10 листопада 2021 року
м.Суми
Справа №591/3948/20
Номер провадження 22-ц/816/1209/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Левченко Т. А.
з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони справи:
позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2021 року в складі судді Клименко А.Я., ухваленого в м. Суми,
У червні 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» (далі ОСББ) звернулося із уточненим позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи вимоги тим, що в лютому 2018 року в будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку « АДРЕСА_1 ». Відповідач є власником квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , а також нежитлових приміщень загальною площею 1125,5 м2. Протоколом загальних зборів ОСББ від 23.11.2018 року було прийнято рішення про перехід з 01.12.2018 року на самозабезпечення та про укладання договорів із співвласниками будинку про забезпечення житлово - комунальними послугами та надання послуг з утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території з фіксуванням тарифів: для житлових приміщень 1,60 грн. за м2, для нежитлових - 4 грн. за м2. Вказані тарифи внеску на утримання будинку та прибудинкової території визначено згідно кошторису, затвердженого даними зборами. Також, загальними зборами співвласників було затверджено тариф на опалення від дахової котельні в розмірі 1516,30 грн./ГКакл та тариф на підігрівання води в розмірі 88,49 грн./м3. Вказує, що відповідач всіляко ухиляється від укладання договорів, проте споживає комунальні послуги не оплачуючи їх вартість. Разом з тим, ОСББ, як колективний споживач уклало з виконавцями відповідних комунальних послуг договори в порядку, передбаченому Законом України «Про житлово - комунальні послуги». При цьому всі платежі за спожиті комунальні послуги здійснюються через ОСББ.
Вказує, що загальна заборгованість відповідача за спожиті комунальні послуги за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року становить 62188 грн. 50 коп. З урахуванням ст. 625 ЦК України та уточнених позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по платежам за спожиті житлово - комунальні послуги у період з жовтня 2019 року по липень 2020 року включно в сумі 69338 грн. 46 коп., і 3% річних в розмірі 728 грн. 51 коп., інфляційній збитки в розмірі 1043 грн. 46 коп. Вирішити питання розподілу судових витрат.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2021 року позов задоволено.
Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» заборгованість по сплаті внесків і платежів за період з жовтня 2019 року по липень 2020 року в сумі 69338 грн. 06 коп., в тому числі 3 % річних в розмірі 728 грн. 51 коп., інфляційних збитків в розмірі 1043 грн. 46 коп. та 2102 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем фактично споживалися надані комунальні послуги, однак оплата за їх надання останнім в повному обсязі не проводилася. Разом з тим, відсутність укладеного договору між ОСББ та ОСОБА_1 не звільняє останнього від обов'язку сплачувати за надані комунальні послуги. В зв'язку з не оплатою ОСОБА_1 вартості спожитих комунальних послуг та наявністю у нього заборгованості, підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості з урахуванням ст. 625 ЦК України, тобто 3 % річних та інфляційних збитків.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Стягнути на його користь понесені ним судові витрати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що належні йому квартири та нежитлове приміщення були відключені від дахової котельні до створення ОСББ. При цьому квартира АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 опалюються власною системою автономного опалення. Вказує, що будинок по АДРЕСА_1 ніколи не підключався і не був підключений до системи централізованого опалення, оскільки має автономне (дахове) опалення, а тому суд неправильно застосував нормативно - правові акти, які врегульовують відносини між суб'єктами в процесі використання системи централізованого опалення. Зазначає, що Закон України «Про житлово - комунальні послуги» не регулює відносини між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення, відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вказує, що нежитлове приміщення, починаючи з опалювального сезону 2016 року самостійно відключено ФОП ОСОБА_2 від системи опалювання дахової котельні в опалювальний період 2019-2020 роки не опалювалося, що підтверджується протоколом засідання правління ОСББ від 01.12.2018р. На момент придбання ним приміщень вони перебували в такому ж стані, тобто продовжували «пасивно» споживати тепло. Просив рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволені позову.
Від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з доводами, що викладені в апеляційній скарзі та зазначає, що самовільне відключення відповідача від систем опалення житлового будинку не звільняє його від оплати житлово - комунальних послуг. Вказує, що відповідачем не було отримано жодних дозволів на відключення від мереж теплопостачання. Вважає, що суд першої інстанції правильно послався на відсутність правового регулювання відключення окремих приміщень багатоквартирного будинку від автономної дахової котельні, застосувавши при цьому аналогію закону.
Відповідач та його представник в судовому засіданні свою апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Представник пояснив, що відповідач визнає частково свої боргові зобов'язання з приводу обслуговування будинку, оскільки за ці послуги сплачував за нежитлові приміщення у розмірі 1,60грн, бо звертався до суду і оспорював протокол ОСББ з приводу визначення встановленого за обслуговування нежитлових приміщень тарифу на рівні 4,0 грн. Проте, знаючи, що належне йому нежитлове приміщення відключено від теплопостачання дахової котельні ще попереднім власником, з моменту створення ОСББ, йому почали нараховувати оплату за опалення цього приміщення при фактичному не надання такої послуги. У ОСББ існує борг перед газопостачальником, який ОСББ перейшов за трьохсторонньою угодою. Вони стверджували в суді, що оплата за послуги відбувалась після отримання від голови правління рахунку, а визначена на ньому дата проведення оплати не вирішувалася на загальних зборах ОСББ. Факт своєчасного отримання щомісячних рахунків не визнавали, оплата, яку він здійснив підтверджена квитанціями. Стверджували, що теплопостачання з дахової котельні відбувається окремими контурами теплопостачання.
Голова правлення ОСББ ОСОБА_3 наполягала на обґрунтованості нарахувань зазначених у представлених апеляційному суду рахунках, бо проведена оплата відповідачем була врахована. Вона визнала, що відключення приміщень квартир та нежитлової частини, які належать відповідачу, були відключені за її згодою, як виконавця послуги автономного теплопостачання.
Представник ОСББ адвокат Кравченко П.А., який є одночасно членом його правління, пояснив, що членам ОСББ належать квартири, що знаходяться у будинку, а йому та відповідачу ще належать кожному в частці приміщення у нежитловій частині будинку. Вважає, що відповідач є споживачем теплопостачання, оскільки відключення радіаторів опалення відбулось без дотримання встановленого законодавством порядку відключення від центрального теплопостачання, а тому, не звільняє його від оплати і є законні підстави застосування до таких правовідносин аналогії закону. Він підтвердив, що оплата повинна бути проведена в кінці місяця в якому споживалися послуги, з цього приводу рішення загальними зборами не приймалося. Наполягав на тому, що той борг, який ОСББ взяло на себе перед газопостачальником за договором, є нараховані але несплачені суми боргу відповідачем. Крім того зазначив, що в матеріалах є рішення судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з відповідача заборгованості за інший період і це має преюдиційне значення для даної справи. Крім того, посилався на правові висновки спеціалістів з області права. Також зазначив, що за період існування ОСББ до відповідача вимоги про відновлення теплопостачання в приміщеннях квартир і нежитлової частини будинку не пред'являлися, які і сам відповідач не пред'явив до ОСББ претензії з приводу не неотримання послуги теплопостачання. Вважає, що незважаючи на продаж відповідачем у липні 2020 року квартири АДРЕСА_2 , він фактично продовжує нею користуватися і тому повинен сплачувати нараховану по цій квартирі заборгованість. Підтвердив, що він як співвласник квартири та частки нежитлової частини оплачує все разом. На даний час будинок не опалюється через борг за газопостачання. Самовільне відключення від внутрішньої системи опалення - дахової котельні, створює небезпеку для будинку, а тому наполягав на тому, що відключення від теплопостачання дахової котельні повинно відбутися тільки після узгодження з комісією міської ради, відповідно до діючого порядку, затвердженого законодавцем для будинків з централізованим теплопостачанням.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. передбачила право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 8 Конституції України передбачає, що в Україні визнається і дії принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується Верховенством права в силу ст. 129 Конституції України.
Як передбачено статтею 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд і повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріалами справи доведено і визнано сторонами наступні обставини справи.
Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» ( далі ОСББ) зареєстровано 27.04.2018 року, керівником якого обрано ОСОБА_3 , якає балансоутримувачем газової дахової котельні, розташованої в будинку, з якою забезпечується теплопостачання будинку та подача гарячої води у квартири. ФОП ОСОБА_3 , є співвласником будинку і членом ОСББ, здійснюючи підприємницьку діяльність виступає виконавцем послуги теплопостачання та гарячої води до приміщень будинку.
На загальних зборах ОСББ 23.11.2018р. вирішено з 01.12.2018 ОСББ перейти на самозабезпечення, і з цього часу договори укладені співвласниками з ФОП ОСОБА_3 про надання послуг з утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території вважати такими, що втрачають чинність. Доручено до 30.11.2018р. розробити і укласти з співвласниками будинку тимчасові договори про забезпечення житлово-комунальними послугами. Затверджені тарифи: на утримання та обслуговування будинку та прибудинкової території на рівні 1,60 грн для житлових приміщень; 4,0 грн для нежитлових офісних приміщень; на опалення від дахової котельні в розмірі 1516,30 грн/ГКал та на підогрів води в розмірі 88,49 грн/куб.м. Розрахунок загальної опалювальної площі від дахової котельні здійснювати у відповідності до рішення зборів співвласників будинку від 11.01.2017р.Також, було доручено правлінню моніторити тепловий режим в приміщеннях з вимкненими приладами опалення і на підставі складених актів обстеження температурного режиму визначити загальну опалювальну площу від дахової котельні. Власників приміщень з вимкненими приладами опалення зобов'язати діяти в законодавчому полі і підтримувати в приміщеннях санітарну норму щодо теплового режиму, а саме: не нижче 18С в усіх приміщеннях, а в кутових - не нижче 20С. Оплату за опалення холу порівну розділити між 18 самостійними об'єктами нерухомості будинку.
ОСОБА_3 , була присутні на цих загальних зборах.
Протокол загальних зборів ОСББ від 23.11.2018р. ОСОБА_1 оспорював в судовому порядку в частині встановлення тарифу на утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території. За результатами судового розгляду в позові було відмовлено, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 26.07.2021р., залишено без змін Сумський апеляційним судом 03.11.2021р., набрало законної сили.
Отже, загальними зборами ОСББ були затверджені тарифи на зазначені житлово-комунальні послуги, визначений порядок моніторингу теплового режиму в приміщеннях з вимкненими приладами опалення, який повинен бути підтверджений актами обстеження температурного режиму для визначення загальної опалювальної площі від дахової котельні, а також зобов'язано власників приміщень з вимкненими приладами опалення діяти в законодавчому полі, й підтримувати в приміщеннях санітарну норму щодо теплового режиму з вимкнутими приладами опалення.
Представлений проект договору про забезпечення житлово-комунальними послугами та надання послуг з утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території ( а.с.18 т.1) не доводить про укладення такого ОСББ з ОСОБА_1
29.10.2019 ОСББ уклало договір № 4268/1920-ТЕ з додатками із постачальником газу з АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтагаз України» із визначенням замовленого показника природного газу в період з жовтня 2019 по квітень 2020р. в кількості 18.0 тис.куб.м. із визначенням щомісячного показника споживання обсягу газу.
30.07.2019р. ОСББ було укладено з КП «Міськводоканал» Сумської міської ради договір №4392 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, із застосуванням будинкового приладу обліку води.
11.10.2019 ОСББ укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 1613575 щодо порядку та умови розподілу електричної енергії споживачу, як послуги оператора системи.
20.11.2019 ОСББ укладено з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» публічний договір приєднання про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Долучені до позову оборотні відомості заборгованості за період з 01.10.2019 по 30.04.2020 на квартири АДРЕСА_4 та нежитлове приміщення відображають нарахування тільки боргу на поточний місяць та розмір помісячного боргу без наведення сум фактичного платежу відповідачем (а.с.41-47 т.1). У зв'язку із збільшенням розміру позову в оборотній відомості за травень - липень 2020 року відображені суми сплачених відповідачем платежів в цей період.
Однак, відсутні дані щодо обліку споживання житлово-комунальної послуги, але як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді відповідач вимоги щодо стягнення боргу за опалення не визнавав, заперечив проти нарахованих сум боргу за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, вартості споживчої електроенергії, послуги з обслуговування та утримання будинку і прибудинкової території, оскільки оскарженим рішенням з нього стягнуто повністю заявлену суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України без врахування наданих до суду першої інстанції проведених ним платежів в цей період.
Розрахунок пред'явлених до стягнення сум інфляційних збитків та 3% річних не враховує часу проведених відповідачем оплати.
На вимогу апеляційного суду, позивачем були представлені детальніші розрахунки вартості житлово-комунальних послуг у заявлених період в межах позову, оскільки, як пояснювала ОСОБА_3 в апеляційному суді, вартість послуги з утримання будинку та прибудинкової території по нежитловому приміщенню нараховувалася із площі тільки 392,4 кв.м. з урахуванням показників обліку спожитої послуги централізованого водопостачання і водовідведення, електроенергії та проведених відповідачем платежів в рахунок оплати.
Згідно наданих апеляційному суду розрахунків за період з жовтня 2019 по липень 2020 року відповідачу нарахована заборгованість по квартирі АДРЕСА_2 загальною площею 133,9 кв.м.: - за послуги по опаленню: 2019 рік у жовтні - 636,85грн за тарифом - 4,76 грн./м2; у листопаді - 2432,96грн. за тарифом -18,17грн/м2; в грудні - 3008,73 грн за тарифом - 22,47 грн/м2; 2020 рік в січні - 3160,0 грн за тарифом - 23,6 грн/м2; у лютому -2382,1 кв.м. за тарифом - 17,79 грн/м2; в березні - 2384,76 грн за тарифом - 17,81 грн/м2; в квітні - 1553,24 грн за тарифом- 11,60 грн/м2; травень - липень за опалення та за гаряче водопостачання у період з жовтня 2019р. по червень 2020р. нарахування не відбувалися, сума до сплати - 15558,64грн.
За послуги централізованого холодного водопостачання і водовідведення: 2019 рік у жовтні - 198,48 грн; у листопаді - відсутні; в грудні - 97,1 грн; 2020 рік у січні - березні - відсутні; у квітні - 169,68 грн; травень- липень - відсутні; сума до сплати - 465,26грн.
За спожиту електроенергію : 2019 рік жовтень - 551,04 грн; листопад - 551,04 грн; грудень - 517,44грн.; 2020 рік січень - 470,4 грн; лютий- 505,68 грн; березень - 591,36грн; квітень - 487,2 грн; травень - 520,8 грн; червень - 520,80грн; сума до сплати - 4715,36грн.
За послуги обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території, які доповнені витратами на обслуговування комунікацій, конструкторській будинку, прибирання місць загального користування, виробничі витрати, ком. електроенергія, опалення : 2019 рік жовтень - 232,24 грн.; листопад - 294,24грн; грудень - 301,24 грн; 2020 рік січень - 306,24грн;лютий- 292,24грн; березень - 287,24грн; квітень - 259,24грн; травень - 214,24грн; червень - 214,24грн; сума до сплати - 2401,16грн.
По квартирі АДРЕСА_3 загальною площею 164,5 кв.м: .- за послуги по опаленню: 2019 рік жовтень - 782,38грн за тарифом - 4,76 грн./м2; листопад - - 2988,97грн за тарифом -18,17грн/м2; грудень -3696,32 грн за тарифом - 22,47 грн/м2; 2020 рік січень - 3882,2 грн за тарифом - 23,6 грн/м2; лютий -2926,46 грн за тарифом - 17,79 грн/м2; березень - 2929,75 грн за тарифом - 17,81 грн/м2; квітень - 1908,2 грн за тарифом- 11,60 грн/м2; травень, червень - відсутні; липень - 577,4 грн за тарифом 3,51грн; за гаряче водопостачання у період з жовтня 2019р. по червень 2020р. нарахування не відбувалися; сума до сплати - 19691,68грн.
За послуги обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території, яка складається з обслуговування комунікацій, конструкторській будинку, прибирання місць загального користування, виробничі витрати, ком. електроенергія, опалення : 2019 рік жовтень - 281,2 грн.; листопад - 343,2 грн; грудень - 350,2 грн; 2020 рік січень - 355,2грн;лютий- 341,2грн; березень - 336,2грн; квітень - 308,2грн; травень - 263,2 грн; червень - 263,2 грн; липень - 263,2грн; сума до сплати - 3118,65грн.
За послуги централізованого холодного водопостачання і водовідведення й спожиту електроенергію нарахування не провадилося.
Нежитлове приміщення із загальної площі 392,4 (повна загальна площа складає 1125 кв.м.) - за послуги по опаленню до оплати бралось тільки 30% від нарахованої суми: 2019 рік жовтень - 560,35грн за тарифом - 4,76 грн./м2; листопад - -2138,97грн за тарифом -18,17грн/м2; грудень -4236,94 грн за тарифом - 22,47 грн/м2; 2020 рік січень - 4450,0 грн за тарифом - 23,6 грн/м2; лютий -3354,48 грн за тарифом - 17,79 грн/м2; березень - 2096,59 грн за тарифом - 17,81 грн/м2; квітень - 1365,55 грн за тарифом- 11,60 грн/м2; травень, червень - відсутні; липень - 1377,32 грн за тарифом 3,51грн; за гаряче водопостачання у період з жовтня 2019р. по червень 2020р. нарахування не відбувалися; сума до сплати - 22279,52 грн.
За послуги обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території, яка складається з обслуговування комунікацій, конструкторській будинку, прибирання місць загального користування, виробничі витрати, ком. електроенергія, опалення : 2019 рік жовтень -1587,6 грн.; листопад - 1649,6 грн; грудень - 1656,6 грн; 2020 рік січень - 1661,6 грн; лютий- 1647,6грн; березень - 1642,6 грн; квітень - 1614,6 грн; травень - 1569,6 грн; червень - 1569,6 грн; липень - 1583,25 грн; сума до сплати - 16182,65грн.
За послуги централізованого холодного водопостачання і водовідведення й спожиту електроенергію нарахування не провадилося.
На розрахунках проставлена відмітка «сплатити до 10 числа наступного місяця».
В судовому засіданні представники ОСББ підтвердили, що тариф послуги обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території затверджений на загальних зборах, з приміщення квартири встановлено на рівні 1,6 грн/км2, з нежитлових приміщень - 4 грн/м2. З приводу визначення порядку внесення платежів членами ОСББ за надані послуги рішення на загальних зборів не приймалось.
Доповнення послуги обслуговування та утримання будинку і прибудинкової території витратами на обслуговування комунікацій, конструкторській будинку, прибирання місць загального користування, виробничі витрати, ком. електроенергія, опалення, які включені до представлених апеляційному суду розрахунках не відповідає рішенню, прийнятому на загальних зборах ОСББ 23.11.2018, на якому було затверджено тариф обрахування такої послуги на рівні 1,6 грн/м2 для житлових і 4,0 грн/м2 для нежитлових приміщень.
Отже представлені суду розрахунки по нарахованих сумах до оплати за послугу обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території, є завищеними.
Так, при загальній площі квартири АДРЕСА_2 - 133,9 кв.м. і тарифі 1,6 грн/м2 платіж в місяць становить 214,24грн., а за 9 місяців (без липня 2020р.) до оплати підлягає -1928,16грн., фактично нараховано- 2401,16грн; при загальній площі квартири АДРЕСА_3 - 164,5 кв.м. і тарифі 1,6 грн/м2 платіж в місяць становить 263,2 грн, а за 10 місяців до оплати підлягає нарахуванню 2632 грн., фактично нараховано 3118,65грн; при загальній площі нежитлових приміщень взятих до обрахунку відповідно до вимог позову 392,4 кв.м. і тарифі 4грн/м2 платіж в місяць становить 1569,6 грн., за 10 місяців підлягає к оплаті 15696грн, фактично нараховано - 16182,65грн.
На підставі викладеного апеляційний суд визнає, що в заявленому періоді відповідачу підлягає нарахування за послугу обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території по квартирах АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та нежитлових приміщень (суд виходить із розміру площі прийнятої ОСББ до обрахунку 392,4 кв.м.) на загальну суму 20256,16грн.
Нараховані суми заборгованості по квартирі АДРЕСА_2 за послуги централізованого холодного водопостачання та водовідведення в сумі 465,26 грн і спожиту електроенергію в сумі 5236,56 грн відповідач в суді визнав частково з урахуванням проведених ним платежів у період з грудня 2019 по серпень 2020 року.
Під час розгляду 26.12.2017р. справи №591/4914/16-ц апеляційним судом встановлено, що ПП «Інтерком», є власником будинку АДРЕСА_1 і відповідно до п.1.1. договору №14/01-09-02 від 01.09.2002р.укладеного ним з ФОП ОСОБА_2 , передав їй будинок, а ФЛП ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання по управлінню, утриманню, і використанню житлового комплексу з вбудованим офісом. Пунктом 2 цього договору передбачено, що метою діяльності виконавця є: забезпечення мешканців комплексу комунальними та іншими послугами; забезпечення належного утримання комплексу за рахунок господарської діяльності на об'єктах комплексу (здача в оренду нежитлових приміщень, надання послуг з теплопостачання та водовідведення, обслуговування жильців будинку та ін.). Додатковою угодою до вказаного договору від 01 вересня 2008 року, зокрема, п. 1.1 викладено у новій редакцій: «За цим договором виконавець бере на себе зобов'язання по управлінню і утриманню комунікаційних мереж власника, які обслуговують житловий комплекс з вбудованим офісом по АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на чотири об'єкта нерухомого майна, розміщені в будинку АДРЕСА_1 , а саме: квартира АДРЕСА_3 , загальною площею 164,3 кв.м. на підставі свідоцтва за № 3635 від 20.11.2015р.; квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 133,9 кв.м.(житлова 75,8 кв.м.) на підставі договору купівлі-продажу від 03.10.2006р.; нежитлове приміщення 29/1000 частин нежитлового приміщення площею 39,0 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу від 12.09.2008; і 863/100 частин нежитлового приміщення площею 1125,5 кв.м., які до цього належали ПП «Інтерком» і були виділені в натурі ( а.с.8-9т.1,а.с.54-57 т.2 ).
За інформаційною довідкою станом на 27.08.2021 загальна і житлова площі квартири №1-128,5 кв.м. і 57,5 кв.м. ( а.с. 54-57 т.2).
Згідно представленої копії договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 02.07.2020р. ОСОБА_1 продав 30-ти юридичним особам у приватну спільну часткову власність в рівних частках квартиру 1 загальною площею 133,9 кв.м. в буд. АДРЕСА_1 , що належала йому на підстав договору купівлі-продажу від 03.10.2006р., посвідченого нотаріусом, і право його власності на цей об'єкт нерухомості на підставі цього договору пройшло державну реєстрацію.
В суді доведено, що відповідач був власником квартири АДРЕСА_2 у період з 01.10.2019 по 01.07.2020р. і ці обставини спростовують твердження представника позивача, що саме ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі щодо вимог про стягнення заборгованості з житлово-комунальних послуг наданих у липні 2020 року.
Заперечуючи проти позову відповідач надав до суду першої інстанції відзив в якому зазначив, що він є самостійним споживачем газу, оскільки квартири АДРЕСА_4 облаштовані власною системою індивідуального газового опалення, яка і забезпечує опалення приміщення квартир. Його нежитлове приміщення, що він купив, з демонтованими радіаторами ФОП ОСОБА_2 , ще до створення ОСББ і до цього часу не опалюється. Ці обставини відомі і ОСББ і ОСОБА_3 . Тому вважає нарахування вартості послуги опалення, яку він фактично не споживає не гуртуються на законі.
В підтвердження надав дозволи від 29.01.2018р. про відключення і згоду на переобладнання системи опалення у квартирах АДРЕСА_5 наданих ПП «Інтерком» яким здійснювалося будівництво будинку та ФОП ОСОБА_2 , в управління якої перебуває газова дахова котельна, і саме якою здійснюється надання послуги автономного теплопостачання будинку.
Також ним представлені копії договорів на виконання проектних робіт від 26.10.2018 і договору підряду № 10-18 від 10.09.2018р. щодо виготовлення проектної документації на будівництво зовнішніх та внутрішніх газових мереж, демонтаж і встановлення додаткових газоспоживаючих приладів, виконання робіт по відключенню приборів опалення та транзиту стояків від локальної котельні, акти виконаних робіт.
Крім того, представлені абонентні книжки споживача газу видні ПАТ «Сумигаз», де відображено про прийняття до експлуатації газових лічильників і приладів опалення у квартирах АДРЕСА_4 . Його вимога від 13.04.2018 р. до ФОП ОСОБА_2 про закінчення опалювального сезону восени 2017р. - весни 2018 р. щодо зливу води з системи та перекриття кранів і їх опломбування та повідомляє, що не потребує в споживанні теплової енергії.
Договір про забезпечення житлово-комунальними послугами та надання послуг з утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території сторонами не підписано.
Голова ОСОБА_3 в судовому засіданні не спростувала вказаних доказів з приводу того, що вона, як балансоутримувач дахової котельні, та ПП «Інтерком», як власник житлового будинку АДРЕСА_1 , надали ОСОБА_1 згоду на реконструкцію системи газозабезпечення приміщень квартир АДРЕСА_4 та нежитлових приміщень, розташованих на першому поверсі будинку і відключення системи опалення від внутрішньо будинкової системи опалення дахової котельні з улаштуванням індивідуального опалення.
Відповідачем також були представлені суду копії квитанції з приводу оплати послуги з обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території, холодного водопостачання і водовідведення та за спожиту електроенергію, а також розрахунок сум відповідно до ст. 625 ЦК України.
Представленими копіями квитанції відповідач підтвердив в суді, що на час ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення, ним за спожиті житлово-комунальні послуги у період з жовтня 2019 року було сплачено. З грудня 2019 року по серпень 2020 року за три об'єкта нерухомого майна - за послуги обслуговування і утримання будинку та прибудинкової території на суму 6278,4 грн.; за спожиту електроенергію - 4637,52 грн.; холодне водопостачання та водовідведення - 611,18 грн.
З урахуванням сплачених відповідачем сум і розміру заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 підлягає стягненню: за спожиту електроенергію - 77,84грн; (4715,36грн - 4637,52грн); за послуги обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території - 9417,6грн (15696грн - 6278,4грн). Послуги централізованого холодного водопостачання і водовідведення на час ухвалення судом першої інстанції рішення відповідачем вже були сплачені (при нарахованій сумі 465,26 грн, сплачено 611,18грн).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р., який набрав чинності 10.12.2017, а введений в дію 01.05.2019р., споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Частинами 3,4 ст.7 цього Закону викладені права колективного споживача серед яких: укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об'єднаних таким колективним споживачем та розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів. До зобов'язань колективного споживача належать: 1) допускати до об'єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки; 2) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об'єднує такий колективний споживач; 3) забезпечувати розподіл між споживачами, об'єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства; 4) у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг та надавати показання приладів обліку комунальних послуг.
У зв'язку з тим, що з питань встановлення порядку проведення платежів за житлово-комунальні послуги в ОСББ рішення не приймалось, колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції про не проведення відповідачем повної оплати за послуги з електропостачання та обслуговування та утримання будинку і прибудинкової території, і тому ОСББ, як колективний споживач, має право стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги із споживання електроенергії в сумі 77,84грн; і за послуги обслуговування і утримання будинку і прибудинкової території - 9417,6грн.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки представлений позивачем розрахунок по ст. 625 ЦК України не відображає суми та часу надходження фактичних платежів у заявлений період, проведених відповідачем, колегія суддів приймає представлений відповідачем розрахунок і стягує на користь позивача 961,18 грн в рахунок три процента річних від простроченої суми та 201,12грн. інфляційних витрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Щодо стягнення на користь ОСББ нарахованої суми боргу за опалення, колегія суддів виходить з наступного.
За рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.11.2016р. №639 встановлено тариф на теплову енергію, що виробляється, транспортується та постачається ФОП ОСОБА_3 для населення, мешканцям будинку АДРЕСА_1 в розмірі 1131,88 за 1Гкал. теплової енергії. У відповіді Департаменту інфраструктури міста Суми повідомляється, що за період з 18.03.2016 по теперішній час виконавчим комітетом Сумської міської ради було прийнято лише одне рішення про встановлення тарифів на теплову енергію ФОП ОСОБА_2 , а саме 15.11.2016 №639.
Але у представлених розрахунках до сплати за послугу теплопостачання на квартири АДРЕСА_4 та нежитлового приміщення площею 392,4 кв.м. тариф зазначено у еквіваленті грн./м2, притому, що будинок обладнаний приладами обліку теплової енергії.
Такий розрахунок тарифу для споживача суперечить частин 1,5 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
З 03.12.2020 року ст.21 цього Закону доповнено частиною 6, яка визначила, що тарифи на комунальну послугу з постачання теплової енергії, що виробляється суб'єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб'єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку, обладнаного такою системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
ФОП ОСОБА_3 , яка виступає балансоутримувачем і виконавцем послуги автономного опалення будинку АДРЕСА_1 , ще до створення ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» надана згоду на припинення теплопостачання до приміщень квартир АДРЕСА_4 та нежитлових приміщень на першому поверсі, що належать ОСОБА_1 .
Згода на відключення від внутрішньо будинкової системи теплопостачання з дахової котельні та переобладнання системи опалення у належних відповідачу приміщеннях відбулось і за згодою власника будинку ПП «Інтерком».
13.04.2018 року ОСОБА_1 направив на адресу ФОП ОСОБА_3 , яка є балансоутримувачем будинку і виконавцем послуги автономного опалення будинку, вимогу про відключення системи опалення офісних приміщень 1-го поверху за адресою: АДРЕСА_1 ; сливу води із системи та перекриття кранів та опломбування (а.с.140).
10.09.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будсервіс - 11» укладено договір підряду № 10-18 по відключенню приборів опалення та транзиту стояків від локальної котельні квартири АДРЕСА_6 (а.с.141-142).
Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року було відключено прибори опалення та транзиту стояків від локальної котельні квартири АДРЕСА_7 (а.с.143т.1).
Відповідно до акту від'єднання квартири АДРЕСА_3 від 03.10.2018 року в будинку АДРЕСА_1 від мережі постачання теплоносія дахової котельні цього будинку від 03.10.2018 року, опалювальні прилади, трубопроводи, інші складові, які разом утворюють внутрішню систему опалення квартири АДРЕСА_6 повністю механічно від'єднанні від мережі теплопостачання дахової котельні, яка знаходиться на мансардному поверсі будинка АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_3 . Трубопровід, що транспортує теплоносій від дахової котельні до інших квартир, який проходить транзитом через квартиру АДРЕСА_3 , має шар теплоізоляції і вмурований в стіни. (а.с. 224т.1)
Відповідно до акту від'єднання квартири АДРЕСА_2 від 30.09.2018 року в будинку АДРЕСА_1 від мережі постачання теплоносія дахової котельні цього будинку від 03.10.2018 року, опалювальні прилади, трубопроводи, інші складові, які разом утворюють внутрішню систему опалення квартири АДРЕСА_6 повністю механічно від'єднанні від мережі теплопостачання дахової котельні, яка знаходиться на мансардному поверсі будинка АДРЕСА_1 та перебуває у користуванні ФОП ОСОБА_3 . Трубопровід, що транспортує теплоносій від дахової котельні до інших квартир, який проходить транзитом через квартиру АДРЕСА_2 , має шар теплоізоляції і вмурований в стіни. (а.с.226).
03.10.2018 року ОСОБА_1 разом із двома іншими особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 складені акти від'єднання квартир АДРЕСА_4 від мережі постачання теплоносія дахової котельні будинку АДРЕСА_1 , які ОСОБА_3 , як представник ПП «Інтерком» і виконавець послуги автономного теплопостачання, відмовилася підписати, проте заперечень з приводу відмови від підписання такого акту не навела, про що було складено акти.
Отже, в суді представники ОСББ не спростували належними доказами підтвердженого факту, що фактичне технічне відключення житлових та нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_1 , було проведено при документальному підтвердженні надання згоди і власником будинку, і виконавцем послуги теплопостачання, і відбулось 03.10.2018р, внаслідок чого, відповідач перестав бути споживачем послуги теплопостачання дахової котельні.
З переобладнанням у приміщеннях квартир індивідуального опалення, відповідач як самостійний споживач уклав договір на постачання газу з ПАТ «Сумигаз».
Той факт, що до нежитлових приміщень площею 1125,5 кв.м. припинено теплопостачання ще до переходу їх у власність ОСОБА_1 , який потім документально отримав у січні 2018 року від ПП «Інтерком» та виконавця ФОП ОСОБА_3 згоду на відключення і переобладнання системи опалення цих приміщень, в суді знайшов підтвердження.
Колегія суддів звертає увагу на недобросовісну поведінку ОСОБА_3 , яка попередньо надав згоду на відключення від системи опалення будинку і на припинення відповідачем споживання теплової енергії дахової котельні, при відсутності у неї зауважень з приводу недотримання будівельно-технічних умов при проведенні ремонтних робіт по відключенню від внутрішньо будинкової мережі системи опалення та переобладнання системи опалення в приміщеннях квартир, що належать ОСОБА_1 , ухилилася від підписання актів від 03.10.2018 року перед початком нового опалювального періоду з жовтня 2018 року.
Як підтвердив в суді представник ОСББ з моменту створення ОСББ і до цього часу вимог до ОСОБА_1 по відновленню стану системи теплопостачання дахової котельні не пред'являли, докази щодо небезпечного використання ОСОБА_1 індивідуального теплопостачання в приміщеннях квартир та негативних наслідків руйнування будинку через відсутність теплопостачання до належних йому приміщень нежитлової частини будинку відсутні.
Колегія суддів звертає увагу на той факт, що ОСББ при вирішенні питання переходу на самозабезпечення з 01.12.2018 на загальних зборах ОСББ, які відбулись 23.11.2018р., за участю ФОП ОСОБА_3 , прийняло рішення, яким було доручено правлінню проводити моніторг тепловий режим в приміщеннях з вимкненими приладами опалення і на підставі складених актів обстеження температурного режиму визначити загальну опалювальну площу від дахової котельні, а власникам приміщень з вимкненими приладами опалення зобов'язати діяти в законодавчому полі і підтримувати в приміщеннях санітарну норму щодо теплового режиму.
Представник ОСББ ОСОБА_6 , який також є членом правління, не спростував того, що станом на листопад 2018 року ОСББ було достовірно відомо про існування приміщень з вимкненими приладами опалення, проте акти щодо проведення правлінням ОСББ моніторингу теплового режиму, якими було підтвердження споживання відповідачем послуги теплопостачання через існування у приміщеннях квартир та у нежитлових приміщеннях ОСОБА_1 мережі системи автономного опалення будинку з дахової котельні, і доводило їх ствердження, що Шкурат споживає дану послугу, суду надано не було, а тому визнає вимоги ОСББ щодо відшкодовування її вартості шляхом стягнення грошової суми, як заборгованості, необґрунтованими.
Колегія зауважує, що незважаючи на прийняті загальними зборами умови самозабезпечення будинку теплопостачанням з дахової котельні від виробника ФОП ОСОБА_3 , ОСББ продовжило нараховувати ОСОБА_1 оплату за теплопостачання у період з жовтня 2019р по квітень та за липень 2020 року (при закінченні опалювального періоду 15 квітня) виходячи з вартості 1516,30 грн за 1ГКал, при затвердженому виконкомом міської ради ФОП ОСОБА_3 тарифу на рівні 1131,88 грн. за 1ГКал.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03.12.2020 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 18.03.2021р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ заборгованість по сплаті внесків і платежів за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року в сумі 71270грн та 3467,79грн в рахунок сум відповідно до ст.625 ЦК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи не є обов'язковою для суду, а тому перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанцій у даній справі апеляційний суд дотримуючись принципів Верховенство права, пропорційності, змагальності та диспозитивності, у цивільному судочинстві, надає правову оцінку встановленим обставинам на підставі представлених доказів.
Колегія суддів відхиляє твердження представника ОСОБА_6 , що існуючий у ОСББ борг перед постачальником газу, виник внаслідок ухилення ОСОБА_1 від оплати послуги теплопостачання, оскільки внаслідок укладеного 29.10.2019р. трьохстороннього договору № 1718/4266/19 між НАК «Нафтагаз України», ПП «Інтерком» та ОСББ «Герасима Кондратьєва 127/2» за умовами якого ОСББ прийняло на себе борг ПП «Інтерком» перед НАК «Нафтагаз України в сумі 28148,80грн., а також штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісного боржника ПП «Інтерком» своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 09.10.2017р.
На даний час згідно листа НАК «Нафта газ України» у ОСББ перед компанією існує борг станом на травень 2021р. в розмірі 88743,47грн..
Згідно відповіді Сумської обласної державної адміністрації від 18.05.2021р. на звернення ОСББ, останнього повідомлено, що підставою припинення (обмеження) газопостачання на об'єкт споживання (у тому числі побутового споживача) є відсутність споживача у реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді. Згідно інформації АТ «Сумигаз» ОСББ не включене до Реєстру споживачів жодного природного газу з 20.05.2021. У разі не вирішення питання щодо включення ОСББ до Реєстру споживачів, АТ «Сумигаз» буде вимушено розпочату роботу по припиненню газопостачання з 20.05.2021р.
Колегія суддів, керуючись ч.7 ст.81ЦПК України враховуючи, що вже вдруге ОСББ звернулося до суду для вирішення питання стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання, оскільки, як стверджував представник позивача на даний час будинок не опалюється через борги ОСОБА_1 , з метою усунення сумнівів у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав, зазначені обставини досліджувалися апеляційним судом.
За нормами статей 11-14 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:договори та інші правочини; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Загальні норми договору про надання послуг відповідно до статей 901-903 ЦК України зобов'язують виконавця надати послугу яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовані спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги», діючого в редакції від 24.06.2004р.№ 1875, який набрав чинності з 30.07.2004р., та в редакції від 09.11.2017р.№ 2189, який введено в дію 01.05.2019р.
Редакція цього Закону 2004 року передбачала поняття виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги та виконавець, житлово-комунальних послуг, суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, фізичній чи юридичній особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу, відповідно до умов договору. Виробником та виконавцем житлово-комунальних послуг міг виступати один суб'єкт господарювання,
Поняття колективного споживача даний закон не передбачав.
Цим законом визначено, що внутрішньо будинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.
До повноважень органів місцевого самоврядування було віднесено вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
Стаття 20 цього Закону передбачала право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005р.№4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758, були врегульовані питання розгляду та прийняття рішення про відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення.
Перша редакція п.2.1 передбачала право для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власника,
наймача (орендар) приміщення з обов'язковим зверненням до комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, зазначив у заяві причини відключення. Комісія після вивчення конкретних умов у місячний термін
приймає рішення, а по закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Даним положенням надано поняття системи автономного теплопостачання будинку або його частини (секції, під'їзду) - сукупність джерела теплової енергії потужністю до 1 Гкал/год; розміщується в межах цього будинку (частині будинку, надбудові чи прибудові до цього будинку), внутрішньо будинкових мереж і систем теплопостачання окремих приміщень, а також системи індивідуального (поквартирного) теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) - система, яка розташована в окремому приміщенні в межах даної квартири та призначена для обслуговування цієї квартири.
Отже, Порядком визначалася процедура вирішення питання відключення побутових споживачів від системи централізованого теплопостачання у зв'язку із переходом на системи автономного або індивідуального теплопостачання.
Дія цього Порядку не поширюється на власників, наймачів (орендарів) окремих приміщень, які були відокремлені від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та користуються автономним теплопостачанням до набрання чинності цим Порядком. Забудовник ПП «Інтерком» набув право власності на будинок у 2002 році.
Після внесення змін до наказу від 09.12.2007р. це положення вже передбачало право на таке відключення тільки власнику або власникам будинку.
У зв'язку із затвердженням 26.07.2019р. наказом №169 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, попереднє положення втратило чинність.
Житловий будинок АДРЕСА_1 облаштований системою автономного теплопостачання будинку, а саме даховою котельною. Виробником та виконавцем послуги теплопостачання була ФОП ОСОБА_2 , як самостійний суб'єкт господарювання.
Представляючи інтереси ОСББ ОСОБА_3 не спростувала твердження ОСОБА_1 , що на час створення ОСББ та переходу на самозабезпечення нежитлові приміщення вже були відключені від системи автономного теплопостачання будинку, а факт наявності власників приміщень з відключеними приладами опалення підтверджується і протоколом загальних зборів ОСББ від 23.11.2018р.
Департамент інфраструктури міста Суми від 07.09.2021р. повідомив, що житловий будинок АДРЕСА_1 забезпечений даховою котельної, централізоване опалення відсутнє, а тому на звернення власників квартир будинків, в яких існує дахові котельні, діюча міжвідомча комісія лише надає роз'яснення та рекомендації щодо подальших дій власників житлових та нежитлових приміщень в будинку, а саме отримання згоди власників/балансоутримувачів дахової котельні, голови ОСББ, отримання технічних умов та розроблення проектної документації для реконструкції системи опалення з урахуванням вимог державних будівельних норм та правил від АТ «Сумагаз» або ТОВ «Сумиобленерго» в залежності від обраної системи індивідуального опалення),тощо.
З 01.05.2019 почав діяти Закон України «Житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189, який передбачив у ч.2 ст.4 цього Закону, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства належать: встановлення порядку обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води; встановлення порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води. В подальшому пункт 6 ч.2 ст.4 цього Закону було доповнено і його редакція передбачала « встановлення порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020.
Проте цим Законом наведений перелік питань до повноважень органу місцевого самоврядування не віднесено.
Отже, до грудня 2020 року наведені норм матеріального права передбачали для власників квартир, а потім тільки будинку, порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, із обов'язковим зверненням власників до постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування або місцевої виконавчої влади з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж ЦО і ГВП, якою приймалося рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання, щодо технічних умов для виготовлення проектної документації, а після виконання робіт, відключення будинку від мереж ЦО і ГВП шляхом затвердження акту про відключення, після чого сторони переглядали умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
З урахуванням викладеного колегій суддів відхиляє доводи представника ОСОБА_6 , що відключення житлових та нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_1 , від внутрішньо будинкової системи автономного опалення будинку повинно відбуватися з дотриманням встановленого законодавцем порядку, встановленого до централізованого теплопостачання і обов'язковим вирішенням цього питання в постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування або місцевої виконавчої влади з розгляду питань, пов'язаних з відключенням споживачів від мереж ЦО і ГВП.
Представлені ним документи свідчать, що ОСОБА_1 , як власник жилих і нежитлових приміщень, отримав дозвіл від власника будинку та виконавця (виробника)послуги теплопостачання на відключення від внутрішньо будинкової системи автономного опалення будинку, здійснив проектування індивідуального опалення, виконав роботи по від'єднанню від мережі системи автономного опалення будинку, встановив індивідуальне газове обладнання опалення у квартирах, яке прийнято до експлуатації ПАТ «Сумигаз», абонентом якого він є, як споживач природного газу на підставі договору.
Встановлені обставини відключення ОСОБА_1 , належних йому на праві власності житлових і нежитлових приміщень, від мережі системи автономного опалення дахової котельні не дають підстав для визнання колегією суддів, що останній діяв самоуправно, а фактично припинення теплопостачання до належних йому приміщень відбулось самовільно, т.т. з його вини.
Стосовно роз'яснень наданих ОСББ Міністерством розвитку громад та територій міста на звернення ОСББ, то колегія суддів розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, позбавлена можливості надати правову оцінку відповідності будівельних нормам робіт по улаштуванню в квартирах відповідача індивідуального опалення, яке було прийнято до експлуатації ПАТ «Сумигаз», відсутні дані про притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Колегія вважає, що голова ОСББ, як представник колективного споживача, обізнана про припинення теплопостачання до вказаних житлових і нежитлових приміщень, діяла недобросовісно при нарахуванні відповідачу оплати за послуги автономного опалення в період з жовтня 2019 по липень 2020 року при фактичному ненаданні виконавцем ФОП ОСОБА_2 такої послуги, у зв'язку чим не мала вимагати оплати за фактично не надані послуги.
Частина 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2017 року передбачила відповідальність виконавця комунальної послуги, який зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості. Виконавець комунальної послуги або управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний самостійно здійснити перерахунок вартості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком за весь період їх ненадання, надання не в повному обсязі або невідповідної якості, а також сплатити споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законодавством або договором.
У статті 28 цього Закону визначений порядок складання актів-претензії між виконавцем комунальної послуги та колективним споживачем у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, які надаються у багатоквартирному будинку на підставі договору, укладеного між виконавцем таких послуг та колективним споживачем.
Проте, за заявлений ОСББ період стягнення заборгованості такі акти-претензії не складалися, бо як встановлено в суді і виконавцем послуги, і головою ОСББ - колективного споживача, виступає одна фізична особа - ОСОБА_3 .
Оскільки вимога про стягнення з відповідача оплати за автономне теплопостачання стосується періоду з жовтня 2019 року, а з 01.05.2019 року введено в дію нова редакція Закон України «Про житлово-комунальні послуги», з метою справедливого вирішення спору, колегія суддів застосовує ці норми закону для правової оцінки діяльності виконавця послуги автономного теплопостачання, як самостійного суб'єкта господарювання.
Щодо заперечень представника ОСББ ОСОБА_6 про відключення ОСОБА_1 від внутрішньобудинкової системи автономної опалення без згоди інших співвласників, колегія суддів виходить з наступного.
14.05.2015р. було прийнято Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», набрав чинності з 01.07.2015р, яким визначено особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, врегульовані правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Таким чином, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до термінів наведених у ст.1 цього Закону співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;
Статями 4-6 цього Закону визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, яке знаходиться у спільній сумісній власності співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. Закон передбачає право співвласників вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх прав попереднього власника як співвласника.
Обов'язки співвласників багатоквартирного будинку та їх відповідальність викладені у статті 7,8 цього закону, серед яких забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням; виконувати рішення зборів співвласників; забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; відшкодовувати збитки, завдані майну інших співвласників та спільному майну багатоквартирного будинку. Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Співвласники несуть відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам у результаті невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків як співвласників. Відповідальність кожного співвласника визначається пропорційно до його частки співвласника. Співвласник звільняється від відповідальності за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, якщо доведе, що належним чином виконав відповідні обов'язки співвласника. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. Розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним належить до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, в т.ч. відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За змістом ст.11 цього Закону рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Наведені норми Закону вказують, що рішенням співвласників підлягає вирішенню питання відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом.
Щодо використання спільного майна багатоквартирного будинку за призначенням, то колегія суддів зауважує, що предметом спору даної справи є майнові вимоги до одного із співвласників багатоквартирного будинку, який відмовляється у добровільному порядку здійснювати таку оплату, оскільки заперечує правомірність нарахування оплати за послугу теплопостачання через фактичне не отримання такої послуги внаслідок відключення від внутрішньої мережі теплопостачання.
В суді встановлено, що відповідач здійснив відключення від мережі системи автономного опалення тільки в межах належних йому житлових і нежитлових приміщень, доказів того, що ним, як індивідуальним споживачем, не було дотримано вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції у належних йому приміщеннях або порушення законних прав та інтересів інших співвласників, як учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг чи завдано шкоди частині мережі внутрішньо будинкової системи опалення, що забезпечує роботу системи опалення будинку і є складовою спільного майна співвласників суду надано не було.
Саме про такий порядок відносин між співвласниками об'єднання, йде мова у відповіді НКРЕКП на звернення ОСББ.
Після утворення ОСББ факт відключення окремих власників приміщень будинку було визнано і зафіксовано у протоколі від 23.11.2018р., а прийняте на цьому засіданні рішення є обов'язковим для виконання усіх співвласників будинку.
З моменту створення ОСББ 27.04.2018р. правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку вже врегульовані спеціальним Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001р., який набрав чинності з 01.01.2002р. в редакції на час створення об'єднання.
Цим законом визначаються відносини суб'єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об'єднанні; відносини між об'єднаннями і господарюючими суб'єктами.
За змістом статей 14,15 цього Закону порядок здійснення прав співвласників визначається законом. Співвласник зобов'язаний: використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм.
Питання забезпечення об'єднанням утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку врегульовані ст. 22 цього Закону, який дозволив ОСББ задовольняти зазначені потреби водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, самостійно шляхом самозабезпечення.
Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.
Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. Об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.
За ст. 23 цього Закону власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників. Утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Власник, який заподіяв збитки майну, що перебуває у спільній власності або власності інших співвласників, зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі.
Отже , як на час утворення об'єднання, так і на час проведення загальних зборів ОСББ, відповідно до ст.7 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» 2004,р. повноваження встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону належало до повноважень органів місцевого самоврядування..
З введенням в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» 2017 року, були встановленні обмеження застосування цього Закону. А саме, не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку". Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Однак, як зазначено у частина 1,3 ст. 4 цього Закону, затвердження порядку формування тарифів на комунальні послуги, що встановлюються органами місцевого самоврядування віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання комунальних послуг до повноважень органів місцевого самоврядування.
Вище наведено, що на загальних зборах ОСББ 23.11.2018р., після вирішення переходу на самозабезпечення, були затверджені нові тарифи на теплову енергію та гаряче водопостачання, виробником якої є суб'єкт господарювання - ФОП ОСОБА_3 , для якої у 2016 році виконком Сумської міської ради вже затвердив тариф на таку послугу, як виконавцю послуги автономного теплопостачання.
ОСББ вирішив питання затвердження тарифу на автономне теплопостачання з 01.12.2018 року на рівні 1516,30 грн за 1 ГКал, при існуванні вже затвердженого виконавцю послуги органом місцевого самоврядування 15.11.2016р. тарифу на рівні 1131,88 грн за 1ГКал теплової енергії, в порушення ст.22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ч.3, ст.4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2017р. вийшов за межі повноважень наділених законодавцем загальним зборам об'єднання.
Колегія суддів керуючись принципом верховенства права, дотримуючись пропорційності у цивільному судочинстві, вийшла за межі апеляційної скарги і дослідила питання обґрунтування нарахованих сум заборгованості за комунальні послуги, заявлені ОСББ до стягнення.
Принцип пропорційності, який був названий в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в у ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства), а також закріплений в міжнародних нормативних актах, рішеннях Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, орієнтує на те, що мета процесуальних дій має бути суспільно вагомою, для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов'язання, які перевищують установлені межі необхідності, а засіб досягнення суспільно вагомої мети має бути найменш обтяжливим для людини в конкретних умовах.
У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 390/34/17 у постанові від 10 квітня 2019 року зробив правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину. У своїй постанові Об'єднана палата Касаційного цивільного суду застосувала доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. У статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Європейський суд з прав людини в параграфі 48 в рішенні «Мала проти України від 03.липня 2014 року ( заява №4436/06) вказує, що «принцип справедливості закріплений у статті 6 Конвенції порушується якщо національні суди ігнорують конкретний доречний та важливий довід, наведений заявником».
Виконавець послуги автономного опалення ФОП ОСОБА_2 була присутня на загальних зборах об'єднання 23.11.2018, проте виконуючи обов'язки голови ОСББ нараховувала ОСОБА_1 до оплати за послуги автономного опалення будинку виходячи із тарифу затвердженому загальними зборами об'єднання, при обізнаності про діючі затверджені їй тарифи у встановленому законом порядку, а також факту, що за її згодою теплопостачання до житлових та нежитлових приміщення, які належать ОСОБА_1 вже припинено. Однак, перерахунок нарахованих сум за автономне опалення, яке проводило виходячи з вартості 1ГКал затвердженого рішенням загальних зборів ОСББ 23.11.2018, та обсягу поставленої теплової енергії на опалення будинку у період з жовтня 2019р. по липень 2020р. колективному споживачу, яким виступає Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2», а для співвласників тариф обраховувався із загальної площі жилих та нежитлових приміщень будинку, без урахування припинення споживання ОСОБА_1 постачання теплової енергії від дахової котельні. Такий факт вказує про намір незаконного збагачення виконавця послуг теплопостачання, який при відсутності витрат тепловою енергією з дахової котельні на опалення усіх приміщень будинку, виставляє колективному споживачу завищену вартість витрат теплової енергії, а правління ОСББ ухилилось від контролю за правильністю нарахування до сплати сум за таку послугу в залежності від кількості та якості наданої послуги теплопостачання, вирішує питання погашення утворених своїх боргів за рахунок окремих співвласників.
З висновками суду першої інстанції в частині обґрунтування мотивів наявності у ОСОБА_1 заборгованості за послуги теплопостачання, колегія суддів не може погодитися, оскільки колективному споживачу співвласник оплачує вартість наданих житлово-комунальних послуг їх виконавцем, а тому стягнення з нього вартості за ненадану послугу теплопостачання вже містить ознаки застосування до відповідача цивільної відповідальності, що суперечить частині 2 ст. 14 ЦК України, якої визначено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що право ОСББ на стягнення на його користь з відповідача нарахованих сум боргу за теплопостачання підлягає захисту. Суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини справи і помилково задовольнив в цій частині позов, не врахувавши за яких подій відбулось припинення споживання ОСОБА_1 теплової енергії від дахової котельні, що надається виконавцем ФОП ОСОБА_2 , не перевірив правильність і обґрунтованість нарахованих сум до стягнення за комунальні послуги, а керувався аналогічним підходом Сумського апеляційного суду від 18.03.2021 у справі № 591/5295/19 щодо стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСББ заборгованості за послуги теплопостачання за інший період з грудня 2018р. по вересень 2019 р.
Відповідно до статей 367,374, 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
За встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 оплати в рахунок погашення заборгованості за послугу автономного опалення підлягає скасуванню, а в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у період з жовтня 2019 року по липень 2020 року з постачання електричної енергії, утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території та нарахованих сум передбачених ст. 625 ЦК України слід змінити, стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСББ заборгованість в сумі 9494 грн 84коп., в тому числі: 77 грн 24коп.за спожиту електроенергію; 9417 грн. 60 коп. - за послуги з утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території, а також 3% річних в сумі 961 грн 18 коп. і суму нарахованого індексі інфляції в розмірі 201 грн 12 коп. за час затримання розрахунку.
На підставі ч.13 ст. 141 ЦПК апеляційний суд частково скасовуючи і змінюючи рішення суду першої інстанції стягує з ОСОБА_1 на користь позивача пропорційно задоволеної частини позову у відшкодування фактично понесеним витратам по оплаті судового збору 360грн., а з ОСББ на користь відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 2612 грн 68 коп.
Керуючись ст. ст. 367,374,376, 381-382, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 травня 2021 року в частині стягнення заборгованості за послуги з опалення скасувати, а в іншій частині рішення змінити, виклавши абзаци 1,2 резолютивної частини в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» заборгованість за житлово-комунальні послуги у період з жовтня 2019 року по липень 2020 року в сумі 9494 грн 84коп., в тому числі: 77 грн 24коп. - за послуги з постачання електричної енергії, 9417 грн. 60 коп. - за послуги з утримання і обслуговування будинку та прибудинкової території, а також 3% річних в сумі 961 грн 18 коп. і суму нарахованого індексі інфляції в розмірі 201 грн 12 коп. за час затримання розрахунку та 360 грн 22 коп. в рахунок відшкодування фактично понесених судових витрат по сплаті судового збору за подання позову.
В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з опалення - відмовити.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Герасима Кондратьєва 127/2» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в сумі 2612 грн 68 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 листопада 2021 року
Головуючий - С.С. Ткачук
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко