Справа № 161/17211/21
Провадження № 2/161/4254/21
(заочне)
23 листопада 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді - Пахолюка А.М.,
при секретарі - Будько І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем з 25 грудня 2009 року, однак, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2020 року шлюб між сторонами розірвано.
Від спільного подружнього життя у сторін народилось двоє доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на сьогоднішній день проживають разом з матір'ю.
Вказує, що відповідач не дбає про матеріальний стан дітей, а тому, діти перебувають на її повному утриманні. Зазначає, що у зв'язку з тим, що не може в повній мірі забезпечити належний розвиток та виховання дітей. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Добровільно домовитися про сплату аліментів їй не вдалося.
З врахуванням вище викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей, в твердій грошовій сумі, в розмірі 7000 грн. щомісячно на двох дітей, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття.
Ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
До початку судового засідання позивач подала суду заяву, в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи. Відзиву та будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.
За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, однак, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 листопада 2020 року, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 7-8).
В шлюбі народилася двоє доньок - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-6).
Відповідно до свідоцтва про народження дітей вбачається, що ОСОБА_2 являється батьком дітей (а.с. 5-6).
Судом встановлено, що відповідач не приймає участі в утриманні та вихованні неповнолітніх дітей, хоча спроможний надавати матеріальну допомогу дітям, які знаходяться на утриманні та вихованні матері.
Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідачем не надано суду доказів його непрацездатності та наявності на його утриманні інших дітей тощо.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітньої дитини, те, що сторони не змогли добровільно досягнути згоди про розмір сплачуваних аліментів, а також, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, суд враховує матеріальне становище сторін та неповнолітніх дітей, а також визначений Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі - по 2000 грн. на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивача в обґрунтування розміру аліментів, про те, що їхні діти відвідують гуртки, а також старша дочка навчається в приватній школі, а тому потребує додаткових коштів на утримання дітей, оскільки стягнення таких коштів, як додаткових витрат на утримання дітей, вирішується окремо в порядку визначеному ст. 185 СК України, що в даному випадку не являється предметом позову.
Доводи позивача щодо наявності у неї витрат на утримання дітей в розмірі 7000 грн. в місяць на двох дітей, не підтверджені належними і допустимими доказами.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що підлягають до часткового задоволення.
Згідно положень ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 908,00 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.ст. 75, 82, 84, 180, 181, 182, 184 СК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 28, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , - аліменти на утримання неповнолітньої дитини: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі - 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.09.2021 року.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в користь ОСОБА_1 , - аліменти на утримання неповнолітньої дитини: - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі - 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27.09.2021 року.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в дохід держави суму в розмірі - 908(дев'ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст заочного рішення складено 23 листопада 2021 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк