ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ № 640/18365/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивач або ОСОБА_1 ) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368, ел. пошта - kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в м. Києві), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 в розмірі 79 відсотків сум грошового забезпечення, визначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести виплату нарахованих коштів з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії.
В якості підстав позову позивач зазначає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35, є протиправними та такими, що порушують право позивача на справедливий, обчислений у відповідності до чинного законодавства розмір пенсії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/18365/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії або щомісячного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, відповідно до п. 4 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення. Водночас, правові підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення відсутні, враховуючи, що на час здійснення перерахунку пенсії позивача Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» діяла редакція закону, що передбачала обмеження максимального розміру пенсії, обчисленого з 70% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, відповідач переконаний, що пенсію ОСОБА_1 правильно обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Пенсію позивачу призначено з 2005 року з розрахунку 79% грошового забезпечення.
У квітні 2018 року позивачу було перераховано пенсію з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.
З 01.01.2018 пенсію позивача за вислугою років перераховано з розрахунку 70% грошового забезпечення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 та постановою Верховного Суду від 12.11.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Державною установою «Територіальну медичне об'єднання МВС України по м. Києву складено довідку від 23.04.2021 № 46597-4 про розмір грошового забезпечення позивача за листопад 2019 року згідно постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського - старший дільничний офіцер поліції УП ГУНП у м. Києві відповідно до якої складові грошового забезпечення становлять:
посадовий оклад - 2600,00 грн;
оклад за спеціальним званням (підполковник) - 2200,00 грн;
надбавка за стаж служби в поліції (45%) - 2160,00 грн;
надбавка за специфічні умови служби в поліції (44,98%) - 3130,61 грн;
премія (80,70%) - 8143,12 грн.
Всього - 18223,73 грн.
Листом від 15.06.2021 № 2600-0310-8/98253 Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повідомило, що умови проведення перерахунку пенсії з урахуванням оновленого грошового забезпечення визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» були передбачені п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Після визнання протиправним та скасування пункту 3 Постанови № 103 Урядом України акти, які визначають механізм перерахунку пенсії відповідних категорій військовослужбовців не приймались.
Не погоджуючись з відмовою у перерахунку пенсії позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин 1, 2 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Наведене в сукупності свідчить про те, що підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
При цьому, у Додатку 2 до Порядку№45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Разом з цим, суд звертає увагу на тому, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.
Отже, з 19 листопада 2019 року - з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18 - пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.
Відтак, суд дійшов висновку, що саме з цієї дати виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» (набрала чинності 01 січня 2020 року) пункти 1-3 Постанови №103 виключено.
Поряд із цим, алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1- 3 постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.
Алгоритм дій щодо проведення перерахунку пенсій, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, яка набрала чинності 20 лютого 2008 року, та якою затверджено Порядок № 45.
Згідно приписів наведеного Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Головні управління Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначаються у додатку 2 Порядку № 45.
Спірні правовідносини між сторонами в межах цієї справи виникли з приводу не здійснення пенсійним органом дій щодо здійснення позивачеві перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
У 2018 році, як зазначив позивач та що не спростовано відповідачем, позивачеві було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення.
Суд враховує, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
При цьому, перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій окремим категоріям пенсіонерів.
Отже, зважаючи, що довідкою від 28.04.2021 № 33946-35 до грошового забезпечення позивача включено додаткові види грошового забезпечення, з урахуванням яких він має право на перерахунок пенсії, а також враховуючи те, що перерахунок пенсії позивача у 2018 році проведено на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, яка не містила усіх складових, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві після одержання заяви про перерахунок пенсії та вказаної довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язано було перерахувати пенсію позивача з 01 грудня 2019 року.
Проте, як було встановлено судом, отримавши відповідну довідку, відповідачем не було здійснено перерахунку пенсії позивача, з урахуванням нової довідки про розмір його грошового забезпечення.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягали у відмові в перерахунку пенсії позивача, відповідно до оновленої довідки, є протиправними.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Згідно частин 2, 3 статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Вказана правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19.
Враховуючи вищевикладене, дійшов висновку про протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії та наявність підстав для задоволення позову позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 15 червня 2021 року №808, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Щодо вимоги позивача перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 79% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 суд відмічає таке.
Як вбачається з наданої копії пенсійної справи, розмір пенсії позивача призначено виходячи з 79% грошового забезпечення з 2005 року.
Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2020 у справі № 640/11600/20 (суддя Погрібніченко І.М.) задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправності дій та зобов'язання вчинити дії, вирішено:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження належної ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 ) з 01.01.2016 основним розміром пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКППО НОМЕР_1 ) пенсії з 01.06.2016 року з урахуванням 79% від суми основних і додаткових видів грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чинної в редакції на дату призначення пенсії - 01.10.2005, з урахуванням виплачених сум.
Суд відмічає, що стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачала, що
Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
У статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII вносились зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.
Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку й про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічний висновок викладено у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2020 у справі № 640/11600/20.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За таких обставин, враховуючи обставини протиправності відмови відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, наявні підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 із розрахунку основного розміру пенсії 79% грошового забезпечення з врахуванням складових грошового забезпечення.
Щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимального розміру суд відмічає, що право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
З матеріалів справи встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві у відповідь на заяву позивача відмовило йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Відтак спору щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Отже, вимога позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром є передчасною та задоволенню не підлягає.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При розгляді цієї справи суд бере до уваги наступні позиції Європейського суду з прав людини.
Так, рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2178712092.1 від 29.06.2021.
З огляду на те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, то відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.12.2019 в розмірі 79 відсотків сум грошового забезпечення, визначеного в довідці Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» від 28.04.2021 № 33946-35 про розмір грошового забезпечення.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368, ел. пошта - kiev_gu@kv.pfu.gov.ua) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні нуль копійок).
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя К.С. Пащенко