Справа №591/7283/21 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сорока М. Р.
Номер провадження 33/816/502/21 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
19 листопада 2021 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 591/7283/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 20.10.2021, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката Шевченка Д. С.,
установив:
В поданій апеляційній скарзі захисник ШЕВЧЕНКО Д. С. просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити, оскільки суд не дотримався положень ст. 245, 280 КУпАП, не прийняв до уваги жодної думки та зауважень захисника, які стосувалися численних та непоодиноких порушень вимог чинного законодавства зі сторони працівників поліції під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, а саме не роз'яснено загальний порядок огляду, порядок застосування спеціального технічного засобу, порушено сам порядок проведення огляду, не роз'яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, протокол не відповідає фактичним обставинам справи, а відеоматеріали не містять відомостей про те, що процедура проведення огляду здійснена з дотриманням норм чинного законодавства, а навпаки вказують на його порушення.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 20.10.2021 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн із позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 454 грн судового збору.
Згідно постанови, 25.09.2021 о 10:21 в м. Сумах по вул. Криничній, біля будинку № 2/72, водій ОСОБА_3 керував т/з ВАЗ 2110, д. н. з НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 0315, результат огляду - 2,90 проміле.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Шевченка Д. С., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 205734 від 25.09.2021, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшла висновку, що ОСОБА_3 керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об'єктивно підтверджується доказами у справі, зокрема:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведений за допомогою алкотестера «Драгер» № 0315, результат огляду - 2,90 проміле. Водій ОСОБА_3 згоден з результатом огляду, про що засвідчив своїм підписом (а. с. 3);
- роздруківкою приладу «Драгер» № ARLM № 0315, згідно якої результат проведеного 25.09.2021 о 10:48 тесту ОСОБА_3 склав 2,90 проміле, що засвідчено підписом інспектора патрульної поліції Ярошенко О. С. та водія ОСОБА_3 . Останнє калібрування приладу 19.04.2021 (а. с. 2);
- відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників поліції, згідно яких т/з ВАЗ 2110, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 . Після того, як працівники поліції підійшли до вказаного т/з, водій ОСОБА_3 повідомив, що вживав алкогольні напої. З використанням спеціальних технічних засобів був проведений огляд водія ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння і результат тесту склав 2,90 проміле. Під час огляду та відразу після нього ОСОБА_3 будь-яких заперечень не висловлював (а. с. 7);
- показаннями в апеляційному суді свідка ОСОБА_4 (працівник патрульної поліції), яка підтвердила викладені нею обставини у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснивши, що водій ОСОБА_3 не висловлював незгоду з результатом огляду на стан сп'яніння і не вимагав пройти огляд в лікарні.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення ОСОБА_3 вимог п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння, а сама процедура огляду на стан сп'яніння закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Крім того, питання встановлення первинно наявності (чи відсутності) ознак стану сп'яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського, тому доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп'яніння, процедури застосування спеціального технічного засобу, з урахування наведених вище обставин, не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають, оскільки відповідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії т/з, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги і твердження сторони захисту про численні порушення вимог чинного законодавства зі сторони працівників поліції під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення, не роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що складений протокол не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону, є необґрунтованими, оскільки спростовуються дослідженими у справі доказами. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення були зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть правопорушення (об'єктивна сторона) керування ОСОБА_3 т/з у стані алкогольного сп'яніння, конкретний пункт ПДР - 2.9 «а» і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, інші відомості, необхідні для вирішення справи (ст. 256 КУпАП).
З аналогічних підстав не заслуговують і доводи апеляційної скарги і щодо недопустимості відеозаписів, наданих поліцейськими до суду, оскільки вони жодним чином не спростовують встановлені обставини і не впливають на правильність висновку судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у цій справі, яка розглянута на підставі наявних доказів, достатніх для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому з відеозапису вбачаються усі суттєві обставини справи, які підлягають встановленню, що в сукупності з іншими доказами підтверджує факт порушення ОСОБА_3 вимог ПДР.
В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Таким чином, апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Суддя суду першої інстанції не вийшла за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 20.10.2021 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ШЕВЧЕНКА Д. С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов