Єдиний унікальний номер 229/4089/15-ц
Номер провадження 22-ц/804/2856/21
23 листопада 2021 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Канурної О.Д.,
за участю секретаря судового засідання Гладуха О.О.,
представника заінтересованої особи адвоката Нечепоренко Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року у справі номер 229/4089/15-ц за заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання,
В серпні 2021 року до Дружківського міського суду Донецької області звернулось АТ КБ «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , з заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05 січня 2016 року Дружківський міський суд Донецької області видав стягувачу виконавчий лист у справі №229/4089/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк».
Під час підготовки виконавчого документа для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено. Пошуки не призвели до позитивного результату.
Відповідно до відповіді Дружківського міського відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) виконавчий лист в відділі на виконанні не перебуває, оскільки 06.02.2020 року його повернуто стягувачеві згідно з п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанову про повернення разом з оригіналом виконавчого документу 10.07.2020 року направлено до архіву Банку в м. Дніпро. Підтвердження щодо отримання вказаних документів не повернулось. На теперішній час місцезнаходження виконавчого листа невідоме.
Тому АТ КБ «Приватбанк» просив суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред'явлення його до виконання.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання - задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа у справі №229/4089/15-ц на виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Поновлено Акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі №229/4089/15-ц на виконання рішення Дружківського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Із вказаною ухвалою не погодилась ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Доводами апеляційної скарги наведено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду судового розгляду, що відбулось 10.09.2021 року, тому не мала можливості бути присутньою у судовому засіданні. Про розгляд справи дізналась лише 23.09.2021 року.
Вважає, що АТ КБ «Приватбанк» не наведено поважних причин для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Банк не обґрунтував з яких причин він, як стягувач, не цікався про стан виконання судового рішення протягом чотирьох років, та які поважні причини завадили банку вчасно дізнатись про стан виконання судового рішення.
Подання вказаної заяви є фактичним зловживанням процесуальними правами.
В відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає, що на підтвердження втрати виконавчого документу і неперебування його на виконанні в ДВС на момент звернення, банком надано до суду достатні відповідні докази.
У суду першої інстанції були всі наявні підстави визнати причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими.
Представник заінтересованої особи адвокат Нечепоренко Н.М. в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити, скасувати ухвалу суду першої інстанції та відмовити в задоволенні заяви.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України, про що свідчить отримання нею 12 листопада 2021 року рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 92).
Представник заявника АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до статей 128, 130 ЦПК України. Надав заяву про розгляд справи за його відсутністю (а.с. 94).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся учасників справи.
Заслухавши суддю - доповідача, представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 25 грудня 2015 року у справі №229/4089/15-ц задоволено позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 32-33).
З листа заступника начальника Дружківського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) №45841/22/21від 26.07.2021 року вбачається, що на виконанні у відділі перебував виконавчий лист №2/229/1532/17 від 05.01.2016 року, виданий Дружківським міським судом, про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» в сумі 23204,05 грн. 24.03.2016 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження та зареєстровано в АСВП №50615229. 06 лютого 2020 року виконавче провадження повернуто стягувачу згідно з п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 37).
Задовольняючи заяву АТ КБ «Приватбанк», суд першої інстанції виходив з поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов цього висновку з порушенням норм процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату час та місце розгляду справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 128 ЦПК України, судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленням.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), №38789/04, §23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Судом встановлено, що відповідно до ухвали Дружківського міського суду Донецької області від 30 серпня 2021 року заяву АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання прийнято до провадження та справу призначено до розгляду на 10 вересня 2021 року на 09-30 год. (а.с. 52).
Проте, матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення (згідно з вимогами процесуального закону) ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи, тому вона не мала рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, а також не мала нарівні зі стягувачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява №14448/88, § 33).
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду зазначеної справи є однією з
підстав апеляційної скарги ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції на підставі статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених АТ КБ «Приватбанк» вимог, апеляційний суд дійшов до наступного.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень.
Частиною 1 статті 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, законодавством визначено дві окремі процесуальні дії, такі як отримання дубліката виконавчого документа та поновлення строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, посилалося на те, що виконавчий лист втрачений, рішення суду не виконано.
Так, на час набрання рішенням суду законної сили строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлювалися статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції від 04 листопада 2010 року №2677-VI.
Відповідно до ч. 1 до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час набрання рішенням законної сили, виконавчі документи, зокрема й судові рішення, можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», чинного на час видачі виконавчого документа, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Судом встановлено, що виконавчий документ перебував на виконанні, та 06.02.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, що свідчить про переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи, що стягувач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа після закінчення річного строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, апеляційний суд вважає, що заява про видачу дубліката виконавчого листа не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»
стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
За змістом зазначених статей закону строк пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, АТ КБ «Приватбанк» посилалося на поважність причин пропуску такого строку, зокрема, на втрату виконавчого документа.
Стягувач звернувся із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання в серпні 2021 року, що свідчить про те, що стягувач не цікавилася ходом виконання судового рішення, у зв'язку з чим ним і був пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Зазначені стягувачем обставини не можуть бути визнані як поважні причини пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Жодних доказів поважності причин пропуску вказаного строку заявником не надано.
Отже, апеляційний суд вважає, що вимоги АТ КБ «Приватбанк» не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до пп. в) п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено розподіл судових витрат, понесених в зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, за подання апеляційної скарги нею сплачено судовий збір в розмір 454,00 грн (а.с. 71, 76), тому з позивача АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 10 вересня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 454,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повне судове рішення складено 23 листопада 2021 року.
Суддя: