ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ № 640/18624/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомАкціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України»
доОфісу великих платників податків Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2020 №0001444204,
Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.06.2020 форми «H» №0001444204.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, безпідставним та таким, що винесене з порушенням вимог податкового законодавства, оскільки позивачем не було порушено строків реєстрації податкових накладних від 12.02.2020 №251, №252 та №253, адже вказані податкові накладні складені на постачання послуг, які отримані від нерезидента, який не є платником податку, та не повинні надаватись останньому. При цьому, несвоєчасна реєстрація позивачем податкових накладних від 12.02.2020 №251, №252 та №253 не зумовлює виникнення жодних негативних наслідків для державного бюджету, оскільки позивачем здійснено декларування відповідних сум ПДВ, здійснено оплату самостійно задекларованого податку, у той час як відповідні податкові накладні не були передані іншим контрагентам (резидентам України) товариства, а тому відповідно, право на податковий кредит не виникло у жодних інших суб'єктів господарювання платників ПДВ на митній території України. Позивач вважає, що оскільки такі податкові накладні не можуть бути використані для підтвердження права на податковий кредит для інших платників податків на митній території України, їх несвоєчасна реєстрація не впливає на загальний розмір самостійно задекларованих сум ПДВ, що надходить до державного бюджету.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.08.2020 прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/18624/20 та визначено, що справа буде розглядатись без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 09.09.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Офісом великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» по декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року, з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами проведення якої складено Акт від 19.05.2020 №682/28-10-05-01- 02/37243279, в якому встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України. Відповідач зауважив, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120- 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, на думку відповідача, доводи, на які посилається AT «Державна продовольчо - зернова корпорація», не відповідають чинному законодавству, а тому і не можуть підлягати задоволенню, а винесене Офісом ВПП податкове повідомлення - рішення від 25.06.2020 №0001444204 на підставі пункту 120.1.1 статті 120.1 ПК України, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача у розмірі 114 987,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню, так як винесене виключно на підставі норм чинного податкового законодавства.
Позивачем 05.10.2021 до суду подано відповідь на відзив, в якій останній зазначив про те, що накладення штрафу за відсутність реєстрації (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних, які не надаються покупцеві, зі стимулюючої функції перетворюються на каральну, оскільки за наведених обставин вбачається очевидним, що мету дисциплінувати постачальників - платників ПДВ не можна досягнути щодо податкових накладних, які не надаються покупцю.
Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Офісом великих платників податків Державної податкової служби відповідно до наказу від 17.04.2020 №454 та направлень на перевірку від 24.04.02020 №225 та №226, на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» по декларації з податку на додану вартість за лютий 2020 року з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 19.05.2020 №682/28-10-05-01-02/37243279 «Про результати документальної позапланової визної перевірки Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України», яким встановлено порушення Акціонерним товариством «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» п.201.10 ст.201 ПК України, а саме, реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів та п.120-1.1 ст. 120 ПК України щодо порушення платником податку на додану вартість граничного строку.
На підставі висновків акта перевірки від 19.05.2020 №682/28-10-05-01-02/37243279 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 25.06.2020 №0001444204, яким встановлено:
- порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статею 120.1.1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 49 897,76 грн. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 4989,78 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ застосовано штраф в розмірі 20%;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 366659,33 грн. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 109 997,79 грн.;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 і більше календарних днів на суму ПДВ застосовано штраф в розмірі 40%.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до cуду з цим позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Факт порушення строку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування зазначених у додатку до акту перевірки позивачем не заперечується.
Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які не надаються отримувачу (покупцю) не має правовим наслідком застосування штрафних санкцій.
Згідно з положеннями Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 (далі - Порядок №1307), в графі 8 податкових накладних вказується код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг.
Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій із вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.
Пунктом 8 Порядку №1307 передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:
01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);
02 - Складена на постачання неплатнику податку;
03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;
04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;
05 - Складена у зв'язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;
06 - Складена у зв'язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;
07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;
08 - Складена на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість;
09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;
10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
11 - Складена за щоденними підсумками операцій;
12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);
13 - Складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;
14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;
15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.
В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).
З аналізу положень пункту 8 Порядку №1307 вбачається, що податкові накладні, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю) можуть бути складені як на постачання для операцій, які не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.
Суд наголошує, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов'язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.
Згідно спірних податкових накладних позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20 %), а обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою 0 % відсутня). Тому, безпідставними є доводи позивача про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації вказаних в акті перевірки податкових накладних.
При цьому, податкові накладні від 12.02.2020 №251, №252 та №253 складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткуванню чи оподатковуються за нульовою ставкою, у зв'язку з чим правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК.
Разом з тим, суд звертає увагу, що доводи позивача про те, що простроченням реєстрації податкових накладних не було завдано шкоди, зокрема державному бюджету, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства, та не свідчать про незаконність дій податкового органу щодо накладення штрафу.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, позивачем не надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, натомість як відповідачем обов'язок доказування виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову
Оскільки підставі для задоволення позову суд не вбачає, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова Корпорація України» відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.