивач, більшою мірою стосуються витраченого апелянтом часу на зміну адвоката, з яким, як зазначено самим позивачем, що на думку судової колегії, не може бути визнано поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, з огляду на норми чинного законодавства.
Відтак, зазначені скаржником обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298, 299 КАС України, суд, -
Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишити без задоволення.
У відкритті апеляційного провадження за скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя А. Б. Парінов