Справа № 202/253/21
Провадження № 2/202/1032/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
(з а о ч н е)
15 листопада 2021 року місто Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У 2021 році АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому зазначає, що відповідно до укладеного 29 грудня 2011 року договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який у подальшому було збільшено до 5000 грн.
При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Формулярами та стандартними формами є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи Банку, які викладені на банківському сайті.
Відповідач підтвердила свою згоду, що підписана нею заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг.
Згідно з п. 2.1.1.12.7.2 Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійсненні трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. У разі виникнення прострочення зобов'язань за кредитом згідно з п. 2.1.1.12.6.1 Договору клієнт сплачує банку пеню.
В редакції Умов та правил, що почали діяти з 01.03.2019 року, згідно п. 2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК Україні встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі, 86,4 % - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд».
Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
У свою чергу відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 26.10.2020 року має заборгованість у загальному розмірі 11797,11 грн., з яких: 7956,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту; 3311,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 529,54 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.
Вказані суми АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача на свою користь.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2021 року позовну заяву АТ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи в його відсутність, у якій проти винесення судом заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час і місце розгляду справи у встановленому порядку, причину неявки не повідомила, відзив на позов не надала, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:
Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору від 29.12.2011 року, укладеного між ПАТ КБ “ПриватБанк”, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 шляхом підписання позичальником анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
В анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, підписаній відповідачем, зазначено, що відповідач згодна з тим, що ця заява разом з Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею і банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані їй у письмовому вигляді.
З доданого банком до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором вбачається, що станом на 26.10.2020 року має заборгованість у загальному розмірі 11797,11 грн., з яких: 7956,28 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі за простроченим тілом кредиту; 3311,29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 529,54 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.
При цьому до кредитного договору Банк додав Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
В переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної стави (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 29.12.2011 року процентна ставка як за користування кредитом, так і за прострочення виконання грошового зобов'язання не визначена.
Тобто у заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про розмір процентної ставки за користування кредитом, процентів, що сплачуються за прострочення виконання зобов'язання.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути з відповідача проценти за користування грошовими коштами та проценти, нараховані на прострочений кредит згідно зі статтею 625 ЦК України.
Так, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування вказаних сум, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилається на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку та витяг із Тарифів обслуговування кредитних карт, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua, як невід'ємні частини договору.
Однак матеріали справи не містять підтвердження, що саме з цими умовами, правилами та тарифами була ознайомлена відповідач та погодилася з ними, в тому числі у разі їх зміни банком.
Тож суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір процентів та неустойки, надані банком Умови та правила надання банківських послуг, тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки сторонами не дотримано вимоги статті 207 ЦК України.
У даному випадку витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.12.2011 року шляхом підписання анкети-заяви.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, зокрема процентів за користування кредитом та процентів, нарахованих згідно зі статтею 625 ЦК України, зазначені проценти нараховані відповідачу, виходячи зі ставки 84 % річних.
Між тим, позивачем не надано доказів погодження сторонами саме такої процентної ставки за процентами, у тому числі процентами за прострочення виконання зобов'язання.
Отже, в суду відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в договори розмір процентів.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
В той же час, беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку в повному обсязі не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь АТ КБ "ПриватБанк"наявної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7956,28 грн.
Крім того, суд вважає, що відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України з відповідача на користь позивача слід стягнути проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі трьох процентів річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів укладеним між сторонами договором не був встановлений, відповідні належні та допустимі докази суду на підтвердження процентної ставки 84 % річних не надані.
Суд враховує, що сума процентів у розмірі 529,54 грн., які банк відповідно до статті 625 ЦК України просив стягнути з відповідача, була обрахована за період з 01.02.2020року по 01.03.2020 року.
За таких обставин, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» за вказаний період відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України три проценти річних, які становлять 24,09 грн.(7956,28 грн. х 3% : 366 днів х 29 днів прострочення).
Також відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України узв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь банку підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1535 грн. 66коп. (67,65%).
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 29.12.2011 року станом на 26.10.2020 року в розмірі 7980 (сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 37 коп., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 7956 грн. 28 коп. та трьох процентів річних відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України за період з 01.02.2020 року по 01.03.2020 року в розмірі 24 грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1535 (одна тисяча п'ятсот тридцять п'ять) грн. 66 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Н.Ю. Марченко