ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ № 640/20996/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
за позовомПриватного підприємства "А.Т.Н"
до Київської обласної державної адміністрація Управлінння пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації
пропро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
прийняв до уваги наступне:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства "А.Т.Н." до Київської обласної державної адміністрації, Управління пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації в якій просить :
Визнати протиправним та скасувати рішення управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації "Про усунення виявлених порушень умов договору", оформлене листом-повідомленням від 15 червня 2020 року № 01-08-20/1929.
Визнати протиправним та скасувати рішення управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації "Про усунення виявлених порушень умов договору", оформлене листом-повідомленням від 06 серпня 2020 року № 01-08-20/2594.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2020 року № 435 "Про деякі питання організації перевезень на приміському автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ".
Визнати протиправним та скасувати лист-повідомлення про розірвання договору від 22 листопада 2017 року № 14 про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ" від 01 вересня 2020 року № 01-08-20/2996.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги неправомірними діями відповідача 1 щодо проведення позапланової перевірки та, за її результатами, прийняття рішення про розірвання договору на здійснення автомобільних перевезень в односторонньому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, без повідомлення учасників справи.
Разом з адміністративний позовом позивачем було подано заяву заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом заборони Київській обласній державній адміністрації вчиняти певні дії, а саме:
Заборонити управлінню пасажирських перевезень Київської обласної державної адміністрації вчиняти дії, направлені на виконання п. 3 розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2020 року № 435, а саме: підготувати договір з перевізником, який результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення строку дії договору № 14 від 22 листопада 2017 року, який було розірвано, у разі його відмови призначите де проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника, транспортні засоби якого відповідають за параметрами, класом, категорією, комфортністю і пасажиромісткістю вимогам, передбаченим відповідного виду перевезень, один раз на строк не більше як три місяці та включити автобусний маршрут № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ" до об'єктів наступного конкурсу.
Заборонити Київській обласній державній адміністрації вчиняти дії, направлені на виконання п. 4 розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 28 серпня 2020 року № 435, а саме: підписувати договір з автомобільним перевізником, який за результатами конкурсу посів друге місце, про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ".
15.09.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва заяву Приватного підприємства "А.Т.Н." про забезпечення позову в адміністративній справі - задоволено повністю.
Відповідач 1 проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та зазначає що відповідачем за зверненням фізичної особи проведено позапланову перевірку виконання позивачем умов Договору №14 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ", та встановлено, що позивачем систематично порушувалися умови договору №14 від 22.11.2017. Відповідно до п. 4.17 Договору №14 від 22.11.2017 у разі систематичного порушення зобов'язань Перевізника за цим Договором (Три і більше випадків зафіксованого Актом і не усунутих протягом встановленого строку, допущеного протягом 365 днів з дати складання першого Акта) Організатор має право розірвати Договір в односторонньому порядку шляхом направлення листа-повідомлення про розірвання договору.
Відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22 листопада 2017 року відповідно до рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом від 20 вересня 2017 року № 2017-1, наказу начальника управління інфраструктури Київської обласної державної адміністрації від 23 жовтня 2017 року № 46-од було укладено договір № 14 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Договір) між Київською обласною державною адміністрацією та ПП «А.Т.Н.».
Листом від 03.09.2020 № 63 Позивача було повідомлено про розірвання Договору в односторонньому порядку на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 435 "Про деякі питання організації перевезень пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ" 28 серпня 2020 року.
Підставами для видання даного розпорядження слугували акти перевірок від 27 лютого 2020 року, від 11 червня 2020 року, від 31 липня 2020 року та від 26 серпня 2020 року.
Актом проведення перевірки від 27 лютого 2020 встановлено що Позивачем не виконувались рейси об 11 год. 00 хв. та 14 год. 00 хв., що є порушенням п. 2.3.1 Договору.
Актом проведення перевірки від 11 червня по 12 червня 2020 року встановлено Позивачем порушення умов п. 2.3.21 Договору оскільки транспортний засіб РУТА державний номерний знак НОМЕР_1 не був у переліку транспортних засобі що пропонуються для використанні на маршруті, така заміна є протиправною без повідомлення Організатора.
Актом проведення перевірки від 31 липня 2020 року встановлено розбіжність між зазначеним на трафареті маршруту слідування та затвердженій схемі руху даного автобусного маршруту, що є порушенням п. 1.2 Договору, що виявляється у недотриманні вимог чинних нормативно-правових актів, що регулюють діяльність пасажирського автомобільного транспорту.
А також встановлено, що перевізником видавалися квитки не встановленого зразку, що є порушенням п.п. 1.2 та 2.3.12 Договору.
В Акті також зазначено, що відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641, перевізник несе відповідальність за забезпечення водіїв засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, та здійснює контроль за використанням засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок пасажирами під час перевезення, у тому числі виготовлених самостійно. Отже, наявність в салоні автобусу осіб без засобів індивідуального захисту є порушенням, що прямо несе загрозу здоров'ю та безпеці пасажирів, що в свою чергу є порушенням п. 1.2 Договору.
Про всі порушення Позивача було повідомлено відповідними листами Відповідача-1, зокрема листом від 04.03.2020 №01-08-20/551, від 15.06.2020 № 01-08-20/1928 та від 06.08.2020 № 01-08-20/2594.
Позивач вважаючи, що рішення відповідача 1, прийняті за результатом складання актів перевірок у формі листів-повідомлень, які стали підставою для прийняття Розпорядження та саме Розпорядження є протиправними і підлягають скасування, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (надалі - Закон № 2344), органи місцевого самоврядування формують мережу міських автобусних маршрутів загального користування і здійснюють у межах своїх повноважень контроль за дотриманням законодавства у сфері автомобільного транспорту на відповідній території, запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, а також види, форми носіїв, порядок обігу та реєстрації проїзних документів; визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Згідно зі ст. 6 Закону № 2344, забезпечення організації пасажирських перевезень покладається: на міжнародних автобусних маршрутах загального користування - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), - на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньо обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації; на приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, - на районні державні адміністрації; на автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт "Бориспіль" - на Київську міську державну адміністрацію; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V (надалі - Закон № 877) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Згідно ст. 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Відповідно до ст. 31 Закону № 877 відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньо обласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
З матеріалів справи вбачається, що 23 жовтня 2017 року між Київською обласною державною адміністрацією та ПП «А.Т.Н.». укладено договір №14 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ"
Згідно умов Договору організатор надає перевізнику право на здійснення перевезень пасажирів на приміському автобусному маршруті загального користування № 306 "Крюківщина - Київ АС "Київ". Відповідно до п. 2.2. Договору організатор має право, серед іншого, вимагати від перевізника належного виконання зобов'язань за цим договором; здійснювати перевірку дотримання перевізником умов даного договору, норм чинного законодавства України, в т.ч. із залученням представників відповідних органів державної влади; достроково в односторонньому порядку розірвати цей договорі з перевізником у випадках і порядку, передбачених цим договором та законодавством України; здійснювати контроль дотримання перевізником умов договору в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством України, тощо (п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.5.).
Згідно п.1.2. Договору перевізник забезпечує якісні, безпечні та в повному обсязі перевезення пасажирів, виконує вимоги законодавства України, нормативно-правових актів, що регулюють діяльність пасажирського автомобільного транспорту, умов перевезень визначених організатором та цим Договором.
Відповідно до пункту 2.3.12 Договору перевізник зобов'язаний своєчасно, до відправлення автобуса від зупинки, отримувати плату за проїзд з обов'язковою видачею пасажирам квитків встановленого зразка.
Відповідно до пункту 2.3.11 Договору перевізник зобов'язаний забезпечувати наявність в транспортних засобах та у водіїв (кондукторів), які працюють на маршруті, передбаченої законодавством документації, а саме: посвідчення водія відповідної категорії, реєстаційних документів на транспортний засіб, шляхових листів (за наявності), полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, належним чином завіреної копії цього Договору, схеми маршруту, завіреного організатором розкладу руху, квитково-облікової документації, квитків встановленого зразка (відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.05.2006 №503 «Про затвердження типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2006 за №1065/12939) та іншої необхідної документації, передбаченої законодавством.
Відповідно до п.4.1. Договору контроль за виконанням перевізником умов договору здійснюється організатором.
Згідно п.4.7. Договору про проведення позачергової перевірки перевізник заздалегідь не попереджається.
Пунктом п.4.11. Договору встановлено, що перевірки дотримання умов цього договору здійснюються організатором:
-у місцях зберігання транспортних засобів перевізника та їх випуску на маршрут;
-на маршруті;
-безпосередньо у транспортних засобах під час здійснення перевезення пасажирів;
-за допомогою автоматизованої системи диспетчерського управління пасажирським автомобільним транспортом.
Пунктом 4.12. Договору передбачено, що виявлені під час перевірок порушення умов договору (невиконання, неналежне виконання зобов'язань перевізника за цим договором) фіксуються представниками організатора у акті (узгоджена сторонами форма акту додатком до цього договору).
Аналіз вищенаведених умов Договору дає підстави суду для висновку, що відповідач як організатор перевезень має право відповідно до умов вищезазначеного Договору проводити перевірки дотримання іншою стороною - перевізником умов договору.
При цьому, в даному випадку відповідач діє не в якості суб'єкта контролю відповідно до положень Закону України № 2344 , а реалізує свої права як учасник (сторона) договору.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.11.2018 р. у справі № 826/13869/17.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо проведення позачергової перевірки виконання умов Договору.
В частині дотримання відповідачем порядку проведення перевірки та обґрунтованості висновків за її результатами суд зазначає таке.
Так, в адміністративному позові позивач зазначає, що проведені відповідачем перевірки виконання умов Договору є необґрунтованими, такими, що складені з порушенням процесуального порядку визначеного умовами договору, оскільки Акти складені без участі представника перевізника, що позбавило перевізника можливості надати відповідні пояснення та зауваження, позивачу не було зазначено жодних відомостей щодо підстав проведення перевірки.
Відповідно до п.п. 2.2 Договору організатор має право здійснювати перевірку дотримання перевізником умов даного договору, норм чинного законодавства України, в т.ч. із залученням представників відповідних органів державної влади.
Згідно п.4.7. Договору про проведення позачергової перевірки перевізник заздалегідь не попереджається.
Пунктом 4.12. Договору передбачено, що виявлені під час перевірок порушення умов договору (невиконання, неналежне виконання зобов'язань перевізника за цим договором) фіксуються представниками організатора у акті (узгоджена сторонами форма акту додатком до цього договору).
За умовами п.4.13 Договору акт складається у 2 (двох) примірниках в останній день проведення перевірки. Кожен з примірників акта підписується представниками організатора, які проводили перевірку, представником перевізника та іншими учасниками перевірки (за їх згодою). Представник перевізника має право письмово викласти свої пояснення та зауваження щодо змісту акта. Ці пояснення і зауваження додаються до акту і є його невід'ємною частиною.
За умовами п. 4.15 Договору сторони домовились, що:
-у разі відмови представника перевізника від ознайомлення з актом або від його підписання (нез'явлення для його підписання) представники організатора, які брали участь у перевірці, вносять до акту відповідний запис, скріплений їх підписами;
-один примірник акта передається представнику перевізника чи надсилається поштою в порядку, передбаченому п. 4.18. договору, інший зберігається у організатора;
-не підписаний представником перевізника акт вважається дійсним і зберігає юридичну силу у випадку підписання його не менше як двома представниками організатора.
Оскільки перевірка була позачергова відповідно до вимог п.п. 4.7. Договору позивач про її проведення заздалегідь не попереджався.
У зв'язку із вищевикладеним, суд наголошує на тому, що процедурні порушення, допущені відповідачем 1 при проведенні перевірок та складанні Актів, не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності позивача у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені відповідачем процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.05.2019 у справі №826/10919/14.
Щодо твердження позивача, що встановлені в оскаржуваних актах порушення є необґрунтованими, суд відхиляє, оскільки дане твердження не підтверджується матеріалами справи.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 15 вересня 2020 року.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, то ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскільки позивачем по суті не спростовано фактів виявлених відповідачем порушень, а доводи про порушення процедури проведення перевірки спростовані вищевикладеними аргументами та нормами, підстави для задоволення позову - відсутні.
Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Приватного підприємства «А.Т.Н.» - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій