17.11.21
22-ц/812/2068/21
Єдиний унікальний номер судової справи:487/3658/16-ц
Провадження №22-ц/812/2068/21
Постанова
Іменем України
17 листопада 2021 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Бондаренко Т.З.,
суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,
із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С.,
за участю: представника позивача Коваленко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Акціонерного товариства «Альфа-Банк»
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Павлової Ж.П., в приміщенні того ж суду в м. Миколаєві, у справі за позовом
Акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно,
встановив:
18 липня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 12 вересня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 укладена рамкова угода, згідно з якою останній отримав кредит у розмірі 68 245,00 дол. США.
За умовами рамкової угоди та договору про надання траншу, укладених 14 вересня 2007 року, ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 16 500,00 дол. США.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір застави, за яким в заставу банківській установі передано автомобіль типу легковий седан-В, марки CHRYSLER, моделі SEBRING 2.7 LI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , 2006 року випуску, чорного кольору, об'єм двигуна 2736 куб. см.
05 червня 2008 року, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань, у заставу банку позичальником передано автомобіль типу вантажний фургон малотоннажний-В, марки MERCEDES-DENZ, моделі 903,6 КА, реєстраційний номер НОМЕР_3 шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2004 року випуску, білого кольору, об'ємом двигуна 2148 куб.см.
Крім того, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_2 передав банківській установі в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 відповідно.
30 березня 2015 року АТ «Альфа-Банк» стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.
Спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а тому до них перейшов обов'язок погасити заборгованість, яка виникла у спадкодавця за кредитним договором.
Згідно з розрахунком станом на 20 травня 2016 року:
- за кредитним договором від 12 вересня 2007 року утворилась заборгованість у розмірі 57058,92 дол. США, що еквівалентно 1441283,85 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 45820,45 дол. США, що еквівалентно 1157404,96 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 11238,47 дол. США, що еквівалентно 283878,89 грн;
- за кредитним договором від 14 вересня 2007 року утворилась заборгованість у розмірі 8 397,13 дол. США, що еквівалентно 212 108,01 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 6 581,12 дол. США, що еквівалентно 166236,27 грн, за нарахованими процентами - 1 816,01 дол. США, що еквівалентно 45 871, 74 грн.
Посилаючись на наведене, банк просив звернути стягнення на предмети іпотеки та предмети застави шляхом проведення продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 січня 2017 року позов АТ «Альфа-Банк» задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки а саме: двокімнатну квартиру, загальною площею 57,5 кв. м, житловою площею 34,З кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належної померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , шляхом проведення продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», заставною вартістю 256 923,80 грн.
За рахунок коштів, виручених від реалізації предметів іпотеки і застави, задоволено вимоги ПАТ «Альфа-Банк», а саме заборгованість у сумі 65456,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1653391,86 грн, а саме: - за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № SME0003758 -57058,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1441283,85 грн; - за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № SME0003811 - 8 397,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 212108,01 грн.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , належну померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , шляхом проведення продажу її на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», заставною вартістю 354945,37 грн.
За рахунок коштів, виручених від реалізації предметів іпотеки і застави, задоволено вимоги ПАТ «Альфа-Банк», а саме заборгованість у сумі 65456,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1653391,86 грн, а саме:
- за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № SME0003758 -57058,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1441283,85 грн; - за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № SME0003811 -8397,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 212108,01 грн.
Звернуто стягнення на предмет застави а саме: автомобіль типу вантажний фургон малотоннажний-В, марки MERSEDES-BENZ, моделі 903.6 КА, реєстраційний номер НОМЕР_3 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2004 року випуску, білого кольору, об'ємом двигуна 2148 куб. см, належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , шляхом проведення продажу його на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою сторонами в сумі 20000 доларів США, що за погодженим сторонами курсом еквівалентно 97 000 грн.
За рахунок коштів, виручених від реалізації предметів іпотеки і застави, задоволено вимоги ПАТ «Альфа-Банк», а саме: заборгованість в сумі 65456,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1653391,86 грн, а саме: - за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № SME0003758 - 57058,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1441 283,85 грн; - за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № SME0003811 - 8397,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 212108,01 грн.
Звернуто стягнення на предмет застави а саме: автомобіль типу легковий седан - В, марки CHRYSLER моделі SEBRING 2.7 LI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_5 , 2006 року випуску, чорного кольору, об'ємом двигуна 2736 куб. см, належний померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , шляхом проведення продажу його на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, визначеною сторонами в сумі 20 800 доларів США, що за погодженим сторонами курсом еквівалентно 105 040 грн.
За рахунок коштів, виручених від реалізації предметів іпотеки і застави, задоволено вимоги ПАТ «Альфа-Банк», а саме заборгованість в сумі 65456,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1653391,86 грн., а саме:- за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № SME0003758 -57058,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 1441283,85 грн;
- за кредитним договором від 14 вересня 2007 року № SME0003811 -8 397,13 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 212108,01 грн.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2019 року скасовано заочне рішення та справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 12 жовтня 2020 року у задоволенні позову АТ «Альфа-Банк» відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем дотримано строк пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника, проте не доведено факту проживання відповідачів разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час його смерті.
В апеляційній скарзі АТ КБ «Альфа - Банк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини мала постійне місце проживання та реєстрації за однією адресою зі спадкодавцем та матеріали справи не містять доказів, що вона відмовилась від спадщини, а тому, в силу вимог частини третьої статті 1268 ЦК України, вона є такою, що прийняла спадщину після смерті спадкодавця.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Данилова К.Ю., посилаючись на необґрунтованість її доводів, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки відповідачка є громадянкою Литви та постійно проживає у Великій Британії, а тому не могла прийняти спадщину. Квартира на яку просить Банк звернути стягнення є спільним майном подружжя, також у відзиві зазначено, що не можна вважати належним повідомлення Банку спадкоємців про наявність боргу, оскільки особисто вони не були повідомлені про таке, до того ж вказано про невірне нарахування заборгованості.
Згідно актового запису № 38 від 03 січня 2019 року, наданого на запит апеляційного суду встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла.
Зі спадкової справи № 13/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 встановлено, що спадщину прийняла донька спадкодавця (відповідач у даній справі) ОСОБА_1 .
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25 січня 2021 року до участі у справі залучено в якості правонаступника відповідача ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_1 .
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно скасовано та ухвалено нове рішення.
Позов АТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на спадкове майно задоволено в частині звернення стягнення на предмети іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 в рахунок погашення заборгованості спадкодавця ОСОБА_2 перед АТ «Альфа Банк» за кредитним договором від 12 вересня 2007 року № SME0003758 у розмірі 57058,92 дол США.
У задоволенні позовних вимог АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмети застави відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 29 вересня 2021 року вказану постанову Миколаївського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року в частині позовних вимог акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині яка скасована Верховним Судом в межах доводів та вимог апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин 1,2,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам рішення районного суду в частині яка переглядається апеляційним судом відповідає.
З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом першої інстанції, що 12 вересня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_2 укладена рамкова угода, згідно з якою останній отримав кредит у розмірі 68245,00 дол. США терміном користування 71 місяць зі сплатою 14,5 % річних.
За умовами рамкової угоди та договору про надання траншу, укладених 14 вересня 2007 року, ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 16 500,00 дол. США на строк кредитування 71 місяць зі сплатою 14,5 % річних.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір застави, за яким в заставу банку передано автомобіль типу легковий седан-В, марки CHRYSLER, моделі SEBRING 2.7 LI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , 2006 року випуску, чорного кольору, об'єм двигуна 2736 куб. см.
05 червня 2008 року, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань, у заставу банку позичальником передано автомобіль типу вантажний фургон малотоннажний-В, марки MERCEDES-DENZ, моделі 903,6 КА, реєстраційний номер НОМЕР_3 шасі (кузов, рама) НОМЕР_4 , 2004 року випуску, білого кольору, об'ємом двигуна 2148 куб. см.
Крім того, на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2 передав банківській установі в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , та квартиру АДРЕСА_2 відповідно.
Пунктом 1.5 статті 1 іпотечного договору від 29 червня 2011 року встановлено, що предмет іпотеки є спільною сумісною власністю та передається в іпотеку за згодою дружини іпотекодавця.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник та іпотекодавець ОСОБА_2 помер.
На підставі заяви-претензії АТ «Альфа-Банк» від 13 липня 2015 року з вимогами до спадкоємців Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 422/2015 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Заяв про прийняття спадщини спадкоємцями матеріали спадкової справи не містять.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 608 ЦК передбачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
У частинах першій та третій статті 33, частині першій статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частини перша та друга статті 1220 ЦК України).
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи-іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно із частиною першою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця.
Відповідно до положень ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Статтею 1282 ЦК України передбачено спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
На виконання вимог наведених вимог закону, позивач на адресу Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори направлено заяву-претензію з вимогами до спадкоємців від 13 липня 2015 року. На вказану вимогу отримано відповідь про те, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі заяви-претензії ПАТ «Альфа-Банк».
За вказаних обставин, районний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем дотримано вимоги вказаного закону щодо строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника, оскільки 13 липня 2015 року в межах шестимісячного строку направлено відповідну вимогу кредитора до державної нотаріальної контори.
При цьому, посилання представника відповідачки на те, що нотаріусом не було повідомлено боржників про пред'явлення кредитором вимоги, оскільки таке не було передбачено відповідним Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому не можна вважати таку вимогу пред'явленою, не заслуговують на увагу, оскільки направлення до нотаріальної контори вимоги до боржників і є належним її пред'явленням.
Також, позивач АТ «Альфа-Банк» вимагаючи звернення стягнення на спадкове майно, посилався на те, що в силу статті 1268 ЦК України ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину, оскільки є дочкою померлого ОСОБА_2 та на день смерті останнього (з ІНФОРМАЦІЯ_3 ) була зареєстрована разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення постійного проживання на час відкриття спадщини відповідачки та спадкодавця.
Так, частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
Подібні за змістом висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 383/136/15-ц, від 20 січня 2021 року у справі № 686/24572/17.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 зазначала, що хоча і була зареєстрована на час відкриття спадщини після смерті батька разом із ним, але постійно проживала за межами України, зокрема є громадянкою Литви та постійно проживає у АДРЕСА_4 . Вказане підтверджується копіями діючого паспорту громадянки Литви та паспорту, строк дії якого сплив, з відмітками про перетин кардону, довідки Банку з зазначенням адреси проживання відповідачки (т.2 а.с.7-8, 223-227, 249-250).
За вказаних обставин, сам по собі факт реєстрації відповідачки разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у той час, як законом пов'язане прийняття спадщини із постійним проживанням, а сама по собі реєстрація місця проживання із спадкодавцем не є безумовним доказом прийняття спадщини.
Районний суд в оскаржуваному рішенні, вирішуючи питання щодо встановлення кола спадкоємців, а саме чи є спадкоємицею відповідачка ОСОБА_1 правильно зазначав, що остання лише була зареєстрована із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_3 , але постійно проживала у АДРЕСА_4 .
На спростування вказаного висновку та підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_1 на час смерті із спадкодавцем ОСОБА_2 позивачем належних та допустимих доказів не надано.
За вказаних обставин, районний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, вірно встановив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які їх регулюють, наданим сторонами доказам надав належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту прийняття спадщини відповідачкою ОСОБА_1 після смерті свого батька ОСОБА_2 , і саме в зв'язку з цим обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог пред'явлених саме до неї в частині звернення стягнення кредитної заборгованості на предмети іпотеки, як спадкове майно в межах його вартості.
Доводи Банку, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що реєстрація місця проживання є належним підтвердженням фактичного проживання особи, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України тільки та особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем, є такою що прийняла спадщину, а не особа, місце проживання, якої є зареєстрованим із спадкодавцем.
При цьому Банк не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх прав у інший передбачений законом спосіб.
Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення районного суду, в частині, яка є предметом апеляційного перегляду, не встановлено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення в частині відмови Банку до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.367,374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2020 року в частині відмови Акціонерному товариству «АльфаБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог ст. 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту 22 листопада 2021 року.
Судді: Т.З.Бондаренко
Т.В.Крамаренко
В.І.Темнікова