Справа № 161/8822/19
Провадження № 2-п/161/112/21
24 листопада 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Присяжнюк Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Борсук К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі №161/8822/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором,
Ухвалою суду від 26 жовтня 2021 року поновлено строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, прийнято до провадження вказану заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні.
У судове засідання заявник не з'явився, водночас представник заявника подав клопотання про відкладення розгляду справи для подання додаткових пояснень.
Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про відкладення судового засідання з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку зокрема у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Суд звертає увагу на той факт, що саме представник відповідача бере участь у іншому засіданні, про підстави неявки до судового засідання відповідача ОСОБА_1 суду повідомлено не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 ЦПК Україна заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.
При цьому, згідно зі ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи 7 жовтня 2019 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було прийнято заочне рішення, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» заборгованість за кредитним договором №Ф1-07/56393-07 від 21.09.2007 року в розмірі 33 956,08 доларів США, з яких: строкова заборгованість за кредитом - 15 110,20 доларів США, прострочена заборгованість по кредиту - 11 111,20 доларів США, заборгованість по процентам - 176,45 доларів США, прострочена заборгованість по процентам - 7 558,23 доларів США; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» судові витрати - сплачений судовий збір в розмірі 13 300,12 грн., по 6 650,06 грн. з кожного. (а.с. 143-144).
Ухвалою суду від 9 вересня 2020 року замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ» на його правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (а.с. 251-252).
Статтею 288 ЦПК України визначено підстави за яких заочне рішення підлягає скасуванню, а саме, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З огляду на роз'яснення, надані в абз. 5 п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2, суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту вказаної вище статті та роз'яснень Пленуму ВСУ вбачається, що скасування заочного рішення судом, який його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом таких обставин одночасно: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду по суті.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов'язки цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
В даній ситуації суд виходить з того, що оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_1 та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в справі №161/8822/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНСУ» (правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити сторонам, що заочне рішення ними, та/або їх представниками може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Л.М. Присяжнюк