ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2021 року м. Київ № 160/9234/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:
визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01.09.2019 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-1410 від 07.04.2021 про новий розмір його грошового забезпечення станом на 01.09.2019;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві згідно з частиною 18 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» невідкладно здійснити ОСОБА_1 з 01.09.2019 перерахунок його пенсії на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України № 22/6-1410 від 07.04.2021 про новий розмір його грошового забезпечення станом на 01.09.2019;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві після проведеного ОСОБА_1 перерахунку пенсії з 01.09.2019 здійснити йому з цієї дати в одноразовому порядку виплату заборгованості по пенсії, що виникла після цього перерахунку;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з урахуванням Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 21.02.2001 №159, та на підставі Рекомендацій Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97 «Про порядок застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» невідкладно здійснити виплату компенсації втрати частини його доходів за період з 01.09.2019 по день виплати заборгованості по пенсії позивача;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати ОСОБА_1 письмові вибачення у зв'язку з недотриманням цим управлінням висновків Верховного Суду, які викладені у пункті 49 його рішення у зразковій справі № 820/6514/17 90 (відмова пенсійного органу у перерахунку пенсії на підставі чинної довідки є порушенням вимог ст.51 Закону №2262-ХІІ), - що є порушенням вимог ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
допустити судове рішення у справі №160/9234/21 до негайного виконання у межах стягнення суми пенсії за один місяць;
встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №160/9234/21;
постановити окрему ухвалу суду у справі № 160/9234/21 і направити її на ім'я Голови правління Пенсійного фонду України у зв'язку з наявністю підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які були відповідальними за підготовку та надання ОСОБА_1 відмови у перерахунку пенсії з 01.09.2019, адже ці посадові особи відмовляючи йому у перерахунку пенсії свідомо проігнорували відповідні висновки судового рішення Верховного Суду у зразковій справі №820/6514/17, правовий висновок Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 за вих.№1374/0/58-20 від 01.07.2020 за підписом голови Михайла Смоковича, а також чинне законодавство, що є неприпустимо, - бо відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно правовий акт, що містить відповідну норму права, - яким є відповідний Закон України №2262-12 від 09.04.1992 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2021 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 24.11.2021 справу прийнято до свого провадження суддею Бояринцевою М.А.
Ознайомившись з матеріалами справи, судом встановлено наступне.
Позивач в позовній заяві зазначає про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 8 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
На підтвердження наявності пільг по сплаті судового збору позивачем надано копію посвідчення, відповідно до якого позивач є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Разом з тим, суд звертає увагу, що перелік пільг особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, прирівняним до них, визначені у статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед них відсутнє право на звернення до суду із пільгою щодо сплати судового збору з вимогами заявленими позивачем.
При цьому, доказів на підтвердження наявності у позивача статусу особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, чи прирівняної до них у встановленому порядку особи матеріали справи не містять.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру (судом враховано, що визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії є однією вимогою), розмір судового збору за звернення до суду з даним позовом складає 3 632 грн.
Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
Згідно з частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання квитанції про доплату судового збору в розмірі 3 632 грн або уточнення позовних вимог.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2. Встановити позивачу строк до п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя М.А. Бояринцева