Справа № 201/11361/21
Провадження № 1-кс/201/3332/2021
Іменем України
22 листопада 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на постанову слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12017040650003509, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 (на підставі доручення від 04.11.2021 року) звернувся до слідчого судді з вищевказаною скаргою, в якій вказав, що 17 серпня 2016 року Соборним ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_4 зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України за фактом спричинення тілесних ушкоджень останній. ОСОБА_4 визнано потерпілою. Втім слідчі дії фактично не проводились, працівники СВ Соборного ВП самоусунулись від проведення досудового розслідування. Всі прохання на проведення слідчих дій та притягнення винної особи до відповідальності проігноровано. Постанова про закриття кримінального провадження потерпілій не надавалась, як і матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Потерпіла ОСОБА_4 лише 26.10.2021 року довідалась про закриття зазначеного кримінального провадження та отримала постанову про закриття. Наголошує, що під час досудового розслідування проведено судово-медичну експертизу ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілої. Згідно висновку експерта №779е у потерпілої ОСОБА_4 встановлені численні тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що спричинили короткочасний розлад здоров'ю. Тобто кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України. Крім того, зауважує, що слідчим у постанові зазначено, що кримінальне провадження за заявою ОСОБА_5 зареєстровано у 17.08.2017 році, що не відповідає дійсності.
Вважаючи зазначену постанову незаконною, винесеною передчасно, просив її скасувати.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав.
Представник ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ст. 107 КПК України здійснювалося повне фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного правового висновку з таких підстав.
Завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Зокрема, якщо слідчим, дізнавачем закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Згідно ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв'язку з незаконністю чи необґрунтованістю. Постанова слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.
Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Під час розслідування слідчий здійснює процесуальні дії, тобто усі передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи, слідчі дії, що виконують функції збирання, дослідження, оцінювання й використання доказів. Процесуальні дії завжди спрямовані на одержання та перевірку доказів під час розслідування кримінального провадження - збирання та фіксацію доказів, притягнення як обвинуваченого, обрання запобіжного заходу, визнання потерпілим, цивільним позивачем або цивільним відповідачем тощо.
Таким чином сторона захисту, потерпілий можуть звернутися до сторони обвинувачення із клопотанням у порядку ст. 220 КПК України, в якому можуть просити слідчого або прокурора про виконання певних процесуальних дій, а останні мають розглянути таке клопотання та у межах дискреційних повноважень прийняти рішення про проведення процесуальних дій або відмову у їх проведенні.
КПК України закріплений правовий статус слідчого судді - систему закріплених нормативно-правовими актами засад і норм, які визначають процесуальне становище, повноваження (права та обов'язки) слідчого судді.
До повноважень слідчого судді у відповідності до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує й усталену практику Європейського суду з прав людини, висновки якого з цього приводу відображені, зокрема, в рішенні по справі «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 15007/02, пп. 74-75, рішення від 07 грудня 2006 року), відповідно до якого сумлінність за ініціювання слідчих дій або відмову у кримінально-правовому переслідуванні особи повністю покладається на державу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 проводилось досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017040650003509, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Постановою від 16.09.2018 року кримінальне провадження закрито у зв'язку із встановленою відсутністю складу кримінального проступку.
Мотивуючи свою постанову слідчий вказав про виконані ним слідчі дії, в результаті яких встановити фактичні обставини події не вдалось за можливе. Також зазначив, що наявна невідповідність між показаннями свідків та потерпілої.
Слідчий суддя погоджується з доводами скаржника про те, що дійсно слідчим Соборного ВП ДВП ГНУП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 не вчинено всіх можливих слідчих дій.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення. При цьому слідчий/дізнавач повинен вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності. Зі змісту ст. 306, 307 КПК України вбачається, що слідчий суддя при розгляді скарги про закриття кримінального провадження має пересвідчитися в цьому. Не надання матеріалів кримінального провадження не дає слідчому судді можливості пересвідчитися в тому що кримінальне провадження було закрито з законних підстав, а за такого єдиним законним рішенням слідчого судді є рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження, оскільки у разі втрати матеріалів кримінального провадження, лише таке рішення дозволяє здійснити заходи до його відновлення.
Доводи, надані скаржником в поданій скарзі, органом досудового розслідування не спростовані. В постанові про закриття кримінального провадження не зазначено, які саме дії були проведені під час досудового розслідування, які результати було отримано та які розбіжності були визначені між показаннями свідків та потерпілої та які заходи були прийняті для усунення розбіжностей.
Слідчому судді не зрозуміла фраза слідчого в оскаржуваній постанові «відсутній причинно-наслідковий зв'язок між об'єктивною стороною, а саме фактом нанесення тілесних ушкоджень та наслідками».
При цьому, слідчий суддя, виходячи зі змісту ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому чи дізнавачу щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчій є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених скаржником.
Отже, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування проведено з порушенням вимог Закону, без повного, об'єктивного дослідження доказів справи та з'ясування всіх обставин справи, тому слідчий суддя прийшов до переконання, що наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
Згідно ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Також, суд звертає увагу на те, що заявником порушено строки подання скарги до суду, однак враховуючи, що потерпіла отримала копію постанови про закриття кримінального провадження лише 26.10.2021 року, то вказаний строк слід поновити.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 55, 303, 304, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Поновити строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження №12017040650003509, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12017040650003509, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 16.09.2018 року про закриття кримінального провадження №12017040650003509, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1