Справа № 738/1357/21
№ провадження 3/738/534/2021
23 листопада 2021 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чернігівської області у складі судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi справу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 44-3 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої у АДРЕСА_1 , є фізичною особою-підприємцем,
28 жовтня 2021 року до Менського районного суду Чернігівської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ФОП ОСОБА_1 порушила вимоги: статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпункт 9 пункту 2-2, пункт 4, Постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені абзацом 2 пункту 2, абзацом 5 пункту 2, абзацом 7 пункту 6, пунктом 7, абзацом 3 пункту 8, абзацом 6 пункту 8, абзацом 9 пункту 8, абзацом 5 пункту 11, абзацом 8 пункту 11 Постанови Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров'я України від 06 жовтня 2021 року № 13 «Про затвердження протиепідемічних заходів в закладах громадського харчування на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», а саме: під час проведення санітарно - епідеміологічного обстеження закладу громадського харчування, належного ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , 22 жовтня 2021 року встановлено: незабезпечений щоденний контроль за дотриманням протиепідемічних заходів; у закладі не розроблений алгоритм дій на випадок надзвичайної ситуації; персонал закладу незабезпечений засобами індивідуального захисту із розрахунку 1 захисна маска на 3 години не менше, ніж на 2 робочі дні, а саме наявні 3 захисні маски при кількості працівників 3 особи; на вході до закладу розміщений не спиртовмісний антисептик; біля місця потенційного скупчення (місце обробки рук антисептиком) не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції; відсутнє меню для безконтактного ознайомлення біля входу, використовується меню з матеріалу, що не дозволяє проведення обробки дезінфекційним засобом; незабезпечена можливість безготівкового (безконтактного) розрахунку; незабезпечен вологе прибирання приміщень і поверхонь з використанням дезінфекційних засобів не рідше, ніж кожні 2 години, перед відкриттям та після закінчення робочого дня (останній запис у журналі проведення дезінфекції - 15 травня 2021 року); не здійснюється дезінфекція контейнерів для централізованого збирання ЗІЗ, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився подав письмові пояснення, в яких просив закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП, розглянути справу без його участі.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статтей 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до статті 252 КУпАП.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Згідно із положеннями статті 1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Ні стаття 44-3 КУпАП, ні Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не встановлюють конкретних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм під час дії карантину, адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов'язків.
Отже, стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно до положень статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 22 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 КУпАП, а саме порушила: вимоги статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»; підпункт 9 пункту 2-2, пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236; пункти 2, 6, 7, 8, 11 Постанови Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров'я України від 06 жовтня 2021 року № 13 «Про затвердження протиепідемічних заходів в закладах громадського харчування на період карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Натомість статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», підпунктом 9 пункту 2-2, пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 не передбачено будь-яких правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм для об'єктів господарювання. Положеннями статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», обов'язок щодо організації та контролю за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, а не на суб'єкта господарювання.
Окрім цього, суд вважає, що недотримання вимог, викладених у Постанові Головного державного санітарного лікаря України № 13 від 06 жовтня 2021 року, не може тягти за собою відповідальність за статтею 44-3 КУпАП, оскільки вказаний акт не зареєстрований у порядку, передбаченому для нормативно правових актів, тому, з урахуванням положень статті 57 Конституції України, не є актом законодавства, яким встановлюються правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми.
Суд дійшов висновку, що обставини щодо суті адміністративного правопорушення у співвідношенні з порушеними нормативно-правовими актами, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, свідчать про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 44-3 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 44-3 КУпАП закрити, згідно з положеннями пункту 1 статті 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 251, 247, 294 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 44-3 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 - закрити у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Я. Парфененко