ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
24 листопада 2021 року м. Київ № 640/15624/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент УА» до Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемент УА» (далі - позивач або ТОВ «Цемент УА») з позовом до Головного управління ДФС в м. Києві (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві № 0324391207 від 16.04.2019.
За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 відкрито спрощене провадження у справі № 640/15624/19 без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.03.2021 призначений повторний автоматизований розподіл справи.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу № 640/15624/19 передано на розгляд судді Балась Т.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.03.2021 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/15624/19.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові накладні від 15.11.2018 № 3 та від 14.11.2018 № 2 були подані на реєстрацію помилково, в подальшому вказана помилка виправлена шляхом реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників. З огляду на наведене, у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафу за порушення строків їх реєстрації, тому вважає податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов стверджує про правомірність прийнятого ним податково повідомлення-рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема, контролюючий орган вказує, що помилковість складання податкових накладних, у зв'язку з чим позивачем у подальшому було сформовано розрахунки коригування до податкових накладних, не може покладатися в основу звільнення платника податків від відповідальність за несвоєчасність реєстрації податкових накладних.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Цемент УА», за наслідком якої складено акт камеральної перевірки від 01.04.2019 №2305/26-15-12-07-20/40911648 (далі - акт перевірки).
У висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме податкових накладних №3 від 15.11.2018, дата реєстрації 06.12.2018, кількість днів порушення - 6, №2 від 14.11.2018, дата реєстрації 06.12.2018, кількість днів порушення - 6.
Не погоджуючись із висновками акта перевірки позивачем подано заперечення.
Листом від 15.04.2019 ГУ ДФС у м. Києві повідомило ТОВ «Цемент УА», що висновки акта перевірки від 01.04.2019 №2305/26-15-12-07-20/40911648 залишено без змін.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.04.2019 № 0324391207, яким до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на 15 і менше днів застосовано штраф у розмірі 9752,15 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).
Рішенням Державної фіскальної служби від 25.06.2019 №28798/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача на спірне рішення залишено без задоволення, а останнє без змін.
Не погоджуючись із застосованими штрафними санкціями, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Згідно із пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
В свою чергу, пунктом 1201.1 статті 1201.1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунку.
Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти висновку, що платник податків зобов'язаний на дату виникнення податкових зобов'язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При цьому, у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з Податковим кодексом України.
Згідно із пунктом 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податковий накладних, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Судом встановлено, що ТОВ «Цемент УА» складено податкову накладну №3 від 15.11.2018 та податкову накладну № 2 від 14.11.2018, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 06.12.2018.
Між тим, як зазначено позивачем, у зв'язку із тим, що вказані податкові накладні були виписані помилково, а саме операції, які були б підставою для складання податкових накладних не відбувались, ним складено розрахунок коригування №6 від 30.11.2018 до податкової накладної №3 від 15.11.2018 та розрахунок коригування №5 від 30.11.2018 до податкової накладної №2 від 14.11.2018.
З урахуванням наведеного, ТОВ «Цемент УА» вважає, що оскільки первинно у позивача був відсутній обов'язок складати та реєструвати податкові накладні № 3 від 15.11.2018 та № 2 від 14.11.2018, їх помилкове виписування не тягне за собою жодних наслідків, які передбачені п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Суд критично ставиться до наведеного, адже ПК України не містить норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН у разі помилковості її складення та подання розрахунку коригування до такої податкової накладної після закінчення граничного строку для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Тобто помилковість складення податкової накладної, у зв'язку з чим позивачем у подальшому було сформовано розрахунок коригування до податкової накладної, не може покладатися в основу звільнення платника податків від відповідальності за несвоєчасність реєстрації такої податкової накладної.
Варто відмітити, що у разі складення позивачем податкової накладної така податкова накладна має бути зареєстрована у ЄРПН, і у разі виявлення в подальшому помилок платник податків складає відповідний розрахунок коригування до податкової накладної, який підлягає реєстрації в ЄРПН.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду висловленій у постанові від 16.04.2020 у справі № 804/5969/16, від 22.05.2020 № 820/5563/16.
З урахуванням наведеного суд погоджується з висновком контролюючого органу щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних № 3 від 15.11.2018 та № 2 від 14.11.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а відтак застосування штрафних санкцій відповідачем є правовірним.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, понесені позивачем, компенсації не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент УА» до Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлення та підписано - 24.11.2021.
Суддя Т.П. Балась