18 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/2712/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Дубровної В.А.,
при секретарі: Маланчук Л.С.,
за участю представників
позивача - Ільїної Т.А.
відповідача - Бондар І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Новокаховський міський ринок" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,
встановив:
Комунальне підприємство "Новокаховський міський ринок" ( далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 005261405 від 04.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій на суму 139 175,00 гривень, податкову вимогу № 0014257-1302-2102 від 20.05.2021 р. на суму 139 175,00 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу №0014257-1302-2102 від 20.05.2021 року.
Ухвалою суду від 19.07.2021 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.08.2021 р.
12.08.2021 року судом без виходу до нарадчої кімнати, шляхом занесення секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 19.10.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2021 р.
В судовому засіданні 18.11.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Як встановлено судом, 05.08.2021 року відповідачем подано клопотання, яким з урахуванням його уточнення від 12.08.2021 р. просить залишити позовну заяву в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 005261405 від 04.10.2018 р. без розгляду у зв'язку з пропущенням місячного строку звернення до суду з позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення у разі, якщо платник податків скористався процедурою адміністративного його оскарження. Зокрема, відповідач вказує, що за наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення ДПС України рішенням від 26.12.2018 № 41695/6/99-99-11-06-01-25 залишив його без змін, а скаргу без задоволення. Вказане рішення було направлено за адресою Комунального підприємства "Новокаховський міський ринок", а саме: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Ентузіастів, 2/А та повернуто за закінченням терміну зберігання, що відповідно до абзацу другого п. 42.5 ст. 42 ПКУ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме 14.01.2019 р. Відповідно до офіційного веб-сайту «Судова влада» позовна заява подана позивачем до суду лише 15.06.2021 року, тобто з пропуском місячного строку. З огляду на вказане та керуючись ч. 3 ст. 123, п. 8 ч.1 ст. 240 КАС України відповідач просить залишити вказані позовні вимоги без розгляду.
В судовому засіданні представниця відповідача підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити.
08.09.2021 року представницею позивача подано до суду відповідь на відзив, яким просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання ГУ ДПС в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, обґрунтовуючи тим, що рішенням ДФС від 26.12.2018 року № 41695/6/99-99-11-06-01-25 скаргу КП «Новокаховський міський ринок» на податкове повідомлення - рішення № 005261405 від 04.10.2018 р. залишено без задоволення, однак вказаного рішення позивач не отримував, що підтверджується наданим відповідачем рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0405340699220 від 26.11.2018 року з відміткою «за закінченням терміну зберігання». При цьому, на довідці про повернення поштового відправлення ф.20 нечітко проставлений штамп, відповідно до чого ідентифікувати дату повернення та найменування об'єкта поштового зв'язку не вбачається можливим, адреса одержувача на оболонці відправлення не перекреслена, відсутній підпис працівника поштового зв'язку. З огляду на зазначене сторона позивача вбачає представлені відповідачем докази недостовірними, оскільки такі не доводять належного направлення позивачу рішення, прийнятого контролюючим органом за результатом розгляду скарги. Крім того, вказує, що відповідно до положень пункту 55.1 статті 55 та статті 56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. З огляду на зазначене, представниця позивача вважає, що неналежне повідомлення контролюючим органом про рішення, прийняте за результатом розгляду поданої позивачем скарги, свідчить про задоволення такої скарги на користь останнього, тобто про визнання контролюючим органом протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Про вказані обставини свідчить також те, що до 04 квітня 2021 року в електронному кабінеті платника податків була відсутня інформація щодо наявності у позивача податкового боргу. Враховуючи те, що позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 26.12.2018 року під час розгляду даної справи, то строк на оскарження податкового повідомлення рішення не є пропущеним.
В судовому засіданні представниця позивача підтримала вказані заперечення та просила відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 005261405 від 04.10.2018 р. внаслідок пропуску строку, встановленого статею 122 КАС України, суд враховує наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України, якою передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. ( частина перша цієї статті).
Відтак, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 та згідно якої норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №005261405 про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 139 175,0 грн., яке прийнято на підставі акту фактичної перевірки об'єкта торгівлі КП Новокаховський міський ринок» № 0443/21/22/РРО/21309084 від 25.09.2018 року. ( а.с. 9).
26.10.2018 року позивачем до Державної фіскальної служби України було подано скаргу з проханням скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №0055261405. ( а.с. 14-18).
14.12.2018 р. позивач отримав рішення Державної фіскальної служби України від 21.11.2021 року за № 37831/6/9999-11050-251 про продовження строку розгляду скарги КП "Новокаховський міський ринок". ( а.с. 19).
26.12.2018 ДПС України рішенням № 41695/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 04.10.2018 року №005261405 залишено без змін, а скаргу без задоволення. ( а.с. 75).
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0405340699220 від 26.11.2018 року та копії конверту до відправлення № 0405340699220 зазначене рішення позивач не отримав, оскільки було повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання". ( а.с. 89-90).
Згідно скриншот екрана ДПС Україна АІС " Податковий блок" АІС " Скарга" рішення № 41695/6/99-99-11-06-01-25 від 26.11.2018 року про розгляд скарги по суті отримано платником КП "Новокаховський міський ринок" - 14 січня 2019 року. ( а.с. 84).
Тобто, позивач мав право на звернення до суду з позовом у строк до 14.02.2019, тоді як позовна заява подана до суду 11.06.2021 р., що підтверджується поштовим конвертом ( а.с. 40), тобто з пропущенням встановленого строку звернення до суду та більше, ніж через 2 роки.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому, приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
За позицією представниці позивача, строк звернення до суду з даними позовними вимогами є не пропущеними, оскільки остаточне рішення контролюючого органу, прийняте в порядку адміністративного оскарження, позивач не отримував та про його існування дізнався під час розгляду даної справи.
Надаючи правову оцінку вказаному доводу представниці позивача, суд вказує про таке.
Листування платників податків та контролюючих органів врегульовано статтею 42 ПК України, якою передбачено, зокрема,
- податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті. ( п. 42.1. ст. 42 ПК України)
- документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). ( п. 42.2. ст. 42 ПК України)
- у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. ( абз. 2 п. 42.5. ст. 42 ПК України).
З огляду на вищеописані норми ПК України платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Як вбачається з витягу ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходження Комунального підприємства "Новокаховський міський ринок" - 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вулиця Ентузіастів, буд 2-а. ( а.с. 123-124).
При цьому, поштове відправлення № 0405340699220 від 26.12.2018, яким було відправлено рішення ДФС про результати розгляду скарги позивача, містить аналогічну адресу Комунального підприємства "Новокаховський міський ринок".
Відтак, рішення ДФС від 26.12.2018 року № 41695/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги вважається врученим позивачу, чим спростовується вказана позиція представниці позивача.
Щодо доводу представниці позивача про відсутність інформації у електронному кабінеті платника податків про наявність податкового боргу, а тому позивач обґрунтовано вважав скаргу повністю задоволеною на свою користь, то в межах розгляду вказаних процесуальних питань, суд зазначає наступне.
Як зазначалось вище, 14.12.2018 р. позивач отримав від Державної фіскальної служби України рішення від 21.11.2021 року за № 37831/6/9999-11050-251 про продовження строку розгляду скарги КП "Новокаховський міський ринок", проте дане рішення не є результатом розгляду скарги платника податків по суті.
Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні данні щодо наявності обґрунтованих перешкод у зв'язку з якими позивач не міг звернутися до Державної фіскальної служби України протягом 2019-2020 років з метою отримання результатів розгляду Державною фіскальною службою України його скарги від 26.10.2018 р. про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2018 року № 0055261405 та відповідно звернутись до суду щодо визнання його протиправним в межах строку, встановленого КАС України.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд вважає, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів. В той же час, триваюча пасивна його поведінка не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України" нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди повинні перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду із врахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ, а також положень статті 122 КАС, суд зазначає, що вказаною статтею встановлено скорочені строки звернення до суду у справах щодо оскарження рішень податкового органу, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету якнайскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду. Крім цього, за наведеною практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із вказаними позовними вимогами, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про залишення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 005261405 від 04.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій на суму 139 175,00 гривень - без розгляду, а клопотання відповідача про залишення позову без розгляду таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122-123, 240, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Клопотання Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов Комунального підприємства "Новокаховський міський ринок" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 005261405 від 04.10.2018 р. про застосування штрафних санкцій на суму 139 175,00 гривень - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що постановлення ухвали про залишення позову в частині позовних вимог без розгляду не позбавляє його права звернутись до суду повторно в загальному порядку, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання. При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 23 листопада 2021 року.
Суддя В.А. Дубровна