Справа № 202/1784/21
Провадження № 2/202/1492/2021
Іменем України
16 листопада 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Бєльченко Л.А.
при секретарі - Булгаковій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Аркада», треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Звернувшись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 зазначив, що 21.09.2005 року між ОСОБА_3 та АТ АКБ «Аркада» (далі Банк) був укладений договір про іпотечний кредит №А637/03, відповідно до умов якого ОСОБА_3 були отримані кредитні кошти у розмірі 86 250,00 грн. зі сплатою 14% на місяць за користування кредитом.
З метою забезпечення зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_3 і Банком був укладений іпотечний договір № А637/03, відповідно до умов якого Банку було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що вказана квартира була придбана ОСОБА_3 під час перебування у шлюбі з ним, позивачем. Отже, дана квартира є об'єктом спільної сумісної власності.
Також позивач зазначив, що деякий час він, продовжуючи перебувати з ОСОБА_3 з зареєстрованому шлюбі, проживав у Лівані, звідки надсилав останній грошові кошти, за рахунок яких було погашено кредит. На початку 2013 року кредит був повністю погашений, про що ОСОБА_3 отримала від Банку виписку про рух коштів по рахунку станом на 25.02.2013 року. Він, позивач, вважав кредит повністю погашеним, але у січні 2021 року від дружини йому стало відомо, що 28.05.2012 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. вчинено виконавчий напис № 4665 про звернення стягнення на предмет іпотеки на суму 55 205,92 грн., а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , на користь Банку. Позивач вважає, що виконавчий напису було вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами і, як наслідок, неправомірно відкрито провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису.
Так, позивач указує, що у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним, оскільки вимога відповідача на суму 55 205,92 грн. ані до ОСОБА_3 , ані до нього, позивача, як поручителя, не надсилалася. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем, щодо наявності грошового зобов'язання по кредиту, відсоткам та пені, не може вважатися, на думку позивача, документом, що підтверджує безспірність вимог Банку до боржника.
В судовому засіданні представник позивача, адвокат Богатирьов С.В., позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача, адвокат Шалашова В.І., позовні вимоги не визнала, указуючи, що 21.09.2005 року між АКБ «Аркада», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Аркада», та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір №637/03, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А., реєстровий номер 1680, відповідно до якого Банком на користь ОСОБА_3 було видано грошові кошти у розмірі 86 250, 00 грн. для придбання квартири, зі сплатою 14% річних за користування кредитом, строком до 01.09.2015 року. Відповідно до цього договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Позичальник ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконано, з вересня 2010 року взагалі припинено здійснення погашення кредиту. у зв'язку з чим утворилась заборгованість.
28.05.2012 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. вчинено виконавчий напис, реєстровий номер 465, відповідно до котрого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки за договором № А637/03 від 21.09.2005 року, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного виконавчого напису 05.06.2012 року державним виконавцем Індустріального відділу ДВС ДМУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до котрої звернено стягнення на вказану квартиру на користь Банку. Відповідно до протоколу №0412465-4 05.02.2013 року приватним підприємством «Нива-В.Ш.» проведено прилюдні торги з реалізації вказаного об'єкта нерухомості. Переможцем прилюдних торгів було визнано ОСОБА_2 , яка в повному обсязі оплатила придбане нерухоме майно, у зв'язку з чим 15.02.2013 року зобов'язання за кредитним договором припинені у зв'язку з його виконанням.
Відповідач вважає, що оскаржуваний виконавчий напис не порушує права позивача ОСОБА_1 , оскільки виконавчий напис є розпорядженням нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. Кредитором у зобов'язанні є Банк, а боржником ОСОБА_3 . Щодо посилання позивача на те, що він відповідно до ст. 61 СК України є співвласником іпотечного майна, квартири АДРЕСА_1 , то згідно з п.п.4.4 Іпотечного договору № А637/03 від 21.09.2005 року іпотекодавець ОСОБА_3 зазначила, що вона є єдиним власником предмета іпотеки.
Також представником відповідача зазначено, що позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки позовні вимоги стосуються виконавчого напису, вчиненого 28.05.2012 року. Просив відмовити у задоволенні позову.
Третя особа - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена.
Представник третьої особи Колот Ю.І., залученої до участі у справі ухвалою суду від 04.06.2021 року, адвокат Іщенко В.Г., позовні вимоги не визнав, зазначивши, що внаслідок невиконання дружиною позивача ОСОБА_3 умов кредитного договору № А637/02 від 21.09.2005 року утворилась заборгованість, про що остання була повідомлена Банком. Про розмір заборгованості Банк повідомив ОСОБА_3 , надіславши претензію, котра була отримала боржником, і жодних претензій щодо її розміру не надходило. Далі Банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. з заявою про вчинення виконавчого напису. На підставі виконавчого напису було відкрито виконавче провадження, державним виконавцем Індустріального ВДВС ДМУЮ, арештовано майно боржника, проведені прилюдні торги. Про всі дії повідомлялася ОСОБА_3 . Переможцем прилюдних торгів стала ОСОБА_2 , яка повністю погасила борг за кредитом ОСОБА_3 . Представник ОСОБА_2 також вважає, що вчиненням виконавчого напису права позивача не порушені. Зазначивши також, що позивачем пропущений строк позовної давності, представник ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову.
З'ясувавши всі обставин справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що 21.09.2005 року між Банком і ОСОБА_3 укладений договір про іпотечний кредит № А637/03, відповідно до умов якого останній наданий кредит у сумі 86 250 грн. для придбання квартири АДРЕСА_1 , зі сплатою 14% річних в гривні, на строк до 01.09.2015 року. З метою забезпечення повернення кредитних коштів, 21.09.2005 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений іпотечний договір № А637/03, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про іпотечний кредит № А637/03 від 21.09.20005 року, 27.03.2012 року ОСОБА_3 . Банком було направлено відповідну претензію, яку боржник отримала в цей же день, і запропоновано у добровільному порядку сплатити заборгованість у сумі 52 105,92 грн. 28.05.2012 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. з заявою про вчинення виконавчого напису щодо дострокового стягнення заборгованості в сумі 55 205,00 грн. за цим договором шляхом звершення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 . 28.05.2012 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за номером 465, котрим запропоновано звернути стягнення на вказану квартиру. Нотаріусом у виконавчому написі зазначено, що строк платежу за договором про іпотечний кредит настав 16.12.2011 року, заборгованість за кредитом становить 52105 грн. 92 коп., а з урахуванням витрат по вчиненню виконавчого напису - 55205,92 грн. (а.с.55-97).
Встановлено, що відповідно до протоколу №0412465-4 від 05.02.2013 року по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 і є предметом іпотеки, проведених ПП «Нива-В.Ш.», переможцем прилюдних торгів визнано ОСОБА_2 , яка як переможець прилюдних торгів, повністю оплатила придбане майно, про що державним виконавцем був складений відповідний Акт. ОСОБА_3 зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання прилюдних торгів недійсними. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.02.2021 року скасовано заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.04.2014 року, ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_3 . Також відмовлено ОСОБА_2 у задоволені зустрічного позову про усунення перешкод у здійснені права власності.
Таким чином, на даний час власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , третя особа у справі. Яка придбала спірну квартиру на прилюдних торгах.
Встановлено, що позивач є чоловіком ОСОБА_3 , шлюб між ними зареєстрований Індустріальним районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції 30.09.2004 року (а.с.7).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до статті 34 цього Закону вчинення виконавчого напису - це нотаріальна дія.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх. Не вирішує по суті питань права. Тому вчинений виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 32 глави 16 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо є відмінним від іпотекодавця.
Як встановлено з матеріалів нотаріальної справи, боржнику ОСОБА_3 . Банком було направлено відповідну претензію, яку боржник отримала в цей же день, і запропоновано у добровільному порядку сплатити заборгованість у сумі 52 105, 92 грн. Проте ОСОБА_3 не сплатила борг за іпотечним кредитом за договором № А637/03 від 21.09.2005 року і не оспорювала вказану заборгованість.
ОСОБА_1 , позивач у справі, не є боржником за зобов'язанням за іпотечним кредитом. На час розгляду справи зобов'язання за кредитом виконано шляхом погашення гр. ОСОБА_2 заборгованості за цим договором, яка придбала предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 , на прилюдних торгах. Таким чином, зобов'язання за іпотечним кредитом є припиненим внаслідок його виконання.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Надаючи оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено, не надано доказів, в чому полягає порушення його прав з боку позивача, адже останній не був позичальником за договором про іпотечний кредит, не є боржником за зобов'язанням. Посилання позивача на те, що він є співвласником іпотечного майна, квартири АДРЕСА_1 , оскільки дана квартира придбана під час перебування його у шлюбі з ОСОБА_3 , не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в п.п.4.4. іпотечного договору № А637/03 від 21.09.2005 року іпотекодавець ОСОБА_3 стверджує, що вона є єдиним власником предмета іпотеки. Судом також не приймаються до уваги посилання позивача на те, що іпотечний кредит був погашений за рахунок коштів, що він надсилав своїй дружині ОСОБА_3 , працюючі за кордоном. Судом встановлено, що заборгованість за іпотечним кредитом була погашена за рахунок оплати ОСОБА_2 придбаного на прилюдних торгах нерухомого майна, квартири АДРЕСА_1 . Таким чином, суд не вбачає порушення прав позивача з боку відповідача.
Крім того, як встановлено, виконавчий напис, що оспорює позивач був вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. 28.05.2012 року, а з цим позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 23.03.2021 року.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Звернувшись до суду з цим позовом, позивач указує, що дізнався від дружини ОСОБА_3 про те, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С.А. вчинений виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки у січні 2021 року. Проте відповідних доказів на підтвердження цього не надав. З урахуванням того, що ОСОБА_3 ще у 2012 році отримувала претензію від Банку щодо погашення заборгованості, у квітні 2013 року зверталась до суду з позовом про визнання прилюдних торгів недійсними щодо продажу предмету іпотеки, суд вважає, що посилання позивача, який є чоловіком ОСОБА_3 , на необізнаність щодо існування виконавчого напису з травня 2012 року, є хибним. Суд вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності звернення до суду з цим позовом.
Проте суд відмовляє позивачеві у задоволені позову з інших підстав, через недоведеність порушення його прав з боку позивача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, відмовляючи у задоволені позову, судові витрати позивачеві не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст.4, 5, 10, 12,81,141,259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у позові до Акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Аркада», треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч Сергій Анатолійович, ОСОБА_2 , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 28.05.2012 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулініч С. А., про звернення стягнення на предмет іпотеки, на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрованого в реєстрі на номером 465.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Бєльченко Л.А.