Справа № 212/9879/21
3/212/2893/21
24 листопада 2021 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Власенко М.Д. розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП “ ОСОБА_1 ”, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.443 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 831721 від 20.10.2021 року, 20.10.2021 року о 13-25 годині, за адресою: АДРЕСА_2 у приміщенні магазину “Взуття”, ОСОБА_1 , будучи ФОП не забезпечила наявність маркування для перебування у черзі з дотриманням дистанції між клієнтами, чим порушила п.п.9 п.2.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року зі змінами та ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”.
ОСОБА_1 надала суду письмове клопотання в якому просила звільнити її від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням. Посилалась на те, що нею не було заподіяно шкоди суспівльним інтересам, правопорушення не призвело до негативних наслідків для громадському порядку та суспільства. Крім того, вона на утриманні має малолітню дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та мати пенсійного віку, яка хворіє, яка через невеликий в неї дохід невсмозі забезпечити себе необхідним. За місцем свого мешкання характеризується позитивно, а також на теперішній час недоліки усунуто, маркування нанесено.
Суд, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.443 КУпАП полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ч.1 ст.44-3 КУпАП має бланкетний характер, а тому для з'ясування змісту порушення необхідним є звернення до відповідних нормативно правових актів, якими встановлено відповідні правила та норми, а також до рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно абз. 16 ст. 1 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 2 ст. 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2”, на усій території України з 08 січня 2021 року по 25 січня 2021 року встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 січня 2021 року №9 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236” внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 “, згідно яких назва постанови викладена в редакції: Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2».
Відповідно до пп. 14 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від 19.12.2020 року, на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється діяльність суб'єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких: 1) не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра; 2) не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту, зокрема захисними масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням; 3) обслуговуються покупці без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; 4) не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Згідно ст. 41 Закону України ”Про захист населення від інфекційних хвороб” особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Судом досліджені докази в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 831721 від 20.10.2021 року: висновком дільничого офіцера поліції ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області Петричука В.; рапорт прийняття заяви щодо порушення правил карантину; фототаблиця; виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; а також книга обліку доходів і витрат, які ведуть ФОП.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні Ісмаїлов проти Росії від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Зважаючи на те, що шкода завдана правопорушенням відсутня, ОСОБА_1 щиро розкаялася у вчиненні правопорушення, усунула виявлені під час перевірки порушення, зобов'язався дотримуватися правил карантину, її вина є незначною, тому приходжу до висновку, що дану справу можливо закрити, звільнивши її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Керуючись ст.ст. 22, ч.1 44-3, 221,280, суддя,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 443 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Суддя: М. Д. Власенко