Справа № 301/2914/21
"18" листопада 2021 р.
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М.М.
при секретарі - Пекар О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іршава справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Горин Василя Володимировича про поновлення строку та скасування постанови,-
12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся в Іршавський районний суд з адміністративним позовом до інспектора з паркування Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Горин Василя Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Посилається на те, що 24 вересня 2021 року інспектором з паркування Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Горин В.В. винесено повідомлення серії АГ № 009683 та серії АГ № 009684 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 та 680 гривень.
Зі змісту вказаних постанов вбачається, що 24.09.2021 року близько 14 години 15 хвилин по вулиці Духновича, 17 в місті Мукачево, керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку на зустрічній смузі для руху та у зоні дії знаку 3.34 «зупинку заборонено, чим порушив пункт 8.4.В ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 340 гривень.
Також 24.09.2021 року близько 16 години 42 хвилини по вулиці Духновича, 17 в місті Мукачево, керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , як водій, здійснив стоянку таким чином, що створив суттєву перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив пункт 15.10.Д ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 680 гривень.
Позивач вважає дані постанови-повідомлення незаконними і такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав.
Вказує, що 24 вересня 2021 року дійсно був на власному транспортному засобі марки Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 в місті Мукачево по вулиці Духновича, проте жодного разу не порушував правил дорожнього руху, а постанови особисто не отримував. Знаку, передбаченого пунктом 3.34 ПДР України «зупинку заборонено» на вказаній дорозі не було, відміток також не проставлено, паркувався лише в дозволених місцях.
Натомість, просить поновити строк на оскарження вказаних постанов-повідомлень, оскільки, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності знайшов під капотом.
Крім того, інспектором з паркування Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Горин В.В. фотофіксація (із зазначенням дати, часу, місця розташування транспортного засобу та географічних координат) обставин порушення правил зупинки, стоянки в кількості двох зображень з різних ракурсів здійснена не була. Таким чином, відсутні будь-які належні та допустимі докази про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі (а. с. 8), позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач інспектор з паркування Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Горин Василь Володимирович в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 20), причини неявки суду не повідомив. В порядку ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача і постановити рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.
В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 24 вересня 2021 року інспектором з паркування Управління муніципальної інспекції Мукачівської міської ради Горин В.В. винесено повідомлення серії АГ № 009683 та серії АГ № 009684 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 та 680 гривень.
Так, 24.09.2021 року близько 14 години 15 хвилин по вулиці Духновича, 17 в місті Мукачево, керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив зупинку на зустрічній смузі для руху та у зоні дії знаку 3.34 «зупинку заборонено, чим порушив пункт 8.4.В ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 340 гривень.
Крім того, 24.09.2021 року близько 16 години 42 хвилини по вулиці Духновича, 17 в місті Мукачево, керуючи транспортним засобом марки Skoda Octavia державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , як водій, здійснив стоянку таким чином, що створив суттєву перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив пункт 15.10.Д ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 680 гривень.
Беручи до уваги вищевказані фактичні обставини по справі, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).
Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи; (статті 245, 280 Кодексу); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.
Таким чином, Законом України від 27.09.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів», уповноважено розглядати справи про порушення правил дорожнього руху інспекторів з паркування.
Відповідно до ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов'язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов'язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити відомості, передбачені частинами другою - четвертою статті 283 цього Кодексу, крім відомостей про особу, стосовно якої розглядається справа. Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності має містити також інформацію про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вчинення відповідного правопорушення, що вважатиметься виконанням адміністративного стягнення у повному обсязі.
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частинами 1 та 3 статті 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками; та ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
У пункті 8.4.В Правил дорожнього руху вказані заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі; пунктом 15.10. Д Правил дорожнього руху передбачено, що стоянка забороняється: у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.
Отже, позивач заперечує вчинення ним адміністративних правопорушень, вказаних в постановах, та зазначає, що правил дорожнього руху не порушував.
Постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, поміж іншого, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справ та посилання на норму закону, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення.
Окремо опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування.
Лише фіксація вчинення адміністративного правопорушення позивача, підтверджує правомірність накладення відповідачем адміністративного стягнення та буде вважатися належним доказом по справі, однак, в даній справі відсутні будь-які відеозаписи чи фотофіксація правопорушення, а отже, за таких обставин справи, суд позбавлений об'єктивної можливості встановити факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
В свою чергу, відповідачем не наданого жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до частини другої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, при винесенні постанови відповідачем не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винний ОСОБА_1 в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, передбаченій ч. 1 та ч. 3 ст. 122 КУпАП, відповідно до ст. 77 КАС України відповідачем не доведено правомірність своїх дій та прийнятого рішення, належними доказами не спростовані доводи, викладені у позовній заяві.
За цих обставин, суд вважає, що підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності не має, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати, а провадження в справі закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 42, 77, 90, 123, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 247, 251, 280, 288 та 293 КУпАП, суд, -
Позов задовольнити.
Поновити пропущений строк на оскарження постанов серії АГ № 009683 та серії АГ № 009684 від 24 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Постанови серії АГ № 009683 та серії АГ № 009684 від 24.09.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 3 ст. 122 КУпАП скасувати, а провадження в справі про адміністративні правопорушення закрити.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головуючий: М. М. Золотар