Єдиний унікальний номер 226/2718/21
Номер провадження 33/804/575/21
18 листопада 2021 року м. Бахмут
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Рябцевій Ю.С., за участю прокурора Надежденка С.В., захисника Крайнього О.В., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеокоференції, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Димитровського міського суду Донецької області від 7 жовтня 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Красноармійськ Донецької області, ФОП, має на утриманні неповнолітню доньку 2010 року народження, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючу: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та піддано стягненню у розмірі 850 грн. Також стягнуто з неї 454 грн. судового збору.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , після звільнення 03 вересня 2019 року з посади секретаря судового засідання Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, будучи державним службовцем та у відповідності до п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону, 1 червня 2020 року несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування лише, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
На вказане рішення захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення. Вважає, що останнім днем подачі декларації було саме 1 червня 2021 року, а тому відповідні дії були вчинені вчасно. Також звертає увагу, що вчинення інкримінованого правопорушення через необережність виключає адміністративну відповідальність.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Факт перебування ОСОБА_1 на посаді секретаря судового засідання (державної служби) до 3 вересня 2019 року, та наявність у неї обов'язку подання декларації після звільнення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» ніким не оспорюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 цього закону особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Згідно з вимогами частини першої вказаної статті строк подачі щорічної декларації за минулий рік визначено до 1 квітня.
Відповідно до ч. 2-1 прикінцевих положень закону встановлено, що декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до статті 45 цього Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Аналіз даних вимог закону та їх логіко - семантичний зміст вказують, що станом на 1 квітня, та у 2020 році - 1 червня, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування вже має бути подана, а тому останнім днем її подання у досліджуваній ситуації безумовно є 31 травня 2020 року.
ОСОБА_1 є дієздатною, має вищу освіту та була попереджена про необхідність подання декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», що підтверджено її особистим підписом, а тому вона безумовно розуміла порядок та умови виконання цього закону.
Враховуючи викладене, доводи захисника про необережність ОСОБА_2 та невірне тлумачення судом та прокурором прийменника «до» є безпідставни та необґрунтованими, оскільки зведені до оскарження чітко та однозначно визначених законом строків подання декларації.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Жодних поважних причин несвоєчасного подання декларації, в тому числі і пов'язаних з введенням карантинно-обмежувальних заходів ОСОБА_1 не зазначила.
Таким чином, ОСОБА_1 мала можливість та обов'язок належним чином виконати наведені вимоги антикорупційного законодавства та проте не вжила своєчасно відповідних дій.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Отже, перевіривши постанову судді, в межах апеляційної скарги підстав для її скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП
Постанову Димитровського міського суду Донецької області від 7 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя