16 листопада 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020150040001323, за апеляційними скаргами прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020150040001323, відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_10 ,
обвинувачені - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
захисники - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
потерпілий - ОСОБА_6 ,
представник потерпілого - ОСОБА_7 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2021 року кримінальне провадження № 12020150040001323, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - закрито.
Постановлено цивільні позови ОСОБА_6 до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
Прокурор та представник потерпілого просять ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що судом не надано оцінки тим обставинам, що досудове розслідування проступків має свої особливості, які визначені кримінальним процесуальним законодавством, оскільки не містить строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру.
Водночас, після повідомлення про підозру, всі процесуальні дії у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у тому числі складання обвинувального акту та звернення із ним до суду, вчинені дізнавачем і прокурором в межах строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, із врахуванням особливостей, встановлених ч. 13 ст. 29, ч. 2 ст. 301 КПК України, що свідчить про відсутність підстав для закриття кримінального провадження, передбачених ст. 284 КПК України.
В апеляційній скарзі представник потерпілого відзначає, що застосувавши кримінальний процесуальний закон, який діяв на момент вчинення події кримінального правопорушення, однак втратив чинність на час прийняття відповідних процесуальних рішень, вийшов за межі своїх повноважень та порушивши вимоги ст. 19 Конституції України, допоміг винним особам уникнути кримінальної відповідальності.
При цьому, вказаними діями суд першої інстанції фактично позбавив потерпілого можливості відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та можливості реалізувати свої процесуальні права під час судового розгляду.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
До Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В судовому засіданні захисником ОСОБА_11 заявлялось клопотання про закриття кримінального провадження, оскільки на момент повідомлення осіб про підозру закінчилися строки досудового розслідування.
Врахувавши положення ст. 58 Конституції України, те, що відомості до ЄРДР за № 12020150040001323 було внесено 20.04.2020 р., а ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних проступків 02.06.2021 р. та те, що на момент внесення відомостей до ЄРДР інкриміновані діяння, відповідно до ст. 12 КК України, відносились до злочинів невеликої тяжкості і відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування в такому випадку становив 12 місяців, однак строки досудового розслідування не продовжувались, про зупинення або закриття з подальшим скасування відповідної постанови доказів суду не надано, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання захисника та закриття провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора та представника потерпілого на підтримку відповідних апеляційних скарг, обвинувачених та захисників, які заперечували проти задоволення поданих скарг, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, дізнання - форма досудового розслідування, в якій здійснюється розслідування кримінальних проступків. Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За положеннями п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься розумність строків.
У ч. 6 ст. 9 КПК України зазначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Частинами 1-3 ст. 12 КК України, визначено, що кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КПК України досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Здійснення досудового розслідування кримінального проступку протягом такого тривалого періоду часу є невиправданим та не відповідає критерію розумних строків, які визначаються кримінальним процесуальним законом.
Частинами 1 та 2 ст. 219 КПК України, передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить:
1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згідно абзацу 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані закрити кримінальне провадження також у разі, коли строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020150040001323, розпочато 20.04.2020 р.
Постановою прокурора від 23.07.2020 р. підслідність у вказаному кримінальному провадженні визначена за підрозділом дізнання ВП № 2 Миколаївського РУП ГУ НП в Миколаївській області та 27.07.2020 р. досудове розслідування вказаного провадження доручено дізнавачу.
02.06.2021 р., після сплину більш ніж 13 місяців з часу внесення відомостей до ЄРДР (20.04.2020 р.), ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
03.06.2021 р. до Ленінського районного суду м. Миколаєва скеровано обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, який надійшов до суду 10.06.2021 р.
Кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. ч. 1, 2 ст. 125 КК України, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 р.), віднесено до категорії кримінальних проступків.
Кримінальні проступки за своєю соціальною небезпекою є менш тяжкими кримінальними правопорушеннями ніж злочини, зокрема, нетяжкі, щодо яких визначено проведення досудового розслідування в строк дванадцять місяців (п. 1 ч. 2 ст. 219 КПК України).
При цьому, чинним кримінально-процесуальним законом врегульовано питання строків досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру лише щодо злочинів та не визначено питання щодо їх обчислення відносно кримінальних проступків, які за своїм змістом є менш тяжкими діяннями, у зв'язку із чим, апеляційний суд доходить висновку, що строк досудового розслідування кримінальних проступків не може бути необмежений та перевищувати строк досудового розслідування встановленого для злочинів.
Втім, як вірно зазначено судом першої інстанції, на момент внесення відомостей до ЄРДР (20.04.2020 р.) діяння, вчиненні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відповідно до ст. 12 КК України, відносились до злочинів невеликої тяжкості та, відповідно до ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування в такому випадку становив 12 місяців, що свідчило про необхідність їх продовження у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Відтак, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано, у відповідності до вимог КПК України, задовольнив клопотання захисника ОСОБА_11 про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування.
З приводу доводів апелянта про відсутність посилання на положення закону, якими передбачено закриття провадження (ст. 284 КПК України), слід відзначити, що наявність правових прогалин не може слугувати підставою для погіршення правового становища обвинувачених, у зв'язку з чим, застосуванню підлягають загальні положення кримінального процесуального закону, якими у даному випадку є верховенство права та розумність строків, адже: кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції в матеріалах судового провадження і зі змісту апеляційних скарг апеляційним судом не встановлено. Оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12020150040001323, відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 та представника потерпілого ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3