Справа № 307/3241/20
Іменем України
03 листопада 2021 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Собослой Г.Г.,
суддів: Джуга С.Д., Готра Т.Ю.,
з участю секретаря: Жганич К.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тячівського районного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 307/3241/20 (Головуючий: Сойма М.М.), -
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради про поновлен строку позовної давності звернення до суду, визнання незаконним наказу № 385-к від 10 липня 2019 року про переведення ОСОБА_1 з 0,5 тарифної ставки посади лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради на 0,5 тарифної ставки посади лікаря акушер-гінеколога пологового відділення КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради, визнання незаконним наказу № 168-к від 30 березня 2020 року «Про звільнення по скороченню», відповідно до якого ОСОБА_1 вивільнено відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з 0,5 тарифної ставки посади лікаря акушер-гінеколога пологового відділення КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради, поновлення на роботі на посаді лікаря акушер-гінеколога гінекологічного відділення КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 09 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали як така, що постановлена з грубим порушенням норм процесуального права, так як висновки суду викладені в оскаржуваній ухвалі, суперечать фактичним обставинам і вимогам цивільного процесуального законодавства. ОСОБА_1 зазначає, що з наявних у справі доказів убачається, що у всіх випадках можливої неявки в судове засідання, про які зазначено в оскаржуваній ухвалі, її представник повідомляв суд і надавав відповідні докази. З протоколів судових засідань по справі від 07 травня 2021 року, 08 червня 2021 року, 16 червня 2021 року, 06 липня 2021 року та 09 вересня 2021 року, чітко очевидно, що жодного разу, призначаючи справу до нового судового розгляду, суд не визнавав причину неявки в судове засідання позивачки чи її представника, не поважно. Разом з тим, позивач по справі не була належним чином повідомлена про день, час і місце розгляджу справи, у тому числі і на 09.09.2021 року у зв'язку з її перебуванням за межами України.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Матіко Р.І., який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Пунктом третім, частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно із ч. ч. 1, 5 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов, не дає права суду залишати позов без розгляду.
Вказані правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17 (провадження №61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі №686/31597/19 (провадження №61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18 (провадження №61-2329св20).
З оскаржуваної ухвали вбачається, що причиною залишення позовної заяви ОСОБА_1 є те, що позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 07 травня 2021 року, 08 червня 2021 року, 16 червня 2021 року, 06 липня 2021 року та 09 вересня 2021 року не з'явилися вп'яте, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заяву про розгляд справи за їх відсутності суду не подавали.
З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
Встановлено, що ухвалою Тячівського районного суду від 03 листопада 2020 року відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 год . 00 хв. 01 грудня 2020 року.
01 грудня 2020 року судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 для ознайомлення з відзивом на 18 грудня 2020 року, яке теж було відкладено за його клопотанням.
21 січня 2021 року відбулось судове засідання по даній справі у якому було заслухано позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Матіко Р.І., представника відповідача ОСОБА_3 та допитано трьох свідків: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також було досліджено письмові докази та оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 17 лютого 2021 року, що стверджується протоколом судового засідання від 21.01.2021 року.
17 лютого 2021 року у судовому засіданні задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит свідків, інспекторів Управління Держпраці у Закарпатській області - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та оголошено перерву до 14 год. 30 хв. 25.02.2021 року.
Надалі судові засідання неодноразово відкладалися, у тому числі за клопотаннями представника позивача - ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду зазначає, що оскільки заяви про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Матіко Р.І. суду не подано та їх неявка перешкоджає вирішенню трудового спору.
З даним твердженням суду колегія суддів не погоджується, оскільки у судовому засіданні, яке відбулося 21 січня 2021 року було заслухано сторони по даній справі, допитано свідків та досліджено матеріали справи, а тобто було зібрано достатньо доказів для розгляду даної справи по суті і ухвалення рішення.
За таких обставин, ухвала суду, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права підлягає скасуванню, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тячівського районного суду від 09 вересня 2021 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено - 09 листопада 2021 року.
Головуючий
Судді: