Номер провадження: 22-ц/813/6192/21
Номер справи місцевого суду: 2/1519/7720/11
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
09.11.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Таварткіладзе О.М.,
суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Тищенко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року по справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , -
У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 адвокат Бабійчук Ірина Володимирівна звернулася до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ОСОБА_1 ніколи не проживав та не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на яку виконавець йому надсилав виконавчі документи та виклики. До 31.10.2014 року ОСОБА_1 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а з 26.11.2015 року ОСОБА_1 проживає та зареєстрований в АДРЕСА_3 . Крім того, ОСОБА_1 не має можливості виконати зобов'язання перед АТ «УкрСиббанк» у розмірі 599 498,75 доларів США, що є еквівалентом майже 17 000 000 грн. Крім того, тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон порушує його конституційне право на свободу пересування, оскільки він позбавлений можливості бачитися з родичами, які проживають за межами України у Вірменії. Представник зазначає, що у ОСОБА_1 відсутній намір виїзду за межі України на постійне місце проживання, тому підстав для обмеження його у праві виїзду за межі України, не має. З викладених обставин представник просив задовольнити заяву та скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Бабійчук Ірина Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року скасувати та задовольнити заяву представника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відмовляючи у задоволенні заяви представника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України громадянина ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» грошових коштів ще не виконано та заявником не надано доказів, що ОСОБА_1 вживає заходи щодо виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва В.О. перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Малиновським районним судом м.Одеси 18.08.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитними договорами № 11322326000 від 26.03.2008 року та № 11362803000 від 20.06.2008 року в загальному розмірі 599 498,75 доларів США.
Виконавче провадження відкрито 14.04.2020 року (а.с.84-85 том 2) та копію постанови про відкриття виконавчого провадження направлено ОСОБА_1 на адресу, зазначену у виконавчому листі (а.с.76-77, том 2), яка співпадає з адресою зазначеною в паспорті ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 (а.с.79, 86-87, том 2). Відповідно рекомендованого повідомлення а.с.88, том 2, ОСОБА_1 отримав постанову виконавця 21.04.2020 року, про що розписався в рекомендованому повідомленні, вказавши своє прізвище « ОСОБА_2 ».
Вподальшому, виконавцем вживалися заходи примусового виконання рішення суду, які були безрезультатними, що стало підставою його звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, яке ухвалою Малиновського районного суду м.Одеси від 26.10.2020 року було задоволено та тимчасово обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань за рішенням суду.
Відповідно до п. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
У справі «Soering vs UK» від 7 липня 1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і сталий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов'язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов'язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Звертаючись із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , представник не надав жодного доказу про виконання ОСОБА_1 рішення суду або принаймні виконання його частково або вживання ОСОБА_1 заходів щодо його виконання.
Суд наділений правом скасувати обмеження у праві виїзду за кордон лише за умови, коли відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування такого обмеження.
В той же час представник в своїй заяві про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду Бабаджанян за межі України доводить не зміну обставин, що зумовили суд застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, а необґрунтованість та неправомірність застосування судом цих заходів, що по суті є оспорення ухвали Малиновського районного суду м.Одеси від 26.10.2020 року про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Проте, предметом розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України є не питання правомірності вжиття судом заходів забезпечення виконання судового рішення у вигляді обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як такої, а виключно наявність чи відсутність підстав для його скасування.
Процесуальні дії суду щодо тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України і скасування такого обмеження врегульовані окремими нормами, є різними за своїм юридичним змістом і за обставинами, які підлягають встановленню.
З матеріалів справи вбачається, що на час розгляду клопотання про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, рішення суду не виконано і обставини, що зумовили застосування обмеження у праві виїзду боржника за кордон, не змінилися, тому висновки суду про відмову у задоволенні заяви представника про скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України є вірними.
Разом з тим, колегія суддів роз'яснює, що відповідно до положень ч.8 ст.ст.441 ЦПК України відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які, відповідно до ст. 376 ЦПК України, могли б бути підставою для її зміни чи скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, ч.1 п.1 ст.374, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бабійчук Ірини Володимирівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 18 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 23.11.2021 року.
Головуючий О.М. Таварткіладзе
Судді: А.П. Заїкін
О.В. Князюк